• Название:

    сценарий (1)


  • Размер: 0.06 Мб
  • Формат: RTF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

Сценарій

Дія 1.

Тр. 1. «Машина часу»

(На сцену виходить Аліса )

Голос за кадром : Увага! Говорить автоматична система машини часу! Шановна публіко! Через декілька хвилин ми відправляємося у минуле!

Аліса: Командир екіпажу – Аліса Селезньова вітає вас! Сідайте зручніше у крісла. Візьміться за підлокітники-поручні. Заплющіть очі. Не підглядайте

Пооооїхалиии!

Тр. 2. «Машина часу» (поки виходять діти)

Аліса: Шановна публіко! Наша машина часу успішно пройшла часовий бар єр. Ми у 2010 році! Бортовий комп ютер видає інформацію, що це рік заснування хору «Барви»!

Тут і далекий небокрай і Карпати, і Дунай, Зелений гай і чисте поле і все це розмальовано чарівними барвами! Зустрічайте – хор «Барви» з піснею «Барви рідної землі»!

Тр. 3. «Барви рідної землі» (співає хор під ф-но і скрипку)

Аліса: Продовжуємо спостереження на території пісенних барв! Мій екіпаж ретельно досліджує історію цієї землі, світу, що зростив такі таланти і красу! Давайте послухаємо як його зберегти для майбутніх поколінь!

Тр. 3. « Зелений світ»

Аліса: Прекрасно! Дуже дякуємо за таку цінну пораду жителям цієї країни! А ось і вони! Привіт! Давайте знайомитися! Я - Аліса Селезньова, дівчинка з майбутнього!

Діти: ( з короваєм)

Кирило 1. Ласкаво просимо вас в Україну, дорогі гості!

Дарина К 2. Ми – українські діти, щиро надіємося, що наші віра й рідна, солов їна мова приведуть нас у прекрасне майбутнє!

Аліса: З радістю приймаємо вас у свою команду! Адже ми виконуємо концертну місіюПісня «Ми всі діти українські».

Тр. 4. « Ми всі діти українські»

Аліса: Прекрасно! Давайте подякуємо благословенним українськім дітям за гостинність і щирість! Бо наша машина часу готова до наступного, далекого квантового стрибка і тому я попрошу допомогти мені у керуванні цим складним апаратом мого помічника Робота Вертера!

Вертер: Увага-увага! А зараз час відправлятись у найдавніше минуле! Чи згодні ви взяти участь у такому складному концертному експерименті?!

Аліса: Тоді не будемо гаяти часу!

Вертер: Приготувалися! Рушаймо!

ТР. 5. "Звук квантового стрибка"

ТР. 6. " Первісні тамтами"

Аліса: Вертере! Ти на відмінно справився із завданням! Я чую звуки первісних тамтамів!

Вертер: Ти хочеш сказати, що зараз ми зустрінемо справжніх дикунів!? ХА-А-А-А (сміється у манері Вертера)

Аліса: Ну, я дуже на це сподіваюсь! А ось і вони!

( в залу заходять два дикуни - один із посохом вождя,інший з тамтамом на шиї. Дивно вітаються.)

Аліса: Ой! А що це вони роблять?

Вертер: Здається, Алісо, це вони так вітаються! Ну... на кшталт таурегів із Сахари - бачиш, вони стрибають, кланяються, приймають різні дивакуваті пози - все для того, аби розпізнати наміри зустрічних...

Аліса: (тихенько до Вертера) Ааа... а я думала, це на них так весна впливає... Доброго дня! Я - Аліса, дівчинка з майбутнього, а це- мій помічник, робот Вертер! Ми до вас із концертною місією.

Дикуни. Вождь: Ми - жителі племені острова Лабемба, в затоці Балабемба.

Ми - вождь! А це - наш шаман...

Аліса: Хто!?

Вертер: ( тихенько до Аліси) ШАМАН - ну... типу нашого прем"єра чи спікера...

(шаман трусить головою і б"є в тамтам)

Дикуни. Вождь: Чшшшш....(киває на шамана, пояснюючи) Весну викликає...

