Франц Шуберт (біографія)

Формат документа: pdf
Размер документа: 0.4 Мб





Прямая ссылка будет доступна
примерно через: 45 сек.



  • Сообщить о нарушении / Abuse
    Все документы на сайте взяты из открытых источников, которые размещаются пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваш документ был опубликован без Вашего на то согласия.

1

Франц Шуберт
(1797 -1828)
Франц Шуберт – b^ZlgbcZ\kljckvdbcdhfihablhjiZgklklZ пе р-
шим яскравим предстаgbdhfjhfZglbqgh]hklbex\fmabp.
Композитор відзначаky^m`_исокою тhjqhxijh^mdlb\gklx<^hfh
що якось протягом дня ggZibkZ 8 пісень. За один тільки 1815 рік Шуберт
стhjb 144 пісні, 4 опери, 2 симфонії, струнний кZjl_lkhgZlb^ey фортеп і-
ано і ряд інших тhj.
За своє коротке життя (прожиjd ін створиl\hj. Ним нап и-
сано понад 600 пісень («Маргарита за прядкою », «Серенада», «Лісоbc
цар», «Форель», «Баркарола», Ave Maria ), 9 симфоній (одна з них загубл е-
на) , 13 увертюр для симфонічного оркестру, 22 сонати для фортепіано, 8
експромтіfmabqgbofhf_gl, фантазії, тріо, кZjl_lb^eyjaghfZg т-
них інструменті декілька опер, 2 вокальних цикли («Прекрасна міро ш-
ничка», «Зимоbcreyo  понад 600 пісень («Маргарита за прядкою»,
«Серенада», «Лісовий цар», «Форель», «Баркарола», Ave Maria ) та ін.
ПереZ`gZ[evrklvlоріNRm[_jlZg_[meZgZ^jmdhана і не вик о-
нуZ лась за життя композитора. Лише після смерті один за одним побачили світ
не^hfjZgr_l\hjb.
Так, наприклад, із 603 пісень було надрукоZgh Восьма симфонія б у-
ла виконана тільки через 10 рокіZKvhfZkbfnhgy – лише через 42 роки після
сме рті композитора. Чимало зусиль для цього доклали композитори -романтики
Ф. Ліст, Р. Шуман, Ф. Мендельсон -Бартольді.
Франц Шуберт народиky 1797 р. у передмісті Відня (Ліхтенталі) в р о-
дині шкільного qbl_eyaojbklbygkvdhkf ’ї. Мати була дочкою слюсаря. В
сім ’ї дуже любили музику і постійно влаштоmали музичні вечори. Батько гра
на віолончелі, а брати – на різних музичних інструментах. Вияbши у мален ь-
кого Франца музичні здібності, б атько та старший брат Ігнац почали наq ати
його грати на фортепіано і с крипці. Незабаром хлопчик зміг приймати участь 
домашньому виконанні струнних кZjl_l, bdhgmxqbiZjlxZevlZ За^ydb
гарному голосу 11 -річного Франца вдалось eZrlmати до конвікту при соборі
СKl_nZgZm<^g – школи придворних спіZd. Роки, пров едені у цій школі,
були вирішальні в розвитку тhjqbogl_j_k та станоe_ggfZc[mlgvh]hdh м-
позитора. У школі існуZ\mqgський оркестр, де він граmkdeZ^i_jrbo
скрипок, а іноді наlv\bdhgmав обоyadb^bjb]_glZ Шуберт познайомиkya
симфонічним и творами різних жанрі kbfnhgyfbmертюрами), кZjl_lZfb
hdZevgbfblорами. Також браmqZklvmohjsh^Zало йому уяe_ggyijh
hdZevgmdmevlmjmMp`jhdbNRm[_jlihagZchfbся з b^Zlgbfbl\hjZfb
Моцарта, Гайдна, Бетхо_gZydihex[b на все життя.
Музична атмосфера Відня була насичена фольклором багатьох націон а-
льностей: австрійським, німецьким, італійським, слоygkvdbfm]hjkvdbfA
дитинстZNjZgpRm[_jlвібраmk_[_pxjagh[Zjність багатонаціональної
музичної стихії, ^emggyydhfb ^qmаємо в його творчості.
Саме у школі розпочалась його творча діяльність. Уже тоді він створи
сhi_jrl\hjbnZglZax^eynhjl_iZghjy^ik_gv Юний композитор пише

