• Название:

    Швецова Водка. Вступ до бібліографознавства


  • Размер: 2.17 Мб
  • Формат: PDF
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

Установите безопасный браузер



  • Автор: RHOME

Предпросмотр документа

1

Швецова-Водка Г.М.

Вступ до бібліографознавства: Навчальний

посібник. – К.: Кондор, 2004. – 216 с.

2

3
УДК 01 (075.8)
ББК 78.5я73
Ш 35
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист МОНУ №14/18.2- 667
від 6.04.04)
Рецензенти:
Ківшар Таїсія Іванівна, доктор історичних наук, професор, зав. кафедри
бібліотекознавства

Київського

національного

університету

культури

і

мистецтв;
Кулешов Сергій Георгійович, доктор історичних наук, професор, зав.
відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та
документознавства
Швецова-Водка Г.М.
Ш 35

Вступ до бібліографознавства: Навчальний посібник. — К.:

Кондор, 2004. - 216 с.
ІSBN 966-8251-23-7
Видання розраховане для студентів вищих навчальних закладів, котрі
вивчають бібліографознавство як одну із спеціальних дисциплін, що
забезпечують підготовку фахівця книжкової справи та документальноінформаційної сфери. У змісті посібника вміщено основи теорії бібліографії та
характеристику бібліографознавства як наукової дисципліни.
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 7.020102
"Книгознавство,
бібліотекознавство,
бібліографія"
і
7.020105
"Документознавство та інформаційна діяльність".
ББК 78.5я73
УДК 01 (075.8)
ISBN 966-8251-23-7
© Г.М. Швецова-Водка, 2004
© «Кондор», 2004

4
Зміст
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ПЕРЕДМОВА

6

7

ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БІБЛІОГРАФІЇ
ВСТУП

9

9

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.1.

Система "документ — споживач" як джерело

виникнення бібліографічної інформації

12

1.2.

Зовнішня структура БІ або форми її існування 15

1.3.

Документально-бібліографічні потреби як причина

виникнення основних суспільних функцій БІ
1.4.

12

19

Основні суспільні функції БІ та її внутрішня

структура 23
1.5.

Підсумкове визначення БІ. Властивості БІ

29

ТЕМА 2. ВИЗНАЧЕННЯ БІБЛІОГРАФІЇ 35
2.1.

Виникнення та початковий період розвитку

бібліографічної діяльності
2.2.

35

Термін "бібліографія" та історичний розвиток його

значень до початку XX століття
2.3.

39

Трактування бібліографії у XX столітті. Термінологічна

праця в галузі бібліографознавства 42
2.4.

Визначення бібліографії як галузі діяльності.

Принципова схема функціонування бібліографії

47

ТЕМА 3. СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОЇ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ:

53

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 53
3.1.

Компонентна структура практичної бібліографічної

діяльності: її процеси 53
3.2.

Суб'єкти бібліографічної діяльності

57

5
3.3.

Об'єкти бібліографічної діяльності 61

3.4.

Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх

бібліографічних процесів
ТЕМА

4.

64

БІБЛІОГРАФУВАННЯ

ЯК

ПРОЦЕС

ВИРОБНИЦТВА

БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ЙОГО МЕТОДИ 71
4. 1.Загальна характеристика методів бібліографування .... 71
4.2. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір.
Критерії відбору 73
4.3.

Бібліографічна характеристика: її способи

78

4.4.

Бібліографічне групування: його способи

81

4.5.

Розташування бібліографічних записів усередині

найдрібнішої рубрики 87
4.6.

Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного

посібника: їх види

90

ТЕМА 5. КЛАСИФІКАЦІЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ
ПОСІБНИКІВ
5.1.

95

Загальні поняття та завдання класифікування

бібліографічних посібників 95
5.2.

Жанри бібліографічних посібників 103

5.3.

Види бібліографічних посібників за суспільним

призначенням
5.4.

107

Види бібліографічних посібників за особливостями

об'єкта обліку (документів, що відображені)
5.5.

110

Види бібліографічних посібників за особливостями

методів бібліографування

117

5.6.

