• Название:

    МЕТОД. ПОСІБ. АДМ. ПРАВО 2016 17 рр СТАН НА 06.10.2016


  • Размер: 0.14 Мб
  • Формат: ODT
  • Сообщить о нарушении / Abuse

    Осталось ждать: 20 сек.

Установите безопасный браузер



1. ВСТУП

Адміністративне право – навчальна дисципліна, метою вивчення якої є опанування студентами знань про правове забезпечення та реалізацію прав, свобод та інтересів громадян у відносинах з органами державного управління та місцевого самоврядування (їх представниками), порядок здійснення публічного адміністрування, його форми і методи, особливості управлінського впливу в різних сферах суспільного життя.

Навчання відбувається у формі лекцій, практичних занять, індивідуальних і групових консультацій, виконання студентами самостійних завдань, їх участі в науково-дослідній роботі.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти п о в и н н і:

знати предмет, метод і систему адміністративного права, зв’язок цієї галузі права з іншими галузями права; основні проблеми науки адміністративного права; поняття та особливості адміністративно-правових норм і відносин; суб’єктів адміністративного права та елементи їх статусу; функції, форми і методи державного управління; поняття адміністративного примусу та види його заходів; поняття та основні риси адміністративної відповідальності; поняття, сутність та підстави дисциплінарної відповідальності за адміністративним правом; поняття, загальні риси та структуру адміністративного процесу; сутність адміністративної юстиції, поняття та завдання адміністративного судочинства в Україні; способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні; поняття та види адміністративно-правових режимів; правові засади і організацію управління економікою, соціально-культурним будівництвом та адміністративно-політичною діяльністю;

уміти використовувати отримані знання в практичній діяльності; вільно орієнтуватися в системі нормативно-правових актів, які регламентують відносини у сфері публічного адміністрування; аналізувати й коментувати відповідні нормативні положення; прогнозувати напрями здійснення реформ у зазначеній сфері; користуватися сучасною науковою і спеціальною літературою, електронними юридичними базами даних, іншими інформаційними джерелами.

Зважаючи на чисельність нормативно-правових актів, що регламентують відносини у сфері державного управління, при вивченні навчальної дисципліни “Адміністративне право” студентам пропонується здійснювати пошук необхідних актів на Інтернет-сайті: zakon1.rada.gov.ua.

Для вивчення навчальної дисципліни рекомендовано таку літературу до усіх тем:

Адміністративне право. Альбом схем: навч. посіб. /Ю. П. Битяк, В. В. Зуй, В. М. Гаращук та ін.; Нац. ун-т “Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого”. – Х.: Право, 2012. – 160 с.

Адміністративне право. Загальна частина: навч. посіб. / за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. В. Зуй. – Х.: Одіссей, 2011. – 240 с.

Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. / Т. О. Коломоєць. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.

Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. у 2 т. / відп. ред. В. Б. Авер’янов. – К.: Юрид. думка, 2007. – Т.1: Заг. частина. – 592 с.

Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. у 2 т. / відп. ред. В. Б. Авер’янов. – К.: Юрид. думка, 2009. – Т.2: Особлива частина. – 600 с.

Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс: підруч. / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х.: Золота миля, 2011. – 584 с.

Адміністративне право України. Особлива частина. Академічний курс: підруч. / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х.: Золота миля, 2013. – 840 с.

Адміністративне право України: підруч. / В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х.: Право, 2012. – 656 с.

Антологія української юридичної думки: в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. Том 5 : Поліцейське та адміністративне право / упоряд. : Ю. І. Римаренко, В. Б. Авер’янов, І. Б. Усенко; відп. ред. Ю. І. Римаренко, В. Б. Авер’янов. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2003.

Загальне адміністративне право: підручник / [Грищенко І. С., Мельник Р. С., Пухтецька А. А. та інші]; за заг. ред. І. С. Грищенка. – К.: Хрінком Інтер, 2015. – 568 с.

Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: [моногр.] / Ю. П. Битяк. – Х.: Право, 2005. –304 с.

Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: моногр. / В. М. Гаращук. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.

Европейский суд по правам человека. Избранные решения: в 2 т. – М. : НОРМА, 2000 [ Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.echr.ru.

Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.

Константий О. В. Джерела адміністративного права України: моногр. / О. В. Константий. – К.: Рада, 2005. – 120 с.

Курс адміністративного права України : підруч. / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух та ін.; за ред. В. В. Коваленка. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 808 с.

Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. / В. Я. Малиновський. – 3-тє вид., доповн. та переробл. – К.: Атіка, 2009. – 608 с.

Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Наук. думка, 2007. – 587 с.

Фіночко Ф. Д. Витоки адміністративного права / Ф. Д. Фіночко // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С. 171-177.

ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою Національного

юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

(протокол № ___________від ______2016 р.)

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ“АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО”

І. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО ТА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

Предмет, метод, завдання та принципи адміністративного права

Адміністративне право як галузь права. Предмет адміністративного права. Зв’язки адміністративного права з іншими галузями права. Метод адміністративного права. Принципи адміністративного права, особливості їх класифікації.

Система та джерела адміністративного права

Система адміністративного права. Джерела адміністративного права. Конституція як основне джерело адміністративного права. Систематизація адміністративного права. Наука адміністративного права.

Державне управління та публічне адміністрування. Виконавча влада

Управління як соціальне явище. Мета та види управління. Поняття, сутність і ознаки державного управління. Державне управління та публічне адміністрування: спільні та особливі риси. Суб’єкти та об’єкти державного управління. Принципи державного управління, їх види. Сутність виконавчої влади. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

Адміністративно-правові норми та відносини

Поняття адміністративно-правової норми. Особливості норм адміністративного права. Структура норм адміністративного права. Види адміністративно-правових норм. Реалізація адміністративно-правових норм. Поняття джерела адміністративного права.

Поняття адміністративно-правових відносин. Особливості адміністративно-правових відносин. Види адміністративно-правових відносин. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин.

II. СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Громадяни – суб’єкти адміністративного права

Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина. Адміністративна правоздатність громадянина. Адміністративна дієздатність громадянина. Права та обов’язки громадян у сфері державного управління. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади. Місце органів виконавчої влади в системі державного апарату. Види органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в системі органів державної влади.

Центральні органи виконавчої влади, їх види. Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади. Інші центральні органи виконавчої влади в організаційно-правовому механізмі виконавчої влади.

Система місцевих органів виконавчої влади. Правові засади організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади. Основні завдання і функції місцевих органів виконавчої влади. Принципи і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Акти місцевих державних адміністрацій. Територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування. Повноваження і форми діяльності органів місцевого самоврядування. Власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, їх характер та співвідношення. Відносини органів місцевого самоврядування з місцевими органами виконавчої влади.

Громадські об’єднання та політичні партії як суб’єкти адміністративного права

Поняття і види громадських об’єднань. Порядок створення громадських об’єднань та припинення їх діяльності. Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань.

Політичні партії, порядок їх реєстрації. Адміністративно-правовий статус політичних партій.

Публічна служба та публічні службовці в Україні

Публічна служба в Україні: її різновиди. Державна служба в Україні. Співвідношення термінів «публічна» та «державна» служба. Поняття, види і принципи публічної служби. Право на державну службу. Правове регулювання державної служби. Основні напрями державної політики у сфері публічної служби.

Публічні службовці: поняття і види. Державні службовці. Посада та посадова особа: співвідношення понять. Основні права та обов’язки державних службовців. Етика поведінки державного службовця.

Проходження служби в апараті державних органів та органів місцевого самоврядування: поняття і стадії. Прийняття на публічну службу. Обмеження, пов’язані з прийняттям та перебуванням на публічній службі. Патронатна служба. Випробування при прийнятті на публічну службу. Декларування доходів публічних службовців. Службова кар’єра. Класифікації посад публічних службовців. Ранги публічних службовців. Стажування публічних службовців. Навчання і підвищення кваліфікації публічних службовців. Відповідальність публічних службовців. Підстави припинення публічної служби.

ІІІ. ФУНКЦІЇ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Функції державного управління. Загальні форми та методи державного управління, їх види.

Поняття функцій державного управління. Види функцій державного управління.

Поняття і види форм державного управління. Правові та не правові форми державного управління: поняття та юридичне значення.

Взаємозв’язок функцій і форм державного управління.

Поняття адміністративно-правових методів (методів державного управління). Місце адміністративно-правових методів у механізмі державного управління, їх співвідношення з формами та функціями державного управління. Загальні ознаки адміністративно-правових методів. Класифікація методів державного управління.

Правові та індивідуальні акти в сфері державного управління.

