• Название:

    Л 13 Політ. свідомість


  • Размер: 0.09 Мб
  • Формат: RTF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 10 сек.

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

2

Л-13

ТЕМА: ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ.

МЕТА: - ознайомити студентів з загальною структурою політичної свідомості;

-визначити політичну свідомість суспільства, соціальних груп, особи;

-розвивати навичку аналізу, вміння робити висновки;

-виховувати у студентів активну громадсько-політичну позицію.

ВИД: інформативна

ПЛАН.

1.Політична свідомість як відображення політичного життя.

2.Структура політичної свідомості.

3.Політична свідомість суспільства, соціальних груп, особи.

Актуальність теми.

Особливістю політичних процесів є свідомий цілеспрямований характер дії їх учасників. Адже політичні перетворення соціально-економічні зрушення можуть бути ефективними лише тоді, коли їх проводять політичне свідомі, здатні відповідати за свої вчинки політичні діячі, лідери і всі суб'єкти політичної діяльності. Але спрямування політики, дієвість, взаємовідносини між її учасниками визначаються не тільки існуючим співвідношенням сил, а й політичною свідомістю. Тому опанування основами політичної свідомості є першочерговим завданням всіх, хто так чи інакше включається в політику.

Категорії та поняття для засвоєння:

політична свідомість; політичне буття; рівні політичної свідомості; політична свідомість індивіда, класів, соціальних груп, націй і народностей; політична свідомість суспільства і цивілізації; класова політична свідомість; громадська думка; політична цінність

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1.Наслідки культу особи в політичному житті українського народу

2.Взаємозвязок політичної свідомості і моралі.

3.Шляхи становлення політичної свідомості суб'єктів політичного життя.

Виклад нового матеріалу.

І. Політична свідомість як відображення політичного буття.

Серед цілого комплексу факторів, що детермінують характер і спрямованість політичного життя суспільства, визначальне місце посідають виробничі, соціально-класові і національні відносини. Проте, поряд з ними величезний вплив на політичну поведінку індивідів, соціальних груп і суспільства в цілому мають також соціокультурні фактори. Без врахування такого впливу духовних чинників неможливо зрозуміти механізм політичної діяльності і виробити заходи по підвищенню її ефективності.

Усвідомлення суспільних відносин, свого місця й ролі в них, інтеграція їх у духовних сферах дістають втілення у поняттях суспільної та індивідуальної свідомості. Суспільна свідомість — це колективний розум народу, його духовний стан і цінність, цілісність духовного життя, що визначається суспільним буттям.

Політична свідомість — це відображення політичного життя суспільства в певній емпірично-психологічній, ідейно-теоретичній, світоглядній, національно-традиційній, індивідуально-особистісній і масовій формах.

Особливістю політичного процесу є свідомий цілеспрямований характер дії його суб'єктів — індивідів, класів, соціальних груп і націй, політичних інститутів, які виражають їхні інтереси. Як сфера політичних відносин, політична свідомість — явище історичне, що постійно розвивається незалежно від волі людей і їх бажань.

Виникнення політичної свідомості стало результатом поділу суспільства на класи та появи держави і політики як специфічної сфери суспільного життя. Кожний історичний етап, а також специфіка соціально-економічного і політичного розвитку різних країн знаходили, відповідне відображення в політичній свідомості суспільства.

Політичну свідомість зумовлюють і суперечливі та негативні чинники: кризовий стан економічної і політичної сфер, падіння моральних устоїв, зростання злочинності тощо.

Політична свідомість здатна бути попереду практики, прогнозувати політичні процеси. Вона впливає на політичне життя суспільства, а через нього впливає на економічні, духовні, культурні відносини; визначає напрям політичної діяльності соціальній груп, політичних партій, організацій, політичних лідерів та особистостей.

Політична свідомість є досить складним, суперечливим і багаторівневим явищем, що відображає таку ж складність і суперечливість суспільного буття, економічної та соціальної структури суспільства, динаміку політичних процесів.

У реальному житті між емпіричним і теоретичним, буденним і науковим, ідеологічним і соціально-психологічним рівнями політичної свідомості існує діалектичний взаємозв' язок. Специфіка механізмів відображення соціально-економічних і політичних реалій кожним із цих рівнів зумовлює те, що політична свідомість в цілому відображає множинність буття в різних ракурсах, із різним ступенем точності на різних рівнях.

Політична свідомість виконує головні функції:

- пізнавальну,

- регулятивну,

- виховну.

