• Название:

    Кіноконкурси та кінофестивалі


  • Размер: 0.05 Мб
  • Формат: ODT
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 10 сек.

Установите безопасный браузер



Кіноконкурси та кінофестивалі

З метою виявлення найкращих зразків кіномистецтва та найбільш обдарованих кіномитців, популяризації найкращих кінотворів та підтримки їх авторів проводяться численні кіноконкурси, кінофестивалі, присуджуються кінонагороди. Такі кінематографічні проекти бувають різного рівня: світові, міжнародні, регіональні, національні. Крім того, є конкурси та фестивалі широкого профілю (з багатьма номінаціями за різними видами кіно) та більш чи менш вузько спеціалізовані (присвячені якомусь одному виду чи навіть жанру кіно).

Мабуть найвідомішою на сьогодні кінонагородою є «О́скар» — щорічний кіноконкурс із багатьма номінаціями в США Вручається з 1929 року Американською академією кіномистецтва (створеною Луїсом Маєром з кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer у 1927-му). Сам приз — позолочена статуетка у вигляді лицаря з мечем, який стоїть на кінобобіні з 5-ма спицями, що символізують 5 кінопрофесій — актори, сценаристи, режисери, продюсери та техніки. З 1939 року статуетку почали називати «Оскар». Назва зявилась випадково, фактично жартома, - з легкої руки (точніше, язика))) однієї з технічних прцівниць кіноакадемії, яка якось зауважила, глядячи на скульптурку: «Ну точнісенько наш сусід дядечко Оскар!». Ім'я підхопили і воно закріпилось надалі за призом.

Висота фігурки становить 13,5 дюйми (~34 см), вага — 8,5 фунтів (~3,86 кг). Спочатку вона була бронзовою, а нині під позолотою використовують спеціальний сплав — британіум. З 1945 року п'єдестал статуетки — металевий, а до того часу його виготовляли з чорного бельгійського мармуру і він був дещо нижчий. З 1949 року всі статуетки почали нумерувати, починаючи з номеру 501.

Першу нагороду Академії вручено тоді, коли кінематограф тільки почав озвучуватись — у травні 1929 року. Церемонія нагородження відбулась у готелі Hollywood Roosevelt Hotel під час бенкету, де було 270 присутніх. Інтрига, яка супроводжує нині оголошення результатів, раніше була відсутня. Як правило, першими дізнавалися про результати журналісти, яким надавалися дані про переможців о 23:00 годині в ніч проти вручення нагороди. У 1949-х роках гості, котрі приїздили на церемонію, могли дізнатись імена переможців із газети The Los Angeles Times, яка виходила о 8:45 ранку. З 1941 року затверджено систему, за якою імена переможців розміщувались у конвертах, а конверти розкривалися безпосередньо на церемонії. З 1942 року традиція вручати нагороди під час бенкету була припинена — зросла кількість охочих бути присутніми на церемонії. Тому надалі церемонію проводять у театрах або концертних залах. Відвідати церемонію нагородження можливо тільки маючи персональне запрошення, квитків на цю подію придбати неможливо, оскільки їх не випускають у продаж для публіки.

У першому конкурсі 1929 року було видано 15 статуеток. Наступного року кількість статуеток була зменшена до 7-ми: 2 за акторську гру, і по одній за найкращий фільм, режисуру, сценарій, операторську роботу та художнє оформлення. 1934 року були додані три нові категорії нагород: «За монтаж», «За музичне оформлення» та «За найкращу пісню до фільму». 1936 року вперше «Оскара» вручили у категоріях «Актор другого плану» та «Актриса другого плану». Категорія «За спецефекти» додалася 1939 року. 1941 року вперше з'являється категорія «Документальне кіно». У 1947-му до участі в конкурсі були допущені іноземні картини. 1948 року була додана нагорода в номінації «За костюми». У 1963 році нагорода «за спецефекти» була розбита надвоє: «Спеціальні звукові ефекти» та «Спеціальні візуальні ефекти». У 1981-му з'являється нагорода за вклад у розвиток кінотехнологій та «Найкращий грим». 2001 року додалася категорія «Повнометражна анімація».