Поняття правових актів державного управління та їх юридичне значення. Індивідуальні акти в сфері державного управління. Вимоги до актів державного управління та наслідки їх недотримання. Класифікація актів державного управління.

Адміністративний розсуд та межі дискреційних повноважень в державному управлінні. Адміністративні договори.

Сутність адміністративного розсуду в державному управлінні. Сутність та межі дискреційних повноважень в державному управлінні. Особи, які можуть у своїй діяльності застосовувати адміністративний розсуд. Критерії меж дискреційних повноважень публічних службовців.

Адміністративний договір як форма державного управління: ознаки, суб’єктний склад, особливості правового регулювання та сфера застосування.

Адміністративний примус в державному управлінні.

Сутність та види державного примусу. Адміністративний примус як вид державного примусу. Поняття та риси адміністративного примусу. Класифікація заходів адміністративного примусу. Поняття, види та особливості застосування заходів адміністративного запобігання та адміністративного припинення. Органи, уповноважені застосовувати заходи припинення правопорушень.

ІV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОМ

Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад.

Поняття та суть адміністративної відповідальності. Основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства. Законодавчі основи адміністративної відповідальності.

Зміст та завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення.

Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки та відмінність від інших видів правопорушень.

Склад адміністративного правопорушення. Загальний, родовий та безпосередній об’єкти адміністративного правопорушення. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб’єкт адміністративного правопорушення. Вина як основна ознака суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення, її форми. Обставини, що виключають відповідальність за адміністративне правопорушення. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу. Звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

Поняття і класифікація адміністративних стягнень. Цілі та види адміністративних стягнень. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

Загальні правила і строки накладення адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення. Обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Накладення стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Обчислення строків та строки накладення адміністративних стягнень. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Покладення обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.

V. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС. ЗАКОННІСТЬ І ДИСЦИПЛІНА В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ.

Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Адміністративні процедури.

Поняття адміністративного процесу, його зміст і риси. Принципи адміністративного процесу. Суб’єкти адміністративного процесу.

Структура адміністративного процесу: провадження, стадії, етапи, дії. Провадження в адміністративних справах, їх види.

Адміністративні процедури.

Поняття і риси адміністративної юрисдикції.

Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення

Поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення. Особи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення. Місце й строки розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Види та зміст постанов по справах про адміністративні правопорушення. Оскарження та опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, мета їх застосування та види. Порядок застосування і строки адміністративного затримання.

Право на оскарження заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, шляхи його реалізації.

Система органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення: поняття і критерії визначення.

Адміністративна юстиція та адміністративна юрисдикція. Адміністративне судочинство в Україні

Поняття та риси адміністративної юстиції. Адміністративна юстиція у структурі предмета адміністративного права. Моделі адміністративної юстиції. Особливості становлення адміністративної юстиції в Україні. Адміністративна юрисдикція. Кодекс адміністративного судочинства України, його структура. Адміністративне судочинство: поняття та завдання. Принципи адміністративного судочинства. Юрисдикція адміністративних судів. Підсудність адміністративних справ. Право на звернення до адміністративного суду.

Законність та дисципліна в державному управлінні.

Поняття, сутність та значення законності і дисципліни у державному управлінні. Співвідношення законності і дисципліни. Способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні.

Контроль в державному управлінні

Контроль у державному управлінні, його сутність та юридичні підстави. Відмінність контролю від нагляду. Види контролю в державному управлінні. Контроль законодавчої влади. Контроль виконавчої влади. Судовий контроль як специфічний вид контролю в державному управлінні. Контрольні повноваження спеціалізованих контролюючих органів.

Державний та недержавний контроль в управлінні: їх співвідношення.

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні

Звернення громадян та їх види. Вимоги до звернень громадян. Порядок розгляду звернень громадян згідно з Законом України “Про звернення громадян” та відповідно до інших нормативних актів.

Адміністративно-правові режими.

Поняття, ознаки та види адміністративно-правових режимів. Правовий режим надзвичайного стану: умови введення, перелік і межі надзвичайних заходів. Гарантії забезпечення законності в умовах надзвичайного стану. Режим зони надзвичайної екологічної ситуації. Правовий режим воєнного стану. Режим державної таємниці. Прикордонний режим.

Дозвільно-ліцензійна діяльність в Україні

Дозвільна система в Україні, її сутність та значущість.