ІІ. Структура політичної свідомості

Визначається складним і суперечливим характером буття, яке включає в себе індивідуальний, груповий, масовий і загальносоціальний рівні.

Рівні політичної свідомості:

-емпіричний і теоретичний,

-буденний і науковий,

-соціально-психологічний та ідеологічний.

Емпірична і буденна політична свідомість відображають переважно поверхові політичні процеси, фіксуючи увагу лише на явищі, зовнішніх ознаках, не проникаючи в їх суть. Обслуговуючи практику, ці рівні політичної свідомості формуються стихійно, «анонімно», оскільки їх творцями є широкі верстви населення. Проте, виступаючи • як «здоровий глузд» і «народна мудрість», політична свідомість і на цих рівнях мас певну пізнавальну цінність, с джерелом формування її теоретичного, наукового та ідеологічного рівня. Саме на емпіричному і буденному рівнях відбувається включення в політичну діяльність більшості людей. Тісний зв'язок із практикою, а також яскраво виражена емоційна забарвленість надають емпіричній і буденній політичній свідомості динамізму і гнучкості, здатності чутливо реагувати на будь-які зміни політичної ситуації, що має особливе значення в політиці.

Більш високими рівнями політичної свідомості є її теоретичний і науковий рівні. Ці рівні виступають як сукупність ідей і поглядів, що виникають на основі аналізу і досліджень політичних відносин, а також інших аспектів політичного життя. Проникаючи в суть політичного процесу, теоретична і наукова політична свідомість розкривають його внутрішній зміст, взаємозв'язки і протиріччя, дають можливість виявляти закономірності політичного життя суспільства. Якщо емпірична і буденна політична свідомість с сукупністю розрізнених знань, то наукова і теоретична свідомість є системою знань, які знаходять відображення у спеціальних дослідженнях і документах. Постмодерністське світобачення вже давно не , зглядає теорію і науку лише як відображення практики, оскільки, як переконливо свідчить наша власна історія, соціальна практика у багатьох відношеннях є результатом теорії.

У свою чергу теоретичний і науковий рівні політичної свідомості відрізняються від її ідеологічного рівня. Політична ідеологія — це не просто певна система поглядів і цінностей. Її специфіка полягає в тому, що ця система поглядів та ідей обов'язково відображає становище певних класів, соціальних груп, націй, а також виражає )• корінні інтереси і уявлення про реалізацію цих інтересів. Якщо теоретичний і науковий рівні політичної свідомості дають знання про політичне життя, то ідеологія не тільки дає знання, але й виражає ставлення до цього знання. Це ставлення визначається інтересами класів або інших соціальних груп, з позицій яких відображаються реальні політичні процеси. На відміну від науки, ідеологія є завжди в певній мірі упередженою, «ангажованою».

Крім того, політична свідомість детермінується й іншими факторами:

національними, регіональними, демографічними, професійними. конфесійними (релігійними), які в певних історичних умовах можуть набувати більшого значення, ніж класові.

Важливим структурним елементом політичної свідомості є масова політична свідомість, яка пов'язана з існуванням негрупових типів людських спільностей, що є носіями специфічних інтересів і поглядів. Основою масової свідомості є інтенсивний процес політизації суспільства і залучення до політики широких мас населення; значне зростання соціальних зв'язків і відносин різних суб'єктів політичного життя.

У сучасних умовах політичні погляди величезної кількості людей взагалі важко вкласти у класові, національні чи якісь інші соціальні ознаки. При аналізі типології політичної свідомості все частіше використовуються інші критерії, які характеризують особливості ідейно-політичних і психологічних орієнтацій людей. Так, зокрема, американські політологи виділяють 12 типів політичної свідомості: технократичну, консервативну, радикальну, ліберальну. І реформістську, революційну, тоталітарну, авторитарну. демократичну, анархічну, націоналістичну, популістську.

Стан масової свідомості фіксується у такому соціальному феномені, як громадська думка, яка має інтегральний характер, оскільки вона акумулює множинність суперечливих думок та інтересів.

Досить часто носієм масової політичної свідомості виступає стихійна і нестійка спільність людей, що називається натовпом. Як правило, люди у цьому випадку втрачають свою індивідуальність, а їх поведінка детермінується законами натовпу. Незалежно від мотивів, які визначають види натовпу (випадковий, експресивний, агресивний, конкурентний, панічний, екстатичний та ін.), домінуючими тут є почуття і емоції, які виключають раціонально-логічні фактори. Лише утвердження демократичних норм і принципів організації суспільного життя-створює сприятливі умови для визволення масової політичної свідомості і подолання роздвоєння між нею та індивідуальною свідомістю.