Аліса: Аааа... зрозуміла. Ну, тоді може ви нам розповісте про себе чи заспіваєте!? Так ми ближче з вами познайомимося і наші стосунки потеплішають!

Дикун Вождь: (між собою) Вона сказала, що коли ми заспіваємо - потеплішає! Зробимо добре діло, може тоді й прийде до нас весна!

(шаман кличе хор шикуватися. Співають.)

ТР.7. "Зелене слоненя"

(хор іде переодягнутися і Дикуни стрибаючи йдуть із зали)

Аліса: Ой, вони такі милі!

Вертер: Просто вони вміють мріяти і тому їхні мрії здійснюються! (ніби замріявся)

Аліса: А ти вмієш мріяти, Вертере?

Вертер: Я - робот...

(Аліса не дає йому закінчити і оголошує пісню)

Аліса: Оскільки місія в нас концертна, то давайте спробуємо за допомогою пісні навчити робота Вертера мріяти!? Співаймо усі разом!

ТР.8 " Треба мріяти завжди"

(хор іде готуватися до наступного виступу а Вертер продовжує весело рухатися у ритмі пісні і невміло продовжує приспівувати)

Аліса: Чудово! Мрія і пісня оживлять навіть самі залізні й холодні серця, правда Вертере!? Вееееертерееее?!!!!

Вертер: О! Так-так! А-А-А-А! А ти знаєш,Алісо, що я теж, вмію здійснювати мрії!? Нажаль, зараз у мене немає при собі мієлофона, щоб прочитати твої думки, тому скажи мені про що ти зараз мрієш?

Аліса: Мені згадалось дитинство... я - маленька дівчинка, що живе з татом і мамою у прекрасних світлих апартаментах, де багато-багато ірашок...

Вертер: Так-так-так! Я і без мієлофона здогадався, що ти мрієш зараз про свою саму улюблену іграшку дитинства... Що сказати? - дівчина! Ну, тоді - ця пісня для тебе і усіх, хто дуже любить тваринок, мудрих, хитреньких і навіть іграшкових!

ТР. 9. "Засмутилось кошеня"

Аліса: Дуже дякую, Вертере! Дякую усім- усім, хто долучився до нашої прекрасної концертної міссії. Ви подарували нам не тільки спогади про минуле, а й надію... надію на прекрасне майбутнє!

ТР.10 "Хай живе Надія"

Вертер: (проводжає оплесками хор у зал) Чарівний хор "Барви", що дарує диво...

Аліса: і своїми співочими здібностями оживляє наші мрії і надії!

Антракт. ( інтерактивна гра)

Дія 2.

Аліса: А скажи-но мені, Вертере, чи можеш ти зкерувати нашу машину часу у...

Вертер: Та ми ж уже ніби вскрізь побували...

Аліса: А от і ні! Казка! Хочу до казки! Бо мені здається, що саме казка допоможе учасникам нашої команди, нашої концертної місії, яскраво і неповторно розкрити свої акторські таланти!

Вертер: Слухаюсь. Капітане! Програмую машину часу і... запрошуємо усіх вас у подорож по казках!

ТР. 11. "Квантовий стрибок"

ТР.12. " Сказка"- виконує Ваня Зєлєнцов.

( на финальном проигрыше открывает занавес, а на сцене... Оле Лукойе с зонтиком)

ТР.13. " Чарівна, казкова мелодія"

Аліса: О! А це що за персонаж?

Вертер: Алісо, я тут переглядав свої файли пам"яті і знаєш, я згадав, кого нагадує мені цей дивак! Він дуже схожий на Олє Лукойє! Це казкар, який дуже допоможе нам у нашій подорожі. Бо він знає усі казкові історії минулого і навіть ті, які ще розповість нам майбутнє...

Аліса: Як цікаво! Давайте, послухаємо його!

Олє: Приветствую вас, мои дорогие! Позвольте представиться: я - Оле Лукойе! Земля- моя тетушка, а звезды - мои игрушки!

