• Название:

    43. Російська централізована держава (ХІV – поч..


  • Размер: 0.03 Мб
  • Формат: ODT
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 10 сек.

Установите безопасный браузер



З початку XIV ст. дроблення руських князівств припиняється, поступившись місцем їх об'єднання. СтворенняРосійського централізованого держави було викликано в першу чергу посиленням економічних зв'язків між руськими землями, що було наслідком загального економічного розвитку країни.

Формування Російської централізованої держави створило сприятливі умови для посилення національно-визвольної боротьби її населення проти панування Золотої Орди. У Росії, відзначав Ф. Енгельс, «підкорення удільних князів ішло рука в руку з визволенням від татарського іга». Для українського й білоруського народів Російська держава стала опорою в боротьбі проти польських і литовських феодалів-поневолювачів та турецько-татарської агресії (це якось під питанням)).

Відправним пунктом у розвитку феодальної економіки послужив прогрес сільського господарства. Сільськогосподарське виробництво характеризується в даний період все більшим розповсюдженням Пашенної системи (вимагає постійної обробки землі), яка стає в центральньк районах країни переважаючим способом обробки землі. Оскільки тут селянин завжди має справу з однією ділянкою, який відпочиває від посіву лише через рік (двухпольная система) або два (трипілля), то виникає необхідність в добриві полів. Все це вимагає більш досконалих знарядь виробництва. Але підйом сільського господарства був обумовлений не тільки і не стільки розвитком знарядь виробництва, скільки систематичним розширенням посівних площ за рахунок освоєння нових і раніше занедбаних земель.

Іншою передумовою об'єднання руських земель було загострення класової боротьби, посилення класового опору селянства. Підйом господарства, можливість отримувати все більший додатковий продукт спонукають феодалів посилювати експлуатацію селян. Притому феодали прагнуть не тільки економічно, але і юридично закріпити селян за своїми вотчинами і маєтками, закріпачити їх. Подібна політика викликає опір селянства. Селяни вбивають феодалів, захоплюють їх майно, підпалюють маєтку. Певних масштабів набуває і втеча селян, особливо на південь, на вільні від поміщиків землі. У таких умовах перед класом феодалів постало завдання втримати в узді селянство і довести до кінця його закріпачення. Це завдання могла бути вирішена лише потужним централізованою державою, спроможним виконати головну функцію експлуататорського держави - придушення опору експлуатованих мас.

Зазначені дві причини відігравали провідну роль у справі об'єднання Русі. Без них процес централізації не зміг би досягти скільки-небудь значних успіхів. Разом з тим саме по собі економічний і соціальний розвиток країни в XIV - XVI ст. ще не змогло б привести до утворення централізованої держави.

Одна з відмінностей утворення Російської централізованої держави від аналогічних процесів у Західній Європі полягає й тому, що там централізовані держави створювалися в ході розвитку капіталістичних відносин. На Русі ж у XIV - XVI ст. ще не могло бути й мови про виникнення капіталізму, буржуазних відносин.

Фактором, що прискорив централізацію Російської держави, була загроза зовнішнього нападу, що змушувала гуртуватися руські землі перед обличчям спільного ворога.