Нині премія «Оскар» вручається за 24 основними номінаціями:

Номінація

Найкращий фільм року

Найкраща режисура

Найкраща чоловіча роль

Найкраща чоловіча роль другого плану

Найкраща жіноча роль

Найкраща жіноча роль другого плану

Найкращий оригінальний сценарій

Найкращий сценарій-адаптація

Найкращий анімаційний повнометражний фільм

Найкраща музика

Найкраща пісня

Найкращий фільм іноземною мовою

Найкраща робота художника-постановника

Найкраща операторська робота

Найкращий звук

Найкращий анімаційний короткометражний фільм

Найкращий художній короткометражний фільм

Найкращий монтаж

Найкращі візуальні ефекти

Найкращий документальний повнометражний фільм

Найкращий документальний короткометражний фільм

Найкращий дизайн костюмів

Найкращий звуковий монтаж

Найкращий грим

Англійська назва

З якого року існує

Best Picture

1929

Best Director

1929

Best Actor in a Leading Role

1929

Best Actor in a Supporting Role

1936

Best Actress in a Leading Role

1929

Best Actress in a Supporting Role

1936

Best Original Screenplay

1940

Best Adapted Screenplay

1929

Best Animated Feature

2001

Best Original Score

1934

Best Original Song

1934

Best Foreign Language Film

1947

Best Art Direction

1929

Best Cinematography

1929

Best Sound Mixing

1930

Best Animated Short Film

1931

Best Live Action Short Film

1932

Best Film Editing

1935

Best Visual Effects

1939

Best Documentary Feature

1943

Best Documentary Short Subject

1943

Best Costume Design

1948

Best Sound Editing

1963

Best Makeup

1981

Крім основних номінацій, «Оскари» вручаються також і в спеціальних номінаціях. Їхні володарі визначаються спеціально створеним комітетом Академії і вручаються поза основною церемонією. Нині таких номінацій 5:

  • Меморіальна Нагорода імені Ірвінга Тальберга, що вручається з 1938 р. за видатний продюсерський внесок у розвиток кіновиробництва;

  • Гуманітарна Нагорода імені Джина Гершолта, що вручається з 1956 р. персоні, що так чи інакше пов'язана з кінематографом, за видатні гуманістичні досягнення;

  • Почесний «Оскар», який вручається з 1929 р. за видатний внесок у розвиток кіномистецтва та за заслуги перед Академією;

  • «Оскар» за наукові й технічні досягнення та за художні фільми, присуджується з 1931 р. фільмам, поставленим студентами кіновузів США;

  • Нагорода імені Гордона Соєра присуджується з 1981 р. інженерам-винахідникам, які за допомогою різних технологічних розробок у галузі розвитку й удосконалення кінотехніки внесли свій внесок у зміцнення авторитету світового кінематографа.

  • Американська кіноакадемія, яка обирає переможців “Оскара” складається з близько 6 тисяч кінодіячів із правом голосу, розділених на 15 різних професійних гільдій. Найчисленнішою гільдією є акторська (більше 1300 учасників, які голосують). Кожна гільдія голосує за своєю категорією (актори вибирають найкращу актрису, найкращого актора, найкращу актрису другого плану, найкращого актора другого плану і т.д.). Спеціальні групи голосування поза Кіноакадемії створюються для вибору номінантів і переможців у категоріях «найкращий документальний фільм», «найкращий фільм іноземною мовою», «найкращий грим», «найкращі короткометражні фільми», «найкращий монтаж звуку» і «найкращі спеціальні ефекти». Усі члени Кіноакадемії (з різних гільдій) голосують тільки у одній категорії — «найкраща картина».

    Офіційний вебсайт: http://www.oscars.org/

    З 1944 року Голівудська асоціація іноземної преси присуджує премії Золотий глобус, врученням яких щорічно розпочинається сезон різних кінонагород в царині кіно та телебачення, що завершується церемонією вручення «Оскара».