Знайка: Здравствуйте! Этого не может быть! Потому что звезды - это гигантские шары раскаленного газа!Дотронься до них - и сразу же згоришь! Факты! Фааааакты! Вот, что нужно знать детям!

Олє: Дорогой Знайка, факты опровергаются каждый день! Люди не могут летать или ходить по Луне?! Да, это было сном, мечтой еще во времена Андерсена. А сегодня? Кто хоть раз разоблачил сон!? Сны живут в сердцах людей. Люди живут так, как велит им сердце. Без сновидений - люди ничто!

(раскрывает зонтик и начинает его вертеть под музику)

Знайка: Как сказал великий классик : «Тиха украинская ночь» тссс

(Уходят со сцены. Выходят снежинки)

ТР.14. Колискова. Танець.

ТР.15. Сказочная музика фоном

(Выходит Оле)

Я - Оле-Лукойе, не взирая на внешность, я стар как мир... Древние римляне называли меня Морфеем, богом сновидений. Ха-ха! Ну, разве я похож на бога? - я просто маленький, волшебный человечек!

Вы обязательно запомните время,проведенное со мной, величайшим сказочником мира! А если вам не верится в мою сказку, то ... просто закройте глаза и ждите... и я обязательно возьму вас с собой в чудесное путешествие! В сказку!

ТР.16. «Ходить по землі святий Миколай» пісня.

(Выходят на сцену Оле и Знайка, спорят)

Знайка: Да, сказки это все! Что ни говори, а все, что происходит в мире, должно иметь научное объяснение! Хоть мода, хоть погода!

Оле: Но людям всегда хотелось знать больше, хочется заглянуть в будуще знать, что с ними будет.

Знайка: Это не возможно! Не возможно без какой-нибудь ну, к примеру,машины времени! Так что, все это видумки, догадки гадание на картах!

Оле: Кстати, о картах! У нас, в сказке, и в этом деле есть свои мастера!

(уходять за кулису, не слышно продолжая диспут)

ТР.17. «Карти» танець.

( все уходят со сцены, потом выходят только Знайка и Оле, спускаются вниз по ступеням. Знайка в беседе дразнит «карты».)

Зн.: Что сказать что сказать?! Вот! Что и требовалось доказать! Карты, гадание, магия, мистика Так и до нечистой можно докотиться!

Оле: Ну, на любую нечистую силу у нас есть своя, контр сила - Доброта и красота!

Зн.: Что же это за КОНТРСИЛА такая, КРАСОТА И ДОБРОТА!? Цветик-семицветик что ли?

Оле: Нееееет, это сказка о другом цветочке, подарке судьбы! Настеенька! Наааааастенькааа!

(В зал входит Настенька на зов)

Настенька: Здравствуйте, люди добрые! И вам, добры молодцы, поклон!

Оле: Что же подарить тебе, Настенька, за сердце твое доброе, ласковое?

Наст.: Видала я во сне цветочек Аленький, краше коего нет на всем белом свете!

Знайка: Опять сны! Прям чертовщина какая-то!

Оле: А давайте посмотрим, что приготовила судьба Настеньке, может и подарит цветочек Аленький!?

(уходят в сторону. В зал вбегает Бисык, прячет цветочек и потом танцует)

ТР.18 «Танець бісенятка»

(после танца Настенька целует Бисіка в щеку, он снимает маску, берет цветок и дарит его Насте под аплодисменты. Уходят.)

Зн.: Вот, это да!!!!!! Вот так чудо!

Оле: Да! Навеки рухнули темные чары! А значит быть миру, радости и цветам во всех странах и всех городах!

Зн.: И вот, перед нами сказочный цветочный город!

Оле: А живут в нем маленькие человечки, такие же, как я!

Зн.: И как я!

(уходят за кулису и выходят со всеми на танец)

ТР. 19. «Коротышки» танець.

(все уходят со сцены. Оле и Знайка переодеваются в свое и выходят на сцену)

Зн.: А это уже моя сказка и мой любимый Цветочный город!

Оле: Чтож, Знайка, вот и настало твое время! А я пока немного отдохну!

