• Название:

    За світ встали козаченьки.


  • Размер: 0.04 Мб
  • Формат: RTF
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 20 сек.

Установите безопасный браузер



Предпросмотр документа

Засвіт встали козаченьки

Засвіт встали козаченькиВ похід з полуночі,Заплакала МарусенькаСвої ясні очі.Не плач, не плач, Марусенько,Не плач, не журисяТа за свого миленькогоБогу помолися.Стоїть місяць над горою.Та сонця немає,Мати сина в доріженькуСлізно проводжає.— Прощай, милий мій синочку,Та не забувайся,Чрез чотири неділенькиДодому вертайся!— Ой рад би я, матусенько,Скоріше вернуться,Та щось кінь мій вороненькийВ воротях спіткнувся.Ой Бог знає, коли вернусь,У яку годину.Прийми ж мою МарусенькуЯк рідну дитину.Прийми ж її, матусенько,Бо все в Божій волі.Бо хто знає, чи жив вернусь.Чи ляжу у полі!— Яка ж би то, мій синочку,Година настала. Щоб чужая дитиночкаЗа рідную стала?Засвіт встали козаченькиВ похід з полуночі,Заплакала МарусенькаСвої ясні очі...КоментарАвторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні «Засвіт встали козаченьки» говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.