Зовнішні форми бібліографічних посібників

5.7.

Класифікація комп'ютерних бібліографічних

ресурсів

122

ТЕМА 6. КЛАСИФІКАЦІЯ БІБЛІОГРАФІЇ

133

120

6
6.1.

Дискусійність проблеми класифікації бібліографії... 133

6.2.

Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного

призначення: перший підхід 135
6.3.

Класифікація бібліографії за ознакою її суспільного

призначення: другій підхід
6.4.

142

Класифікування бібліографії за іншими ознаками.... 145

6.4. 1. Організаційно-відомча структура бібліографії.... 145
6.4.2. Види бібліографії за ознакою змісту документів, що
обліковуються

148

6.4.3. Види бібліографії за територіально-змістовою
ознакою

149

6.4.4. Особливі види бібліографії, виділені за особливостями
відображених документів

150

6.4.5. Види бібліографії за часом видання документів, що
обліковуються

151

6.4.6. Види бібліографії за характером бібліографічної
інформації (її місцем у процесі створення та
функціонування видання)

151

6.4.7. Поняття "комп'ютерної бібліографії "

152

ТЕМА 7. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ: ЙОГО
ВИДИ

156

7.1.

Довідково-бібліографічне обслуговування

156

7.2.

Бібліографічне інформування споживачів

159

7.3.

Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування

ПІСЛЯМОВА

166

ЧАСТИНА II. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
ТЕМА 8. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА
БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА
8.1.

162

167

Об'єкт бібліографознавства. Співвідношення

167

7
бібліографічної науки та практики 167
8.2.

Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом

бібліографії

169

8.3.

Структура бібліографознавства

172

8.4.

Завдання бібліографознавства

175

ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЯ БІБЛІОГРАФІЇ І
БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА
9.1.

178

Поняття "методологія бібліографознавства" і

"методологія бібліографії"

178

9.2.

Поняття "бібліографічного методу"

9.3.

Принципи бібліографії 180

9.4.

Методологія бібліографознавства

9.5.

Види бібліографознавчих досліджень та їх методика. 187

ТЕМА

10.

ГАЛУЗЕЙ ЗНАНЬ

179

184

БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО

В

СИСТЕМІ

190

10.1. Основні вимоги до порівнянь бібліографознавства із
суміжними галузями знань

190

10.4. Бібліографознавство і книгознавство

195

10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика 201
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Література основна

204

Література додаткова 204
Іменний покажчик

208

Предметний покажчик 210

204

СУМІЖНИХ

8
С.6
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
БІ — бібліографічна інформація
БІС — бібліографічне інформування споживачів
БП — бібліографічний посібник
ВРІ — вибіркове розповсюдження інформації
ДБО —довідково-бібліографічне обслуговування
ІПС — інформаційно-пошукова система
ІСД — інформаційно-споживча діяльність
КБР —комп'ютерні бібліографічні ресурси
ПОД — пошуковий образ документа
ПОЗ — пошуковий образ запиту
РБІ — рекомендаційно-бібліографічна інформація
РБО — рекомендаційно-бібліографічне обслуговування
РБП — рекомендаційний бібліографічний посібник
С.7
ПЕРЕДМОВА
Сучасний науковий підхід до вивчення бібліографічної діяльності
передбачає

знайомство

студентів

з

основами

бібліографознавства.

Бібліографознавство — одна із спеціальних дисциплін, що забезпечують
підготовку фахівців з книжкової справи та інформаційної діяльності.
Бібліографознавство — це наука про бібліографію, або, інакше кажучи,
науково-дослідна діяльність, яка досліджує методи, процеси, результати, умови
ефективності бібліографічної діяльності. Бібліографознавство визначають
також як наукову дисципліну, що вивчає теорію, історію, методологію,
технологію, методику та організацію бібліографії. Отже, складовими частинами

