• Название:

    Вона


  • Размер: 0.09 Мб
  • Формат: RTF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

Вона - вічна, але яка?

Любов - вічна. А як це? Чи взагалі так буває? І що це означає? Ось це справді вічні питання.

Любов - прекрасне почуття, яке не має точного визначення, але все таки чарує та гріє мільйони людей.

"Я люблю його,бо він найкращий", "Я кохаю її, бо з нею я живу", "Я кохаю її,бо поряд з нею, мені тепло та сонячно"...і ще багато фраз можна почути від закоханих пар. Коли ти закоханий, ти немов зачарований, любиш кожну частинку своєї любої половинки, і навіть недоліки здаються принадами, думаєш-мрієш лише побути поруч, обійняти, відчути дотик, не можеш насолодитись подихом, поцілунком і хочеш ще і ще...і тоді уже просто не уявляєш своє життя без неї. І тут як варіант чудодійне весілля, зміцнення стосунків подружніми вузами. Нові відчуття, переживання молодої пари, створення сімейного затишку, і ще згодом виникнення гарячих нових почуттів, радісних моментів від народження маленького щастячка. Неначе високий політ двох птахів на крилах палкого почуття. Так усе це чудово, прекрасно, чарівно. Та чи щасливий кінець у цій казці "кохання"?

Адже раптом усе набридає, з’являється буденність, виникають постійні суперечки, і ті пристрасні стосунки і закоханість повільно зникають, неначе нічого і не було. І як наслідок крила птахів ламаються, або один з них раниться і падати уже зовсім не легко, не солодко, а навпаки важко і боляче. Ситуацій буває безліч: щоденні чвари через гроші, побутові проблеми, надокучливість партнера, чи одному набридає усе і зраджує, чи просто хтось здається і кидає розпочате, з’являються нові важливіші захоплення, і ще багато переломних моментів сімейного життя. І усе...завершення чогось великого.

Але інколи, хоча зараз й досить часто, закінчення казкової закоханості призводить до страхітливих наслідків. Так кінець...але ти одружений, так кінець....але в тебе дитина....і - лише одні розчарування, біль, стреси, скривджені діти, неповноцінні сім’ї і навіть самогубства. І що хіба це прекрасне почуття кохання, якщо воно приводить лише до страждань і проблем, і навіть масштабних???

Але варто все таки згадати, що у світі є щасливі літні пари, які досі разом і живуть у родинному затишку та добробуті. Але в чому ж їх секрет і чи самі знають вони відповідь на це запитання???

Хм, напевне тут уже доречні лише роздуми. Можливо, це таємне почуття має декілька етапів, які потрібно пройти щоб досягнути того суцільного і єдиного, вічного щастя. Так ті перші дотики, емоції , сама закоханість чарівна, почуття продовження роду і нове життя теж чудово – а далі, а далі;.. коли ти уже повністю занурений у те море, чи зможеш ти далі плавати навіть інколи посеред акул, піраній, скель, перешкод чи вистачить далі сил і дихання, добратися до острову? Звичайно вистачить, якщо ти не будеш зупинятися, ти можеш здатися і потонути, а можеш усі сили направити на ціль – і ти виживеш це уже твій вибірбути щасливим чи страждати.

Проблема сучасної молоді у тому, що вони перестали боротися – боротися за свої почуття. При найменшій сварці, при розходженні думок на якісь речі, проблемі люди опускають руки – зраджують, п’ють, втікають, відштовхуютьМи розчаровуємось, засмучуємось, що казкові відчуття закінчились, і приходить біль, образа і страхАле хіба би було це велике почуття таким величним і чудесним , якби було легко його берегти?

Хороша робота вимагає складних зусиль, красиві квіти не виростуть без догляду води і сонця, культурну людину виховати не просто, та що там навіть щоб гарно виглядати потрібно безліч зусильА це почуття – вічне, тому і найбільше болить, нервує, відчуває, переживає,терпить але завжди тішиться і торжествує над усіма земними насолодами. Тому щоб виростити цю квітку потрібно завжди удобрювати її взаємоповагою, терпінням, розумінням, теплом і ласкою, відкидаючи шкідників злості, байдужості, ненависті і помсти.

Закоханні пари повинні пройти усі ці складні етапи життя разом, підтримуючи один одного, не шукати задоволення для себе, а дарувати свою любов партнеру, не зважаючи ні на що, заради великого і світлого почуття.

Напевне, не завжди мають бути одні насолоди, мурашки по шкірі, метелики у животі та рожевий світ навколо, головне відчувати гармонію у душі протягом усього сімейного життя поруч із коханою людиною.

Але ми, люди,тепер не хочемо жертвувати, не хочемо чи скоріше не вміємо любити..не віримо у справжнє..не надіємося, але прагнемо щастя..

Можливо, «Ромео і Джульєта» і є символом чарівного кохання, бо вони спробували лише ті перші соковиті плоди закоханості, злетіли на магічні хмари і залишились там разом, перейшовши у вічність. То на справді любов вічна чи просто трагічна? Яка вона

Мій висновок:

люди просто перестали боротися за своє щастя.любов - це велике і високе почуття і унікальне, бо за нього боряться, вирощують його,пройшовши усі перепони і складнощілюбов від Бога..і вона божественна,..вона жертвує і не здаєтьсяЛюбов не перестає.