2

багато, з _ebdbfaZohie_ggyfqZklhma[blhdgrbfrdevgbfaZgyllyf Св о-
їми не ймовірними здібностями він з_jgm на себе уZ]m\^hfh]hijb^\hjgh]h
композитора Сальері, з яким Шуберт займаkyijhly]hfjhdmA]h^hf[mjoe и-
bcjha\blhdfmabqgh]hlZeZglmNjZgpZihqZ bdebdZlbljb\h]m[ZlvdZ<g
добре знаydbc\Z`dbcreyofmabdZgl, наlvlZdbo\kfZ\bagZgboyd
Гайдн, Моцарт, Бетхо_g;Zlvdhohl jylm Zlbkого сина від такої долі. В
покарання за надмірне захоплення музикою він навіть заборониchfm у свя т-
ко^g[mати вдома. Але ніякі заборони не змогли затримати розвиток пр ир о-
дного таланту хлопчика.
Не закінчиrbgZ\qZggyRm[_jlaZebrb школу й на вимогу батька з а-
йнявся педагогіч ною роботою. Три роки він служиihfqgbdhf\qbl_ey , н а-
qZxqb^l_c]jZfhlblZgrbfihqZldhим предметам . Також наqZ музиці
дочок графа Естергаз і. Н адалі його життя аж до смерті залежало ^\biZ^dhих
за робіткі.
Ці роки не були кращими в житті композитора. Його тяга до музики, б а-
жання створюZlbfmabdmklZ}s_kbevgr_A 'яв ляються такі чудові тhjbyd
«Гретхен за прядкою » та « ЛісоbcpZj » на слоZ=_l_ фортепіанні сонати,
опери, Ф. Шуберт знаshch]h покликання – музика й тільки їй gihинен
присylblbсе своє життя. « Я з'явиkygZk\lsh[kl\hjxати му зик у», – пи-
саdhfihablhj.
ВідчуZxqbp_NjZgp\bjrb, усупереч бажанню батька , залишити
службу вчителя та наза`^baZcgylbkyfmabq ною тhjqklxsh спри чинило
розриklhkmgd з бать ком, і композитор змушений буihdbgmlbj^gbc^f
переїхати до Відня (1817 -1822 роки). Там він жиm\_ebdboaeb^gyog_fZxqb
постійного кутка, по черзі у своїх друзіih_l, музикантів, художникі:e_
незва жаючи на життє g_a]h^b та матеріальну скруту, компози тор плідно пр а-
цю Z\ Чаріgf_eh^djm`eyeb\ch]h]heh\alZdhxr\b^dklxsh\gg а-
lvg_\klb]Z їх записуZlb Музичні думки приход или до нього наlvmі сні.
Прокидаючись, він намагаkyr\b^r_aZibkZlbolhfmg_jhaemqZся з окул я-
рами навіть вночі. А якщо твір не вилиZ\kyajZam\^hkdhgZemaZdgq_gmnh р-
му, композитор продовжуZ\ijZpxати над ним, поки не був поgklxaZ^h\ о-
лен ий. На деякі віршоZgl_dklbRm[_jlgZibkZ до 7 -и варіантіik_gv Ф.
Шуберт го вори^jm зям: « Я стhjxx музи ку кожного ранку, і холи я зак інчу ю
одну п’єсу, я починаю іншу ». Так з'яви лися симфонії, концерти, фортепіанні
сонати, опери, «Незакінчена симфонія », цикл пісень « Прекрасна мірошн и-
чка» .
Музика Ф. Шуберта звучала переZ`ghgZrm[_jlZ^ZoLZdgZabалися
мистецькі зустрічі, де лише вузьке коло дру зіdhfihablhjZ kiаки, піаністи,
поети й художники) мали щаслиmfh`ebість почути `_klорен і композиції,
а також імпровізації композитора. Друзі завжди тримались разом, hgba[bjZeb
зберігали; розпоkx^`mали тhjbRm[_jlZi_j_ibkmали рукописи, ходили
до видавництв, організоmали концерти. Поступоhde ькість палких шанув а-
льникіl\hjqhklR уберта зростала, але для широкої слухацької аудито рії його
музика все ж залишалась незна йомою.

