• Название:

    Pro 2013 stud


  • Размер: 0.2 Мб
  • Формат: RTF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 10 сек.

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

1

Укладач: Бовтач Світлана Володимирівна

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЛОГІКА

для студентів V курсу факультету журналістики денної форми навчання

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля та теми лекціїКількість аудиторних годинЗМ № 1.Основні форми і закони мислення.

Тема 1. Поняття як форма мислення.

Тема 2. Висловлювання як форма мислення.

Тема 3. Основні закони мислення.

Тема 4. Умовивід як форма мислення.12 год., з них:

4 год.

4 год.

2 год.

2 год.ЗМ № 2.Логічні основи теоретико-пізнавальної та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 5. Доведення і спростування як логічні операції.

Тема 6. Логічні основи ведення суперечок.

Тема 7. Логіка формування нового знання. Парадокси наукового пізнання.6 год., з них:

2 год.

2 год.

2 год.

Разом:18год.

Семінарські заняття

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля та теми семінарського заняттяКількість аудиторних годинЗМ № 1.Основні форми і закони мислення.

Тема 1. Поняття як форма мислення.

Тема 2. Висловлювання як форма мислення.

Тема 3. Основні закони мислення.

Тема 4. Умовивід як форма мислення. 8 год., з них:

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.ЗМ № 2.Логічні основи теоретико-пізнавальної та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 5. Доведення і спростування як логічні операції.

Тема 6. Логічні основи ведення суперечок.

Тема 7. Логіка формування нового знання. Парадокси наукового пізнання. 2 год., з них:

2 год.

0 год.

0 год.Разом: 10 год.

Самостійна робота студента

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля та теми для самостійної роботиКількість годинЗМ № 1.Основні форми і закони мислення.

Тема 1. Поняття як форма мислення.

Тема 2. Висловлювання як форма мислення.

Тема 3. Основні закони мислення.

Тема 4. Умовивід як форма мислення.30 год., з них:

8 год.

6 год.

6 год.

10 год.ЗМ № 2.Логічні основи теоретико- пізнавальної та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 5. Доведення і спростування як логічні операції.

Тема 6. Логічні основи ведення суперечок.

Тема 7. Логіка формування нового знання. Парадокси наукового пізнання.16 год., з них:

6 год.

6 год.

4 год.Разом:46 год.

ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ КУРСУ

Тема 1. Поняття як форма мислення.

Визначення об’єкту, предмету та методу науки логіки. Поняття логічної форми та логічного закону. Основні поняття і категорії формальної логіки.

Загальна характеристика поняття як форми мислення. Поняття, слово, термін. Логічна структура поняття. Види понять по змісту і об’єму.

Логічна характеристика об’єму поняття. Відношення між поняттями по об’єму. Логічні операції над об’ємами понять (поділ поняття, класифікація), правила їх здійснення та ознаки логічних помилок, що виникають внаслідок порушення цих правил.

Логічна операція над змістом поняття: визначення (дефініція) поняття. Види визначень. Правила дефініцій, характеристика логічних помилок.

Логічні операції над змістом та об’ємом поняття: обмеження і узагальнення поняття.

Тема 2. Висловлювання як форма мислення.

Загальна характеристика висловлювання як форми мислення: визначення, логічна структура, мовні форми виразу.

Просте висловлювання. Структура простого висловлювання. Види простого висловлювання. Атрибутивні висловлювання: структура, різновиди. Розподіленість термінів. Відношення між висловлюваннями типу А, Е, I, О по логічному квадрату. Способи встановлення істинності простих висловлювань.

Складні висловлювання. Види складних висловлювань та умови визначення їх істинності. Встановлення відношень між складними висловлюваннями за методом таблиць істинності.

Тема 3. Основні закони логіки.

Загальна характеристика логічного закону. Логічний закон в традиційній (арістотелівській) і в сучасних символічних (класичній та некласичній) логіках.

Основні формально-логічні закони: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави (визначення, формальні вирази, особливості вимог, логічні помилки при порушенні даних законів).

Логіка запитань і відповідей (іттерогативна логіка). Запитання: логічна структура запитання, види запитань і відповідей. Вимоги законів логіки щодо формулювання запитань і відповідей: (правила постановки запитань та поняття про коректні і некоректні запитання; правила формулювання відповідей та поняття про коректні і некоректні відповіді).

Тема 4. Умовивід як форма мислення.

Загальна характеристика умовиводу: визначення, логічна структура. Поняття необхідного та імовірнісного умовиводу. Загальні правила умовиводу.

Дедуктивний умовивід. Умовиводи логіки висловлювань: різновиди умовиводів логіки висловлювань, правила їхнього здійснення. Умовиводи логіки предикатів: безпосередні та опосередковані умовиводи. Простий категоричний силогізм: фігури, модуси, правила побудови.

