• Название:

    Заняття 8 14


  • Размер: 0.06 Мб
  • Формат: RTF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 10 сек.

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

3

Заняття 8

Лекція 6

Курс: III, спеціальність 5.04010303 Пошук та розвідка гідрогеологічними

та інженерно-геологічними методами

Розділ 3. Екзогенні процеси формування рельєфу

Тема 3.1 Вивітрювання і формування рельєфу

1. Типи вивітрювання.

2. Кора вивітрювання і закономірності її поширення.

3. Форми рельєфу, створені процесами вивітрювання.

4. Корисні копалини кори вивітрювання (самостійно).

Література: 1. В.В. Стецюк, І.П. Ковальчук «Основи геоморфології», Київ, «Вища

школа», 2005 р., [1], с. 152 – 174, до п.4 с. 173 – 175.

Зміст лекційного матеріалу:

Закономірності розвитку екзогенних рельєфоутворювальних процесів

Екзогенні процеси залежать від балансу тепла і вологи на певних широтах і висотних рівнях суходолу, наявного рельєфу, типів грунтів та рослинності різних регіонів, складу і властивостей осадових порід. Тому атмосфера та гідросфера – ті оболонки Землі, які є основними чинниками екзогенного рельєфоутворення.

Рельєфоутворювальна робота екзогенного процесу складається з трьох фаз:

1. руйнування гірських порід,

2. їх переміщення,

3. накопичення.

Тема 3.1 Вивітрювання і формування рельєфу

Вивітрювання – це сукупність фізичних, хімічних та біохімічних

процесів перетворення гірських порід у верхній частині

земної кори.

Воно залежить від багатьох чинників: коливання температури та вологи, хімічного впливу води і газів, дії органічних речовин.

Типи вивітрювання:

1. фізичне (механічне),

2. хімічне,

3. органічне.

Фізичне вивітрювання

Є наслідком нагрівання гірських порід під дією сонячних променів, що викликає розширення та стискання складових частин породи. В породі виникає внутрішня напруга, яка приводить до розпаду гірської породи на окремі уламки.

Зруйнування порід збільшується, якщо в тріщини проникає періодично замерзаюча вода (у зонах суворого клімату).

Морозне вивітрювання – різновид фізичного вивітрювання, проявляється

при наявності у гірській породі періодично

замерзаючої води.

Вода при переході з рідкого в твердий стан розширюється на 1/11 свого об’єму, при цьому у породі розвивається тиск і вона розпадається на уламки.

Фізичне вивітрювання частіше проявляється в містах з різкими добовими коливаннями температур – у пустелях, морозне вивітрювання – в полярних районах.

Особливості фізичного вивітрювання: хімічний склад породи не змінюється, вона лише розпадається на окремі уламки, в наслідок чого утворюються кам’яні пустелі, поверхня яких представлена уламками різних розмірів.

Хімічне вивітрювання

Проявляється під впливом на породи хімічної газів атмосфери (кисню та вуглекислого газу ) та води, особливо газів і солей, що знаходяться у воді.

Чим клімат тепліше, тим більш інтенсивні процеси вивітрювання, тому що при високій t води збільшується її розчинна дія. Практично всі мінерали розчиняються у воді, але швидкість їх розчинення різна: найбільш розчинні хлориди (галіт), потім сульфати (гіпс, ангідрит) та карбонати (кальцит). Якщо у воді присутні гази, то це призводить до збільшення розчинності гірської породи.

Особливість хімічного вивітрювання – змінюється хімічний склад породи та утворюються нові мінерали.

Розчинна здатність води збільшується з підвищенням температури, тому хімічне вивітрювання інтенсивно проявляється в умовах вологого жаркого клімату (аридного). Розчинна дія води зростає, якщо вона містить вуглекислий газ. У воді розчиняються майже всі мінерали, але їх ступінь розчинності різна. Найбільш розчинні хлориди (галіт), потім сульфати (гіпс), карбонати (кальцит), силікати (слюда).

Основним процесом хімічного вивітрювання є гідроліз – процес розкладення

мінералів та видалення деяких елементів з їх складу. Так, каолін – складова частина

глин. При хімічному вивітрювання утворюються інші глинисті мінерали.

Органічне вивітрювання

При органічному вивітрюванні приймають участь організми та рослини.

Рослини своїм корінням руйнують гірську породу, проникаючи в її тріщини.

З коренів рослин також виділяються деякі кислоти, які впливають на породу,

розчиняючи її. Організми (черві) також впливають на руйнування породи.

2. Кора вивітрювання і закономірності її поширення

Кора вивітрювання – це продукти зруйнування великої потужності.

Уламкова кора вивітрювання – характерна для зони арктичних пустель, де представлена товщами хімічно незмінених уламків первісної гірської породи. Утворюється під час морозного та температурного вивітрювання.

Гідрослюдиста кора вивітрювання – характерна для тундрової і лісової зон. Тут хімічне і біохімічне вивітрювання приводить до утворення великої потужності гідрослюдистих мінералів.

Монтморіллонітова кора вивітрювання – характерна для лісостепової і степової зон. Утворюються глинисті мінерали.

Каолінітова кора вивітрювання – характерна для степової та напівстепової зон.

Червоноземна і латеритна кора вивітрювання – повністю хімічно змінюється склад гірських порід. Характерна для пустель, саван, тропічних лісів.

3. Форми рельєфу, створені процесами вивітрювання

До форм вивітрювання відносяться: чарунки вивітрювання, кари, тори, кам'янисті моря.

Чарунки вивітрювання – це незначні заглиблення у поверхні кристалічних

порід (діаметр до 1 м, глибина 0,1 – 0,75 м).

Кари – занурення у вапняках внаслідок вилуговування, тобто хімічного

вивітрювання (глибина до кількох метрів).

Тори – останці корінної породи, що височать над територією, складені

гранітами.

Кам'янисті моря – за рахунок морозного вивітрювання дрібний матеріал між

брилами змивається (складається з брил висотою 1 м).

4. Корисні копалини кори вивітрювання (самостійно)