3

Особлиh[Z]Zlhajh[b для Франца Шуберта відомий співак Фогль, як о-
му сподобались його незвичні, прості пісні: він став виступати з ними у всіх
концертах. Музика Шуберта ста ZeZihimeyjghxk_j_^ijhklboex дей Відня та
його передмість.
Бідність, безперервні життє g_]ZjZa^b mdhfihablhjZgZіть не було
сh го роялю, гені альні мелодії він записуZ\gZa\hjhlghfm[hpf_gx[hg_
ма нотного паперу) важко позначилис я на здоро
Rm[_jlZ Організм його
буиснажений.
Коло творіhklZggvh]h^_kylbelly`bllyRm[_jlZ^m`_rbjhd_jag о-
манітне. Він пише симфонії, сонати для фортепіано, кZjl_lbdінтети, тріо,
меси, опери, масу пісень та багато іншої музики. Але при ж итті композитора
його тhjb\bdhgm\Zebkvj^dhZ\_ebdZoqZklbgZlZdaZebrbeZky рукоп и-
су.
Нс маючи ні засобів , ні допомогою iebоbo покровителіRm[_jl
майже не мав можлиhkl b^Zати твори: жанр пісні, голо gbc\lорч ості
Шуберта, \Z`Zся тод і б ільш придатним д ля домаш нього музикуZggyg`
для ^djb тих концерті Mihj\gyggakbfnhg}x оперою пісні не ^ghk и-
лись до значних музични х жанр ів .
У той час як блискуча і розважальна музика Йоганна Штрауса і ^hfh]h
композитора Ланнера мала величезний успіх, жодна опера Шуб ерта н е бу ла
прий нята до пост аноd и, жодна з його симфоній нс була bdhgZgZ оркестром .
Мало того: ноти його кращих сьомої і восьм ої симфоній б ули знайд ені лише
через багато років після смер ті композитора. А пісні на слоZ=_ те, послані йо-
му Ш убе ртом, так і не удо стоїлись уZ]bih_lZ.
Боязкість, неfggy eZrlhуZlb сhkijZ\bg_[Z`Zggyijhkblb пр и-
нижуZlbkv пере д вплиh\bfbhkh[Zfb[meblZdh` немало Z`ebою прич и-
ною постійних мат еріа льних ускладнень Шуберта. Але, не диeyqbkv на пості й-
не безгроші
y , компози тор не бажав піти ні в служіння до княз я Естерхазі, ні в
придворні органі сти , куди його запрошуZeb . Іноді Шуберт не мав навіть фо р-
тепіано і склада без ін ст ру мента. Мате ріальн і негаразди заZ^beb йому одр у-
житися на коханій діqbg<g[ ув бідний, голодний, не щ асний , але незале ж-
ний . А головне, ніщо не заважало йо му складати му зику.
І все ж ^_gp дізналися і полюбили музику Шуберта, яка сама пробила
шлях до їхніх сердець. Подібно старовинним народним п існям, пер еда ючи сь
^kiака до спіZdZch]h твори поступово набули глибоких поціноmачі.
Це не були ^ідуZq пр идвор них с алоні [Z]Zlbo[m^bgd, палаці віде н-
ської аристократії . Велику роль у популяризації музики Шуберта зіграв b^Z т-
ний спіZdlh]h часу Йоганн Міха ель Фогл ь, арт истич но вико нуючий пісні Ш у-
бер та пі д акомпанемент само го компо зи тора. Разом з Шубертом Фогль 3 рази
здійсню Z\dhgp_ ртн і пої здк и по містам Аkl рії.
Незабезпеченість , безперервні життєві н евдачі важко ^h[jZabeb сь на
здороRm[_jlZHj]Zgaf його бу bkgZ`eb\bc . Примирення з батьком в
останні роки життя, більш спо кійне , урівноZ`_g_ домашн є життя `_g е мог ли
нічог о змінити. Припинити скла дати музику Шуберт не міг, в цьому бу ли ціль і

4

сенс його життя. Але тво рчі ст ь вимагала _ebq_agh\bljZlbkbe_g_j] яких
ста Zeh з кожним дне м k_f_gr_.
У 27 рокіRm[_jlib саkоєму другу Шоберу «... я п очуваюся дуже н е-
щасною людиною на ць ому світі ... ». Цей настрій знайшоідображення і в х а-
рактері музики останнього періоду тhjqhkldhfihablhjZYdshjZgr_R у-
берт стhjxав переZ`ghk\lejZ^kgl\hjblhaZ рік до смерті він пише
цикл піс ень « Зимовий тлях» . Сам композитор назваo« жахлиbfb]h\ о-
ри^jmayfsh\^gbo\g`Zoeb\hklhfbся.
В останній рік жит тя Шуберт, який став відомий за^ydbikgyfсе ча с-
тіше звертаky^hhjd_kljh\bol\hj. «Я більше нічого не хочу чути про пісні,
я тепер цілком зайняти й написанням опер і симфоній».
У 1828 році зусиллями друзі[m організоZg ий є диний прижиттєbc а-
торс ький кон церт композитора, який мав величезний успіх і приніс композит о-
ру велику радість . Кошти від виступу на деякий час полегшили його матеріал ь-
не становище. Попри слабке здоро
y\gijh^hжуZ\ibkZlbDg_pvgZklZ
раптово. Шуберт захhj тифом. Слаб кий організм не витримаly`dho\hj о-
би, й восени 1828 року Франц Шу берт помер. Майно, що залишилося, було
продане за копійки.
На Веригінському цbglZjm<^g^_ihohаний композитор, його друзі
klZghили пам'ятник, на якому викарбуZglZdkehа: « Ту т похоZgh[_ap н-
ний скарб, але ще прек рас ніші над ії».