Скорочені та складні умовиводи: ентимема, полісилогізм, епіхейрема.

Імовірнісні умовиводи. Поняття ймовірності.

Індукція як різновид імовірнісного умовиводу. Види індукції. Методи наукової індукції. Логічні помилки в індуктивних умовиводах.

Аналогія як різновид імовірнісного умовиводу. Види аналогії. Логічні помилки в умовиводах по аналогії.

Умови підвищення ступеня достовірності висновків у імовірнісних умовиводах.

Тема 5. Доведення та спростування як логічні операції

(логічна теорія аргументації).

Загальна характеристика доведення та спростування як логічних операцій: визначення, логічна структура. Вимоги логіки до аргументів.

Види доведень і спростувань: прямі та непрямі. Способи спростувань. Правила доведення та спростування і логічні помилки, що виникають при їхньому порушенні.

Тема 6. Логічні основи ведення суперечок

(еристика).

Загальна характеристика суперечки: визначення, логічна структура.

Види суперечок. Логічна характеристика суперечки. Застосування законів логіки в суперечках.

Поняття про стратегію і тактику ведення суперечки. Коректні та некоректні прийоми в суперечках. Паралогізми та софізми в суперечках.

Позалогічні (психологічні) засоби впливу на аудиторію в суперечках.

Тема 7. Логіка формування нового знання (евристика).

Парадокси наукового пізнання.

Логіка пошуку. Проблема та стадії її дослідження.

Поняття логічного методу. Аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, дедукція, індукція, аналогія, моделювання як універсальні методи теоретико-пізнавальної діяльності.

Форми організації знання: гіпотеза, теорія. Види теорій, логічні засоби їх побудови.

Суперечливий характер пізнавального процесу: апорії та антиномії. Парадокси науки та парадокси логіки. Види парадоксів. Проблема вирішення парадоксів.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

БАЗОВА ЛІТЕРАТУРА Література, подана у списку базової літератури із символом *, належить до підручників. Тематичний зміст цих підручників відповідає представленій програмі, отож студент може використовувати будь-який підручник із запропонованих, а також ті підручники з логіки, які не ввійшли до даного переліку. З цієї причини бібліографія підручників подається в кінці програми, а не після кожної теми із зазначенням відповідних сторінок.

При виборі підручника студент повинен враховувати й той факт, що кожен підручник в якості змістовно-ілюстративної та методичної бази може використовувати інформаційний матеріал з різних галузей знання, що лише підкреслює логічну єдність категоріальної структури мислення та універсальність основних правил та законів логіки.

Аристотель. Категории. Об истолковании. Первая Аналитика. Вторая Аналитика. Топика. О софистических опровержениях. - Соч.: В 4-х т. - Т. 2. М.: Мысль, 1978.

Аристотель. Метафизика. - Соч.: В 4-х т. - Т. 1. М.: Мысль, 1978.

Арно А., Николь П. Логика, или Искусство мыслить. - М.: Наука, 1991.

*Гетманова А.Д. Логика: Учебник для вузов. – М.: Высш.шк., 1986.

Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. - М.: Просвещение, 1991.

*Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. - М.: Просвещение, 1986.

*Івін О.А. Логіка. - К., 1996.

Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. - Львів: Каменяр, 1997.

*Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Навчальний посібник з логіки. - Львів: Вид-тво ЛДУ ім.І.Франка, 1996.

*Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів: Астролябія, 2002.

*Карамишева Н.В. Логіка (теоретична і прикладна.): навч.посіб. _ К.: Знання, 2011.

*Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Четверта хвиля, 1998.

*Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна): Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М.: Наука, 1975.

Мельников В.Н. Логические задачи. - Киев-Одесса, 1989.

*Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. - С.-Петербург: Комета, 1995.

*Орендарчук Г.О. Основи логіки: посібник для студентів вузів. – Тернопіль: АСМ Астон, 2001.

*Руденко К.П. Логіка: Курс лекцій. – К.: Вищ.шк., 1987.

*Середа В.Ю. Вчись мислити логічно. – К.: Радянська школа, 1989.

*Свинцов В.И. Логика: Учебник для вузов. – М.: Высш.шк., 1987.

*Тофтул М.Г. Логіка: посібник для студентів вузів. – Київ: Видавничий центр Академія, 1999.

Уемов А.И. Логические ошибки. Как они мешают правильно мыслить. - М., 1958.

*Хоменко І.В. Логіка. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Хоменко І.В. Еристика: мистецтво полеміки: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Хоменко І.В. Еристика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Асмус В.Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. – М.: Изд-во ЛКИ, 2007.

Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. М.: Прогресс, 1981.

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. - К.: АртЕк, 1996.

Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. - М.: Изд-во МГУ, 1989.

Вригт фон Г.Х. Логика и философия в ХХ веке. // Вопросы философии, 1992, № 8.

Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. - К.: Вища школа, 1992.

Жоль К.К. Логика в лицах и символах. - М.: Педагогика-Пресс, 1993.

Индуктивная логика и формирование научного знания. - М.: Наука, 1987.

Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. - К.: Абрис, 1996.

Карамишева Н.В. Логічний аналіз дій (Логіка дії). // Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів. - Львів: Стрім, 1998.

Кедровский О.И. Методы построения теоретических систем знания. - К., 1982.

Кэрролл Л. Логическая игра. - М.: Наука, 1991.

Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

Нуждин Г. Доказательство. // Вопросы философии, 1998, № 9.

Павлова Л.Г. Спор. Дискуссия. Полемика. - М.: Просвещение, 1991.

Поварнин С. Спор. О теории и практике спора. // Вопросы философии, 1990, № 3. - с. 57-133.

Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

Потебня А.А. Мысль и язык. - К.: СИНТО, 1993.

Савенков А.И. Маленький исследователь. Как научить младшего школьника приобретать знания. – Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2002. - (Развивающее обучение. Практические задания).

Семиотика. - М.: Радуга, 1988.

Серебрянников О.Ф. Дедуктивное умозаключение. - Л., 1969.

Смаллиан Р. Как же называется эта книга? - М.: Мир, 1981.

Сорина Г.В., В.С.Меськов. Логика в системе культуры. // Вопросы философии, 1996, № 2.

Тарский А. Истина и доказательство. // Вопросы философии, 1972, № 8.

Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Харків: Вид.група Основа, 2008.

Уемов А.И. Аналогия в практике научного исследования. - М.: Наука, 1970.

Финн В.К. Неологицизм - философия обоснованного знания. // Вопросы философии, 1996, № 8.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Бовтач С. В. Комплексні контрольні завдання (залікові тести) з курсу Логіка для студентів гуманітарних спеціальностей. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, Видання філософського факультету: Серія: методичні матеріали, 2001. – 20 с.

Бовтач С.В. Плани семінарських занять з Логіки для студентів факультету журналістики. - Львів: ЛНУ ім. І.Франка, Видання філософського факультету: Серія: методичні матеріали, 2005. – 24 с.

Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів: Каменяр, 1997. – 109 с.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль рівня знань студентів щодо засвоєння ними тем з дисципліни Логіка здійснюється під час семінарських занять на підставі:

– усного опитування, яке включає перевірку знань відповідного теоретичного матеріалу та правильність виконання домашніх завдань;

– письмового контролю (аудиторної тематичної короткострокової контрольної роботи), яка включає відкриті запитання та пропозиції: 1) дати визначення змісту основних фундаментальних понять логічної теорії, класифікації основних логічних операцій та правил їхнього виконання; 2) виконати логічний аналіз запропонованих конкретних текстів; 3) навести власні змістовні приклади для ілюстрації розуміння специфіки логічних форм мислення, тощо.

Написання студентом кожної тематичної письмової контрольної роботи, запропонованої викладачем протягом семестру для академічної групи, є обов’язковою умовою для його допуску до заліку і визначення результату підсумкового оцінювання з дисципліни Логіка.

Оцінка усних та письмових відповідей студентів здійснюється за п’ятибальною шкалою: 5 – відмінно, 4 – добре, 3 – задовільно, 2 – незадовільно, 1 – дуже низький рівень, 0 – відсутність будь-яких знань (або відсутність студента при написанні роботи).

При оцінюванні тематичної письмової роботи, яка включає 10 запитань для кожного варіанту, кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бали, а кінцевий результат визначається як сума набраних балів за кожну правильну відповідь.

Згідно навчальної програми формою підсумкового семестрового контролю з дисципліни Логіка є залік (і для денної, і для заочної форм навчання).

Підсумкове оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою.

Підрахунок підсумкової (залікової) кількості балів, на які заслуговує студент по завершенні вивчення дисципліни Логіка, здійснюється на підставі визначення середньої оцінки за поточну успішність (за результатами всіх оцінок, отриманих ним протягом семінарських занять) та застосування до неї коефіцієнта 20.

При оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.

Студент отримує допуск до заліку лише у тому випадку, якщо його середня оцінка за поточну успішність є не меншою за 2,5.

Якщо протягом семестру поточна успішність студента є меншою, ніж 2,5, то у залікову відомість виставляється не зараховано, а кількість балів визначається шляхом множення його середньої поточної оцінки на коефіцієнт 20. Такий студент скеровується на залік за талоном № 2 і здає його протягом додаткової сесії по ліквідації академзаборгованості.

ПЕРЕЛІК ЗАЛІКОВИХ ПИТАНЬ З КУРСУ ЛОГІКА

1.Значення терміну логіка.

2.Визначення логіки як науки.

3.Об’єкт та предмет вивчення логіки як науки.