    У 1988 році Європейською кіноакадемією було засновано Європейский кіноприз, яким академія щороку нагороджує найкращі кінофільми та кіномитців за видатні досягнення в Європейському кінематографі. Європейський кіноприз інколи ще називають Європейським Оскаром чи Єврооскаром.

    Серед найавторитетніших національних кінопремій — Премія Британської кіноакадемії, французька кінопремія “Сезар”.

    В Україні 2017 року започатковано кінопремію Золота дзиґа — це національна кінопремія що вперше буде вручатися 20 квітня 2017 року в Києві за рішенням новоствореної Української Кіноакадемії. До участі прийматимуться фільми, прем'єри яких відбулися протягом 2016 року — з 1 січня до 31 грудня. Правління академії сформує шорт-лист кандидатів шляхом закритого некомерційного перегляду онлайн копій фільмів. Переможців обиратимуть усі члени кіноакадемії шляхом двоетапного голосування. Статуетки «Золота дзиґа» буде вручено в 14 номінаціях. Головним символом Національної кінопремії стане статуетка «Золота дзиґа», яка символізує стрімкий та невпинний розвиток. Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиги Вертова.

    ------------------------------------------------------------------------

    Якщо процедура кінопремій зводиться, як правило, до попереднього обрання переможців у різних номінаціях та безпосереднього урочистого вручення нагород (як от “Оскар”), то кінофестивалі зазвичай супроводжуються публічним показом багатьох фільмів і приїздом їх авторів. В ході більшості фестивалів проводиться конкурс фільмів, за результатами якого вручаються призи у різних номінаціях. Результати конкурсу зазвичай оцінює журі, рідше проводиться голосування експертів. Зазвичай до конкурсу допускаються фільми, які завершені недавно і які ще не показували на інших фестивалях. Фестивалі часто спеціалізуються за жанрами кіно, тематикою чи допустимою довжиною стрічки(на фестивалях короткометражного кіно зазвичай існують чіткі обмеження на тривалість фільмів). Кінофестивалі проводяться, як правило, щорічно. На багатьох кінофестивалях за право брати участь автори фільму мають заплатити певну суму(зазвичай на відомих і престижних фестивалях). Однак плати вимагають не всюди. На окремих фестивалях існує певна політика стосовно певних регіонів чи режисерів, і для них плата може бути меншою, або бути відсутньою.

    Наразі у світі існують тисячі кінофестивалів, від найвищого і найпрестижнішого рівня до невеликих фестивалів місцевого значення. Найпрестижнішими кінофестивалями є огляди з конкурсною програмою, що мають акредитацію Міжнародної федерації асоціацій кінопродюсерів (FIAPF). Для того, щоб отримати акредитацію, кінофестиваль повинен відповідати декільком критеріям: бути міжнародним; проводитися щорічно; користуватися підтримкою місцевої кіноіндустрії; в конкурсі не повинно бути фільмів, які раніше брали участь в інших фестивалях. Крім того, в одній країні може бути тільки один подібний фестиваль. На сьогодні акредитацію FIAPF мають 15 міжнародних конкурсних кінофестивалів ігрових фільмів:

  • Берлінський кінофестиваль

  • Каннський кінофестиваль

  • Шанхайський міжнародний кінофестиваль

  • Московський міжнародний кінофестиваль

  • Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах

  • Міжнародний кінофестиваль у Локарно

  • Міжнародний кінофестиваль у Монреалі

  • Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні

  • Венеційський кінофестиваль

  • Варшавський міжнародний кінофестиваль

  • Міжнародний кінофестиваль у Токіо

  • Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель-Плата

  • Каїрський міжнародний кінофестиваль

  • Молодість — Міжнародний кінофестиваль дебютного кіно в Києві

  • Міжнародний кінофестиваль Індії (Гоа)

  • Також акредитовані 5 кінофестивалів документального та короткометражного кіно:

  • Міжнародний кінофестиваль «Послання до Людини» в Санкт-Петербурзі

  • Кінофестиваль у Тампере

  • Кінофестиваль в Обергаузені

  • Кінофестиваль у Кракові

  • Кінофестиваль у Більбао

  • Крім того, акредитацію мають 6 позаконкурсній фестивалів ігрових фільмів і 26 конкурсних фестивалів спеціалізованих ігрових фільмів. Загалом акредитацію FIAPF мають 52 фестивалі.