9
бібліографознавства є теорія, історія, методика та організація бібліографії.
Вони можуть розглядатися як окремі розділи бібліографічної науки, а
викладатися як в одній навчальній дисципліні, так і в різних.
Структура бібліографознавства доволі складна, тому його вивченню
присвячують декілька навчальних дисциплін. Серед них важливе місце посідає
вивчення теоретичного розділу бібліографознавства: знайомство з основними
поняттями і термінами даної науки, її основними положеннями. Саме цим
питанням присвячено даний посібник.
Існують різні підходи до навчання бібліографічній спеціальності. Деякі
автори вважають за потрібне спочатку ознайомити студентів з історією
бібліографії, від її виникнення до сьогодення, і тільки після цього розкривати
сучасні проблеми та завдання бібліографічної діяльності. Інші починають вчити
майбутніх фахівців практичним вмінням, знанням та навичкам, не вдаючись до
їх теоретичного обґрунтування. Треті викладають навчальну дисципліну так,
ніби хочуть провести студентів тим шляхом наукового пізнання, що його
пройшли вчені-дослідники.
Свої переваги є в кожного з цих підходів. Але є і свої труднощі чи
недоліки. Нам здається найбільш придатним такий підхід, коли спочатку
студенти

оволодіють

сучасною

системою

понять,

що

її

розробило

бібліографознавство, а потім на її підставі познайомляться із сучасним станом
бібліографії. І тільки після цього вивчатимуть історію бібліографії, особливості
організації та методики бібліографічної роботи бібліотек чи інші розділи
бібліографознавства.
С.8
У такому разі теоретичний розділ буде першим у навчальній дисципліні,
яка

започатковує

навчання

бібліографії.

Це

не

означає,

що

тут

розглядатимуться всі теоретичні проблеми бібліографії. Краще за все
розв'язувати окремі теоретичні проблеми безпосередньо при розгляді того чи
іншого практичного питання. Перше знайомство з бібліографією доцільно

10
обмежити головними теоретичними питаннями, що забезпечать загальне
знайомство з бібліографією.
Даний навчальний посібник складається з двох частин. Частина перша—
"Основи теорії бібліографії" — це лише вступна частина навчального курсу, що
не збігається з теорією бібліографії в цілому, як розділом бібліографічної
науки. Дана частина торкається лише головних питань теорії бібліографії, але з
широкого кола проблем, які докладніше вивчатимуться в інших розділах або
курсах.
Друга частина — "Бібліографознавство як наука" — подає матеріал
узагальнюючого змісту, що характеризує бібліографічну науку в цілому: її
об'єкт, предмет, методи, зв'язки з іншими науками тощо.

11
С.9
ЧАСТИНА І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БІБЛІОГРАФІЇ
ВСТУП
Теорія бібліографії — це такий розділ бібліографознавства, що досліджує
систему понять і уявлень про бібліографію, яка створюється в процесі
пізнавальної діяльності людини. Теоретичні знання — це найбільш узагальнені
знання. Вони спрямовані на пізнання не окремих явищ бібліографічної
діяльності, а їхньої сутності. Пізнання сутності допоможе зрозуміти будь-які
явища, але воно вимагає від учня спочатку відійти від особливостей того чи
іншого явища. Воно потребує вміння побачити спільні риси явищ, зовні не
схожі одне з одним. І навпаки, теоретичні знання допоможуть розпізнати
сутність явища навіть тоді, коли воно має доволі багато особливостей,
пов'язаних із часом чи місцем його виникнення, ступенем оригінальності тощо.
Для того щоб приступити безпосередньо до проблем бібліографії, треба
спочатку

з'ясувати

деякі

поняття

більш

широкої

сфери

вжитку.

Бібліографознавство використовує такі поняття, що розробляють інформатика
(чи інформологія), документалістика (чи документологія), книгознавство (чи
бібліологія). Такі поняття, як „інформація", "комунікація", "документ", "книга" і
т.п. повинні бути відомі студентам з інших дисциплін. Але ці поняття є
дискусійними, вони використовуються у різних значеннях. Тому доцільно
пояснити, які значення вживаються у даному посібнику.
Бібліографію ми розглядаємо як один із видів людської діяльності, що
виникають у межах соціальної комунікації. "Комунікація" взагалі розуміється
як "зв'язок, сполучення", чи "шляхи сполучення, лінії зв'язку". Інформаційна
комунікація — це керована передача інформації, що відбувається між двома
або більше особами та (або) системами. Передача інформації у суспільстві,
тобто обмін інформацією між людьми зветься соціальною комунікацією.