ІІІ. Політична свідомість суспільства, соціальних груп, особи.

За суб'єктом політична свідомість виступає як:

- політична свідомість індивіда,

- політична свідомість соціальних груп (великих і малих, формальних, вікових, професійних та ін.)

- політична свідомість класів,

- політична свідомість націй і народностей,

- політична свідомість суспільства, ,

- політична свідомість усієї людської цивілізації.

Індивідуальна політична свідомість є свідомістю окремої особи, яка відображає як власний політичний досвід, так і політичну свідомість суспільства. Оскільки суспільна політична свідомість є сумою знань, Які нагромаджені усім суспільством, то індивідуальна свідомість завжди виникає і розвивається під її визначальним впливом. Це відбувається тому, що кожна людина, народжуючись на світ, застає вже готовий рівень розвитку життя. Проте суспільна політична свідомість, формуючи індивідуальну, зазнає і зворотного впливу, розвиваючись і збагачуючись окремими людьми. Індивідуальна свідомість є більш конкретною і різноманітною, ніж суспільна, вона є неповторною, і в цьому розумінні, багатшою суспільної. Але окрема особа не володіє усіми ідеями, що створені суспільством, і в цьому відношенні індивідуальна свідомість бідніша суспільної. Незважаючи на те, що суспільна свідомість позбавлена своєрідності індивідуальної свідомості, вона все-таки є глибшою і всебічною. І хоч суспільна свідомість створюється індивідуальною свідомістю і в ній існує, вона є разом з тим, і надіндивідуальною свідомістю. Вона має синтетичний, інтегральний характер, включаючи в себе лише загальні, істотні моменти політичної свідомості індивідів, а також існуючи незалежно від того, чи входить вона в політичну свідомість цих індивідів.

Неоднорідність класових, національних та інших спільностей людей дістає відображення у груповій політичній свідомості. Особливе значення має класова політична свідомість, оскільки сама політика є перш за все відносинами між класами з приводу державної влади. , Традиційно прийнято виділяти, у зв'язку з цим, основні історичні типи політичної свідомості, які визначаються характером конкретної соціально-економічної формації:

- політична свідомість рабів і рабовласників;

- політична свідомість кріпаків і феодалів,

- політична свідомість пролетаріату і буржуазії,

- політична свідомість робітничого класу, селянства, а також інших соціальних груп.

Проте фіксація уваги тільки на класових джерелах політичної свідомості веде до спрощення. Перш за все слід враховувати неоднорідність самих класів, що включають у себе різноманітні соціальні групи із специфічними інтересами та ціннісними орієнтаціями. Особливо ускладнюється внутрішня структура класів і соціальних груп під впливом науково-технічного прогресу, радикальних економічних реформ.

Політична свідомість не є пасивним відображенням суспільного буття. Адже за певних умов політична свідомість може випереджувати практику, прогнозувати розвиток політичних процесів. Активна роль , політичної свідомості виявляється також у тому, що вона є керівництвом до дії людей, об'єднує їх і визначає спрямованість політичної діяльності соціальних груп та індивідів. Такий вплив політичної свідомості залежить від

-змісту і зрілості цієї свідомості,

-рівня її поширення серед населення,

-характеру політичного устрою країни.

Закріплення вивченого матеріалу:

1.Що таке політична свідомість? Яка її структура?

2.Чому політична свідомість є сукупністю знань і оцінок?

3.Яку роль відіграє буденна політична свідомість?

4.Що таке масова політична свідомість?

5.Які функції виконує політична свідомість

6.Чому громадська думка є своєрідним «дзеркалом» політичного соціального життя суспільства?

7.Які особливості індивідуальної політичної свідомості?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Політологія. За ред. О. І. Семкіна. – Львів: Світ; 1993р

2.Піча В. М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ. – 2000, 2001р.

3.Политология. Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М., 1999г.

4.Політологія. За заг. ред. проф. В. Г. Кремінь, проф.. М. І. Гоплач. – Київ- Харків: Єдінорог, 2001р.

5.Політологія. За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенко. – К.: Академія, 1998р.

6.Політичний енциклопедичний словник. За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна. – К., Генеза, 1997р.

7.Путильницький В. А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993р.