    Інші престижні кінофестивалі, що не мають конкурсної програми або не отримали акредитацію FIAPF:

  • Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг

  • Роттердамський кінофестиваль

  • Кінотавр — відкритий російський кінофестиваль

  • Кінофестиваль у Сан-Франциско

  • Міжнародний кінофестиваль у Торонто

  • Лондонський кінофестиваль

  • Каннський кінофестиваль (фр. Le Festival International du Film de Cannes або просто Festival de Cannes) — міжнародний кінофестиваль, який проводиться щороку у курортному місті Канни (Франція, Лазурний берег). Проводиться щороку у травні. На конкурс можуть представлятися повнометражні та короткометражні художні фільми, які були зняті протягом 12 місяців до початку кінофестивалю, що не демонструвались за межами країни та не брали участі в інших конкурсних кінофестивалях. Приймаються 35 мм фільмокопії. Тривалість короткометражних фільмів не повинна перевищувати 15 хвилин.

    Каннський фестиваль ходить до так званої «Великої п'ятірки» (Big Five) найпрестижніших кінофестивалів (разом із кінофестивалями у Венеції (Італія), Берліні (Німеччина), Санденсі (США) та Торонто (Канада). На фестиваль щорічно приїздить понад 35 000 професіоналів кінематографу з усього світу, - сценаристи, режисери, продюсери, дистирибютори, журналісти.

    Ідея створення такого фестивалю була викликана втручанням у 1938 році тоталітарних урядів Німеччини та Італії у вибір призерів Венеційського кінофестивалю. Уряд Франції вирішив запровадити кінофестиваль у Канні. У 1939 році Луї Люм'єр погодився стати президентом першого кінофестивалю у Канні і відкриття запланували на 1 вересня 1939 року. Але внаслідок початку Другої світової війни, воно було відкладене на 7 років і фестиваль стартував 20 вересня 1946 року. Тривав з 20 вересня по 5 жовтня 1946 року у одному з старих казино Канну.

    У 1948 та 1950 роках фестиваль не проводився внаслідок фінансових проблем. У 1949 році офіційним місцем проведення фестивалю став Палац Фестивалів (фр. Palais des Festivals) у Канні. Новий палац збудували замість старого у 1983 році.

    Нагороди Каннського фестивалю:

    Для повнометражних фільмів

  • Золота пальмова гілка (фр. Palme d'Or)

  • Ґран-прі (фр. Grand Prix du Festival International du Film) — з 1946 по 1954 роки

  • Найкращий режисер (фр. Prix de la mise en scène)

  • Приз журі (фр. Prix du Jury)

  • Золота камера (фр. La Caméra d'Or) — приз за найкращий дебют

  • Найкращий сценарій (фр. Prix du meilleur scénario)

  • Найкраща жіноча роль (фр. Prix d'interprétation féminine)

  • Найкраща чоловіча роль (фр. Prix d'interprétation masculine)

  • Приз «Особливий погляд» (фр. Prix un certain regard)

  • Міжнародної Федерації кінопреси (фр. Prix de la FIPRESCI)

  • Для короткометражних фільмів

  • Золота пальмова гілка (фр. Palme d'or du court-métrage)

  • Приз журі (фр. Prix du jury du court-métrage)

  • Найпрестижніша нагорода фестивалю — «Золота пальмова гілка» (Palme d'Or). Другий за рангом приз — Ґран-прі (Grand Prix). Починаючи з кінця 1980-х в Канні найчастіше перемагають режисери, що створюють нову ориґінальну кіномову — Девід Лінч, брати Коени, Квентін Тарантіно, Чень Кайге, Джейн Кемпіон, Стівен Содерберг.