12
Поняття "інформація" уданому випадку означає відомості, призначені
для передачі в процесі комунікації, або відомості, що сприймає людина та (або)
спеціальні прилади як відображення фактів матеріального та духовного світу в
процесі комунікації.
С.10
Основними елементами соціального комунікаційного інформаційного
процесу є: 1) комунікант — особа, що починає акт комунікації і передає
інформацію (її називають також "відправник інформації"); 2) споживач
інформації, чи її одержувач, реципієнт. Між комунікантом і споживачем
обов'язково має встановитися канал комунікації, для того щоб комунікація
(зв'язок) відбулася. По каналу комунікації від комуніканта до споживача
інформації

передається

повідомлення



упорядкована

послідовність

відомостей (сигналів, даних) про предмет інформування. Повідомлення — це
інформація, що передана та (або) отримана в процесі комунікації.
Соціальні комунікації дуже різноманітні. Вони створюють систему
соціальних комунікацій — сукупність усіх видів соціальної комунікації, їхніх
елементів та різних відношень між ними. Система комунікації спрямована для
керування процесами передачі інформації.
Як

види

соціальної

комунікації

розрізняють

комунікацію

недокументальну та документальну. Недокументальна комунікація — це та,
що здійснюється без допомоги документа. Протилежне значення має поняття
"документальна

комунікація".

У

документальній

комунікації

передача

інформації від комуніканта до споживача інформації здійснюється за
допомогою документа, який виконує роль каналу комунікації.
Документ як канал комунікації відрізняється кількома ознаками. Це —
матеріальний (речовинний) об'єкт, відокремлений як від комуніканта, так і від
одержувача інформації; на (в) якому закріплюється інформація, що призначена
для передачі. Вислів "закріплюється інформація" слід розуміти у переносному
значенні, тому що "інформація" — поняття абстрактне, воно означає тільки те,

13
що тут йдеться про процес інформаційної комунікації. Термін "документ" має
ще інші значення, вужчі за обсягом поняття, але вони у даному випадку не
беруться до уваги.
Книга є різновидом документа у вказаному широкому значені: книга —
це теж документ, тобто матеріальний (речовинний) об'єкт, на (в) якому
закріплюється інформація, призначена для передачі. Але не кожний документ
можна назвати книгою.
Поняття "книга" має різні значення. Саме у найширшому значенні книга
розглядається як вид документа. У цьому значенні до поняття "книга" належать
будь-які видання, рукописні
С.11
книги та депоновані документи. У більш вузьких значеннях до "книги"
відносять тільки неперіодичні видання чи неперіодичні видання певного обсягу
(понад 48 сторінок).
Традиційно до книги (у широкому значенні) відносили тільки документи
писемні, чи літературні, тобто викладені якоюсь системою письма. Сучасне
розуміння книги дозволяє вважати такою будь-який документ, виконаний
способом запису інформації в тій чи іншій формі, тобто не тільки друкований
чи

рукописний

документ,

але

й

аудіальний,

аудіовізуальний,

машинозчитувальний (машиночитаний).
Але до книги (у широкому значенні) належать не всі документи, що
виконані способом запису інформації, а тільки такі, що спеціально призначені
для широкого розповсюдження, для передачі інформації не обмеженому
наперед колу осіб. Книга — це документ, створений сумісними зусиллями
автора та видавництва чи іншої організації, яка забезпечує його тиражування та
надходження

у

систему

книгорозповсюдження

та

книговикористання

(книжкову торгівлю і бібліотеки).
Ось такі, у короткому викладі, основні поняття з інформології,
документології та бібліології, які потрібні для розгляду теорії бібліографії.

14
С.12
ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
1.1. Система "документ — спож