4.Характеристика мислення як об’єкту дослідження логіки. Структура мислення.

5.Характеристика логічної форми мислення. Основні форми мислення.

6.Характеристика логічного закону. Основні закони формальної логіки.

7.Поняття істини в традиційній (арістотелівській) логіці.

8.Поняття логічної помилки. Види логічних помилок.

9.Основні принципи логічного аналізу мови як засобу виразу думок.

10.Предмет вивчення семіотики. Характеристика рівнів семіотичного аналізу мовних виразів.

11.Характеристика штучних мов. Поняття формалізованої мови в логіці.

12.Сутність основного методу логіки як науки.

13.Місце логіки в пізнавальній діяльності людини.

14.Значення логіки для формування культури (професійної культури) мислення людини.

15.Поняття як форма мислення. Логічна структура поняття.

16.Мовні форми виразу понять. Особливості взаємозв’язку поняття і слова.

17.Види понять за змістом і за обсягом.

18.Сумісні та несумісні відношення між поняттями. Зображення даних відношень за допомогою кіл Ейлера.

19.Відмінність між протилежними та суперечливими поняттями.

20.Узагальнення понять як логічна операція.

21.Обмеження понять як логічна операція.

22.Сутність визначення (дефініції) понять як логічної операції. Логічна структура визначення.

23.Логічні різновиди та способи визначень змісту понять.

24.Логічні вимоги (правила) щодо визначення змісту понять.

25.Сутність поділу (класифікації) понять як логічної операції. Логічна структура поділу.

26.Логічні різновиди поділу обсягу понять.

27.Логічні вимоги (правила) щодо поділу (класифікації) обсягу понять.

28.Висловлювання як форма мислення. Логічна структура висловлювання.

29.Мовні форми виразу висловлювань. Особливості взаємозв’язку висловлювання і речення.

30.Види висловлювань. Прості і складні висловлювання.

31.Види простих висловлювань. Характеристика атрибутивних, реляційних та екзистенціальних висловлювань.

32.Характеристика простих атрибутивних висловлювань за кількістю та якістю, формалізовані схеми їхньої побудови.

33.Види складних висловлювань, їх характеристика.

34.Умови істинності складних висловлювань.

35.Логічні відношення між висловлюваннями, критерії їх встановлення. Логічний квадрат як спосіб зображення відношень між простими атрибутивними висловлюваннями.

36.Умовивід як форма мислення. Логічна структура умовиводу.

37.Поняття про необхідні (демонстративні) та імовірнісні (недемонстративні) висновки.

38.Дедуктивний умовивід: визначення, різновиди, правила побудови.

39.Індуктивний умовивід: визначення, різновиди, правила побудови.

40.Умовивід за аналогією: визначення, різновиди, правила побудови.

41.Місце методу аналогії (моделювання) в пізнавальній діяльності людини.

42.Умови підвищення степені вірогідності висновку в імовірнісних умовиводах.

43.Загальна характеристика основних формально-логічних законів.

44.Закон тотожності. Характеристика логічних вимог (норм) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при порушенні даних вимог.

45.Закон несуперечності. Характеристика логічної вимоги (норми) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при її порушенні.

46.Закон виключеного третього. Характеристика логічної вимоги (норми) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при її порушенні.

47.Закон достатньої підстави. Характеристика логічних вимог (норм) даного закону та ознаки логічних помилок, що виникають при порушенні даних вимог.

48.Доведення та спростування як логічні операції, їхня логічна структура.

49.Види доведень та спростувань.

50.Логічна характеристика непрямого доведення від супротивного.

51.Способи спростувань.

52.Логічні ознаки тези, спростованої шляхом критики: а) самої тези; б) аргументів доведення; в) демонстрації доведення.

53.Правила побудови доведень та спростувань; характеристика найтиповіших логічних помилок, що виникають при порушенні цих правил.

54.Характеристика суперечки як методу вирішення спірних питань. Логічна структура суперечки.

55.Відмінності між дискусією і полемікою як різновидами суперечки.

56.Класифікація суперечок за метою проведення, професійними сферами діяльності людини, організаційними формами проведення.

57.Характеристика конструктивної та неконструктивної суперечок.

58.Поняття стратегії й тактики ведення суперечок. Різновиди тактичних прийомів.

59.Логічні правила ведення суперечок.

60.Логічна характеристика безпредметної, безцільної та некоректної суперечок.

61.Софістичні прийоми, що використовуються у суперечках.

62.Некоректні позалогічні (психологічні) засоби впливу на аудиторію в суперечках.

63.Запитання як засіб пізнавальної діяльності. Логічна структура запитання.

64.Види запитань та види відповідей, їхня логічна характеристика.

65.Логічні правила формулювання запитань та відповідей.

66.Поняття логічного методу. Види логічних методів.