    Венеційський кінофестиваль (італ. Mostra Internazionale d’Arte Cinematografica) — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований в 1932 році за ініціативи Б. Муссоліні Проводиться щорічно у вересні на острові Лідо. Головний приз — «Золотий лев».

    Фестиваль було засновано 1932 року як кінематографічну частину Венеційського бієнале, виставки сучасного мистецтва, що вже існувала кілька років. Він і досі зберігає тодішню назву «Міжнародна виставка кінематографічного мистецтва» — або скорочено — Мостра (італійською — виставка).

    Певна свобода перших випусків Венеційського фестивалю виявлялась у доборі фільмів: там демонструвалася не тільки пропагандистська продукція Лені Ріфеншталь, але й антивоєнний шедевр Жана Ренуара «Велика ілюзія» і досить великі програми радянського кіно. Однак пріоритет належав італійським і німецьким фільмам, а з початком війни тільки вони й залишилися в програмі. Це стало причиною того, що три останні муссолінівські випуски Мостри — 1940, 1941 і 1942 років — викреслено з історії фестивалю і не враховується у відліку. Протягом двох наступних років Муссоліні було не до кіно, а 1945-го неофіційний фестиваль провели вже у визволеному Римі. З 1946 року Мостра повернулася на острів Лідо і почала новий етап свого життя. Сьогодні про десятиліття муссолінівської епохи нагадують лише дві величезні монументальні споруди у дусі тоталітарного конструктивізму — Кінопалац і Казино, побудовані 1937 та 1938 років саме для фестивалю. Там він розташовується і тепер, хоча поруч виросли ще дві величезні літні зали.

    Ще раз розмірений ритм Мостри сколихнула студентська революція 1968 року: на хвилі протесту проти владних стосунків на початку 70-х проводилися антифестивалі, на яких скасували конкурси і нагороди. Ці роки теж не враховуються у фестивальному літочисленні.

    Тепер на Венеційському фестивалі аж три конкурсних програми: основна, учасники якої змагаються за «Левів», альтернативна, «Проти течії», де демонструються нестандартні фільми, найкращі серед яких нагороджуються призом «Сан-Марко» (престиж цієї нагороди весь час зростає), і Тиждень міжнарожної преси, на якому присуджують приз ФІПРЕСІ. У трьох інших програмах не змагаються: програма «Поза конкурсом» для учасників, які вже досягли визнання, програма «Нові території» для тих, хто надто марґінальний для будь-якого конкурсу, програма «Ретроспектива» для тих, чиї фільми вже стали класичними.

    У конкурсі беруть участь повнометражні художні фільми, які не демонструвалися за межами країни-виробника і не брали участі в інших фестивалях. Приймаються 70, 35 и 16 мм фільмокопії, субтитрировані на італійську мову.

    Окрім «Золотого лева», іншим членам знімальної групи (з 1987 року) вручається приз «Золоті Озелли». Крім того, премія вручається найкращим першим та другим роботам молодих кінематографістів, вручається приз журі і нагорода за найкращу творчо-професійну співпрацю.

    Найбільшою кількістю нагород за час існування фестивалю було відзначено роботи Лукіно Вісконті — п'ять премій (одна головна).

    Берлінський міжнародний кінофестиваль (Берлінале) — міжнародний кінофестиваль категорії А, який вважається одним із найпрестижніших фестивалів світу у сфері кіно. Головні нагороди — Золотий та Срібний ведмідь (ведмідь — символ Берліну). Проходиться починаючи з 1951 року у Берліні. До 1978 року провадився влітку, пізніше - у лютому. Щороку на цьому фестивалі близько 400 фільмів презентуються в різноманітних секціях. Враховуючи понад 230 000 проданих квитків і близько 430 000 глядачів (серед них фахівці у даній сфері), Берлінале вважається найбільш відвідуваним фестивалем світу.