(спускается со сцены и садится в зале. Знайка остается на сцене. К нему выбегают из кулисы Кнопочка, Ромашечка и Незнайка)

Коротышечки: (перебивая и перекрикивая друг друга) Знайка, Знайка! Как хорошо, что мы тебя нашли! А то, пока тебя небыло, тут такое случилось, такое было!

Зн.: (затыкает уши) Тихо, тихо! Расскажите спокойно, что случилось!?

(девочки оторопели, в ступоре смотрят на Зн. Выходит Незнайка, обращается к Коротышечкам)

Нез.: Что, уже нажаловались!? Вотдевченки!

Коротышечки: (обращаясь к Нез., не видя зрителей) А что такое, что такое?!- ничего такого мы не сделали!

Зн.: Прекратите ссориться! На нас все смотрят! (указывает на зал)

Нез.: Ой! (застеснялся) Здрасте! Я – Незнайка. Ааааа это – Ромашечка!

Ром. : Здрасьте!

Нез.: А это Кнопочка!

Кн.: Здрасте! (чуть не падает в обморок. Зн. Ее поддерживает)

Нез.: Ну, Знайку вы уже наверняка знаете, он у нас самый умный! Сейчас начнет поучать ( натягивает шляпу на уши, не желая слушать поучения).

Ромашечка: Тебе, Незнайка, полезно было бы поучиться!

Нез.: Вам надо – вы и учитесь! А я и так все знаю! Я лучше пойду стихи сочинять!

Кнопочка: Чтобы сочинять стихи – тоже надо учиться! Это не просто! Не веришь? Можешь сам у Цветика спросить!

(Ромашка, Кнопочка и Знайка уходят за кулису. Выходит Цветик)

Цветик: Привет всем! Привет, Незнайка!Да-да! Коротышки правы, для сочинения стихов нужно знать хотя бы, что такое РИФМА! Вот послушай:

(Цветик поет, а Незнайка садится на кубик и слушает и подтанцовывает)

ТР. 20. « Песня Цветика»

(цветик уходит, выходит Тюбик устанавливает мольберт и берет палитру в руки, начинает рисовать и петь. Незнайка передвигает кубик поближе и слушает песню)

Нез.: Ладно, я тогда буду рисовать! Уж рисовать-то все могут, правда, Тюбик!?

Тюбик: Ну я так не думаю, Незнайка!

ТР. 21 «Песня Тюбика»

Тюбик: Вот так, Незнайка! Если рисовать – то непременно шедевр! А этому учиться надо!

(собирает мольберт и уходит)

Незнайка: Как же быть? Что же делать? О! А я музыкантом стану! Уж петь и играть каждый сможет! Тем более, что я уже на сцене! Гусля! Гусля я хочу с тобой петь!

Гусля: Ой, Незнайка, музыцировать и петь нужно учиться!

Незнайка: Да, не может быть! И этому надо учиться!?

Гусля: Да, вот послушай!

ТР. 22. «Песня Гусли»

Гусля: Так что учись, незнайка! Удачи тебе!

( уходят все. Остается Незнайка на сцене.)

Нез.: Ну я так не играю! Получается, что всему учиться надо!? Так от этого же можно впасть в уныние и заболеть А болеть я не хочу я уже однажды был в больнице ( шепотом в зал) у Медуницы!

(входят Медуница и Нянечка)

Медуница: Так -так -так! Кто тут у нас заболел?! Нянечка, немедленно запишите его и отведите в палату!

Нянечка: Непременно, доктор! Пойдем, будем лечиться

Нез.: От чего лечиться? Я не болен! Я здоров! Просто мне скучно!

Медуница: Вот, от скуки и уныния будем вас лечить!

Незнайка: Да что же это такое – то учиться, то лечиться! Оле Оле Лукойе! Ну хоть ты помоги мне!

(из зала на сцену к Нез. выходит Оле)

Оле: Что Незнайка, трудно, болеешь?

Медуница: Так мы его вылечим!

Нез.: (свою шляпу надевает на Оле и сам убегает) Нееет! Вот Оле! Оле болен, его и лечите! Хи-хи!