    Журі приділяє особливу увагу тому, щоб на фестивалі були представлені фільми з усього світу. У фестивалі беруть участь щонайменше 20 000 спеціалістів з 120 країн. Паралельно з Берлінале проводиться Європейський кіноринок, який є одним з найважливіших місць зустрічі знавців у сфері кіноіндустрії. Він зарекомендував себе як основний ринок виробників, дистриб'юторів, покупців і агентів.

    Проте Загалом показ проводиться за багатьма секціями: Міжнародний конкурс, Форум, Ретроспектива, Покоління, Берлінаре короткий метр та ін. Премії призначаються насупні:

    Золотий ведмідь
  • Найкращій фільм

  • Особисте досягнення

  • З 1951 року Золотий ведмідь є найвищою відзнакою кінофестивалю. Обов'язковою умовою участі у конкурсі є зйомка фільму не раніше ніж за 12 місяців до дня проведення фестивалю. Також фільм не повинен входити в прокат за межами країни чи брати участь у інших кінофестивалях. Фільми відбираються з усієї конкурсної програми. Лише у 1970 році нагороду не отримав жоден фільм. Володарями Золотого ведмідя в різний час ставали Інгмар Бергман (1958), Клод Шаброль (1959), Мікеланджело Антоніоні (1961), Жан-Люк Годар (1965), Роман Поланські (1966), П'єр Паоло Пазоліні (1972), Сатьяджит Рей (1973), Вернер Шрьотер (1980), Карлос Саура (1981), Райнер Вернер Фассбіндер (1982), Чжан Імоу (1988), Теренс Малік (1999), Хаяо Міядзакі (2002) та Фатіх Акін (2004).

    Срібний ведмідь

    З 1951 року Срібного ведмедя присуджують у різних номінаціях, в тому числі Гран-прі журі, який був запроваджений в 1965 році і є другим призом у конкурсі. У 1951 нагороду отримали три фільми категорій мюзикл, драма та комедія. З 1952—1955 другу нагороду отримували художні фільми. З 1956 року Срібний ведмідь вручається в різних категоріях. На даний момент Срібного Ведмедя вручають за наступними категоріями:

  • Найкраща режисура

  • Найкраща чоловіча роль

  • Найкраща жіноча роль

  • Найкращий сценарій

  • а також за видатний вклад у мистецтво[12]:

  • Найкраща музика

  • Монтаж

  • Костюми та сценографія

  • Надзвичайні досягнення актора

  • Гран-прі журі (нагорода за короткометражний фільм)

  • Названа на честь засновника Берлініле Премія Альфреда Бауера, вручається з 1987 року за фільми, які відкривають нові перспективи кіномистецтва.

    У конкурсі короткометражних фільмів міжнародне журі вручає Золотого і Срібного ведмедя, а також нагороди, почесні грамоти, дипломи ДААД («Німецька служба академічних обмінів») за художні інновації короткометражних фільмів. Нагорода ДААД забезпечує тримісячну стипендію в Берліні для талановитих людей з метою підтримки проекту. Вперше премія була вручена в 2006 році. Щороку Європейська кіноакадемія надає призи за найкращий короткометражний фільм, знятий режисером європейського походження.

    Кришталевий ведмідь

    Ця нагорода вручається з 1998 року за найкращий художній і короткометражний фільм із секції Покоління. Головний приз Фонду німецьких дітей (7500 євро) присуджується міжнародним журі, в склад якого входять кінознавці. Інші нагороди — Спеціальний приз у розмірі 2500 євро і Заохочувальна премія. Фонд німецьких дітей виділяє кошти для конкурсу з 1999 року.

    Bester Erstlingsfilm: нагороду у розмірі 50000 євро вручають з 2006 року. Журі розглядає найкращі дебютні фільм з секцій Міжнародний конкурс, Панорама, Форум або Покоління. Призовий фонд розділяють між собою режисер і продюсер. Камера Берлінале вручається особам чи організаціям, які здійснили значний внесок у кінофестиваль Берлінале, проте безпосередньо не беруть участі у конкурсній програмі.

    Пам'ятний Золотий ведмідь вручається за досягнення із розділу Вшанування.

    Незалежне журі надає також такі нагороди:

  • Приз ФІПРЕССІ вручається з 1957 року. Це спеціальна нагорода Міжнародної Федерації кінокритиків ФІПРЕССІ. Мета нагороди — розвиток кіномистецтва та підтримка молодого кіно.

  • 1960 : «Гнівне мовчання» / (англ. The Angry Silence), реж. — Гай Грін

  • 1961 : «Ніч» / (італ. La notte), реж. — Мікеланджело Антоніоні

  • CICAE приз: надається Міжнародною асоціацією театрального мистецтва. Вона присуджується як заохочувальна нагорода чи згадка. Вперше вручена в 1967 році.

  • Берлінер Моргенпост вручається читацьким журі «Берлінер Моргенпост» з 1974 року. Журі складається з 25 членів, а в конкурсній програмі участь беруть художні фільми.

  • Приз Калігарі: З 1986 року вручається як особлива згадка за тематичні та стилістичні нововведення у рамках Форуму. Нагорода становить 4000 євро.

  • Започаткована у 1986 Кінопремія миру вручається як почесна згадка за фільми, які поєднують в собі естетичне та гуманістичне, демократичне та соціальне.

  • Премія Тедді: спеціальний приз Берлінського кінофестивалю за фільми, які торкаються проблем сексуальних меншин. Статуетка-нагорода розроблена за проектом карикатуриста Ральфа Кеніга. Існує також спеціальна нагорода, особлива ​​згадка, приз журі та приз глядацьких симпатій.

  • Приз екуменічного журі вручається з 1992 року талановитим режисерам, які націлюють свої фільми на людські, духовні та соціальні цінності, які базуються на законах Біблії. Премія присуджується як особлива згадка і спеціальна нагорода.

  • Приз Гільдії німецького кіномистецтва вручається з 1996 року.

  • Премія «Siegessäule» вручається з 1997 за фільми, які розкривають тему сексуальних меншин.

  • Премія «Tagesspiegel» вручається читацьким журі з 2007 року у секції Форум. Розмір нагороди становить 3000 євро.

  • Премія Shooting Stars, існує з 1998 року. Шанс отримати премію мають 10 молодих і талановитих акторів.

  • З 1998 року Премія NETPAC («Мережа розвитку азіатського кіно») вручається за фільми, зняті на території Азії.

  • Приз публіки в секції Панорама визначається шляхом голосування глядачів. Бронзова статуетка вручається з 1999 року.

  • Вручаються й інші премії й нагороди. Берлінський кінофестиваль має їх, вочевидь, найбільшу кількість.)

    ------------------------------------------------------------------------------------

    Український міжнародний кінофестиваль Молодість був започаткований 1970-о року у вигляді дводенного перегляду студентських короткометражних фільмів Київського державного інституту театрального мистецтва. Відтоді локальна ініціатива набула міжнародної популярності: з 1980-х років українці знайомилися з роботами режисерів-дебютантів з Болгарії, Грузії, Вірменії та Росії, часи перебудови стали епохою кінематографістів із країн Балтії, Казахстану, Азербайджану та Німеччини.

    Наразі Молодість – єдиний кінофестиваль в Україні, що з 1991-о року входить до рейтингів FIAPF. Він є пріоритетною платформою в регіоні для представлення найсвіжішої та найактуальнішої кінопродукції та відтворює найгучніші події сучасного кінопроцесу – як мейнстрімні так і експериментальні. Головне завдання фестивалю – сприяння розвитку молодого професійного кіно. Як і сорок років тому, конкурсна програма представляє професійні та аматорські фільми дебютантів. Головні секції – студентський, перший короткометражний (ігровий, анімаційний, документальний) та перший повнометражний ігровий фільм. До географії конкурсних робіт належать країни майже з усіх континентів.