Нянечка: Так мы же танцами хотели скуку лечить куда же ты, Незнайка!? Вот вам и бал!

Медуница: Незнайка, вернитесь немедленно!

(на сцену выходит Ромашечка. Медуница обращается к ней и Нянечке)

Ладно, девочки будем лечить того, кто есть!

( Оле, в непонимании, присел на авансцене. Медуница и Нянька уходят, остается Ромашечка. Танцуют с Оле)

ТР. 23. «Рок-н-рол Незнайка» танець

Нез.: (выбегает к Оле на сцену, забирает шляпу и благодарит его. Оле пытается отдышаться после танца).

Спасибо тебе огромное, Оле, что согласился полечиться вместо меня! Только я же не знал, что это лечение такое классное! А мне понравилось лечиться, то есть, учиться! Я столько всего узнал нового! Я понял, что если не учиться, не стараться и не работать, то не сможешь достичь желаемого результата!

Тюбик и Цветик: И еще... всегда нужно мечтать и стремиться к своей мечте!

Знайка: Ты прав, Незнайка, учение - свет! Свет, помогающий нам многое разглядеть,что скрыто от нашего разума... мечтать...

Оле: ...видеть красивые, цветные сны и верить в сказку!

Бисык и Настенька: ...верить в чудеса, не взирая ни на какие сложности:

Цыганка и карты: ...ни на смену моды и погоды...

(Надевает на голову шляпу, а ее сдувает ветром. Свистит ветер. Появляется Мистер Эй)

ТР. 24. Северный ветер.

Эй-Эй-Эй, иди сюда!

Містер Ей: Я тут! Це я... Я - Містер Ей! Ви чуєте?! Це вітер... Північний вітер!

Сестри: А всі знають, що Північний вітер - це вітер перемін! А разом з ним... завжди прилітає ... ????

Весь Форт Арт вместе: Мері Попінс!!!!

М. П.: Вітаю вас, мої любі діти і... дорослі-діти! Ви всі прекрасно знаєте, що яскраве, кольорове минуле і прекрасне незвідане майбутнє, овіяне теплом весни, зберігаються у наших снах! А енергійний північний вітер повертає казковий флюгер, що вказує у якому напрямку треба мріяти! Наші талановиті юні актори шкільного театру мюзікла Форт Арт уже визначили напрямок свого шляху, головне, що всі вони - видатні мрійники!

(фоном звучить музика из Мері Попінс "Цветные сны")

Чесно кажучи, трапляються ще у світі дорослі і діти, яким бракує оптимізму, фантазії, почуття гумору... - без чого важко жити у будь-який час, а особливо долати мури мистецької фортеці, Форт Арту! Та ми знаємо один простий секрет, як це краще зробити! Не будьте равликами і черепашками, залиште свої панцирі і мушлі, відрощуйте крила і... летіть! Летіть у будь-який спосіб... навіть на повітряній кулі! Адже з піднебесся світ такий чудовий, а життя таке прекрасне!

ТР. 25. "Воздушный шар" співає увесь театр, по наростаючій, виходячи на сцену.

(під кінець пісні виходять до всіх Аліса і Вертер. По закінченні пісні вони завершують концерт).

Аліса: Прекрасна подорож у минуле, правда, Вертере!? Тепер ще більше захотілося летіти додому!

Аліса: Панове, співаки і актори! Вітаємо вас! Ви - не перевершені! Дякуємо, що допомогли нам успішно здійснити нашу концертну місію! Сьогодні, безперечно, перемогли краса і талант!

Вертер: Так, у гостях добре, але дома - краще! Тож, вперед! Назад, у майбутнє!

Аліса: Бо дома вже весна... по всій Україні - весна! Пора надій, мрій, сподівань і нових бажань! Дома чекає сім я і рідна школа, з її сцени тільки починається НАШЕ акторське життя!

Оле: І в якому б столітті ви не жили...

М. П.: ...залишайтеся завжди талановитими, щирими та красивими!

Запрошуємо усіх до нашої школи, до наших гуртків!

Усі: ПОЇХАЛИ!

ТР. 26. "Школа- весела сім я" співають усі діти.