Ліцензійна система в Україні, її сутність та значущість. Органи, які надають дозволи та здійснюють ліцензування. Нормативна база дозвільно-ліцензійної діяльності в Україні.

VI. Інститути адміністративного права. ПРАВОВІ ЗАСАДИ і ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ, СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНою сферою ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Інформаційне право в структурі адміністративного права

Інформаційне право як інститут адміністративного права. Предмет та метод інформаційного права. Суспільні відносини, які регулюються інформаційним правом. Нормативна база інформаційного права.

Правові засади і організація управління економікою

Завдання, функції та методи державного управління економікою. Складові сфери управління економікою. Правове регулювання економіки. Державний контроль у сфері економіки.

Правові засади і організація управління соціально-культурною сферою

Сутність, завдання, форми та методи державного управління соціально-культурною сферою. Складові соціально-культурної сфери в Україні. Правове регулювання соціально-культурною сферою. Державний контроль за здійсненням управління соціально-культурною сферою.

Правові засади і організація управління адміністративно-політичною діяльністю

Правове регулювання адміністративно-політичною діяльністю. Завдання, функції та методи державного управління адміністративно-політичною діяльністю. Складові сфери адміністративно-політичної діяльності в Україні. Державний контроль у сфері управління адміністративно-політичною діяльністю.

3. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Денна форма навчання

№п/п

Тема

Всього

годин

У тому числі

лекції

практичні

заняття

самостійна

робота

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I. Адміністративне право та державне управління – 28 години

1

Предмет, метод, завдання та принципи адміністративного права

6

2

2

2

2

Система та джерела адміністративного права

6

2

2

2

3

Державне управління та публічне адміністрування. Виконавча влада

8

2

2

4

4

Адміністративно-правові норми та відносини

8

2

2

4

Усього:

28

8

8

12

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. Суб’єкти адміністративного права - 32 години

5

Громадяни – суб’єкти адміністративного права

6

2

2

2

6

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

8

4

2

4

7

Громадські об’єднання та політичні партії як суб’єкти адміністративного права

6

2

2

2

8

Державні службовці як суб’єкти адміністративного права

8

4

2

4

Усього:

32

12

8

12

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III. Функції, форми та методи державного управління – 34 години

9

Функції державного управління. Загальні форми та методи державного управління, їх види.

6

2

2

2

10

Правові та індивідуальні акти в сфері державного управління.

8

2

2

4

11

Адміністративний розсуд та межі дискреційних повноважень в державному управлінні. Адміністративні договори

8

2

2

4

12

Адміністративний примус в державному управлянні

12

4

4

4

Усього:

34

10

10

14

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IV. Відповідальність за адміністративним правом – 20 годин

13

Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад

12

4

4

4

14

Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

8

2

2

4

Усього:

20

6

6

8

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V. Адміністративний процес. Законність і дисципліна в державному управлінні – 56 годин

15

Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Адміністративні процедури.

8

2

2

4

16

Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення

8

2

2

4

17

Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

8

2

2

4

18

Адміністративна юстиція та адміністративна юрисдикція. Адміністративне судочинство в Україні

8

2

2

4

19

Способи забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.

8

2

2

4

20

Адміністративно-правові режими.

8

2

2

4

21

Дозвільно-ліцензійна діяльність в Україні

8

2

2

4

Усього:

56

14

14

28

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VI. Інститути адміністративного права. Правові засади і організація управління економікою, соціально-культурним будівництвом та адміністративно-політичною діяльністю – 25 годин

24

Інформаційне право в структурі адміністративного права

7

2

-

5

25

Правові засади і організація управління економікою,

6

2

-

4

26

Правові засади і організація управління соціально-культурною сферою

6

2

-

4

27

Правові засади і організація управління адміністративно-політичною діяльністю

6

2

-

4

Усього:

25

8

0

17

Разом:

195

58

46

91

4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Увага. Зважаючи на реформаційні процеси що відбуваються в Україні, плинність законодавства викладачі, які ведуть практичні заняття, в межах теми заняття можуть корегувати питання для обговорення та умови самостійних завдань. Викладач може запропонувати студентам самостійно розробити фабулу задачі (задач) для подальшого їх розв’язання по варіантам (для змагань однієї частини групи (варіанта) з іншою) та для подальшого аналізу змісту задачі, виправлення можливих помилок у фабулі задачі чи навпаки, підкреслення доречності та актуальності питань, закладених у фабулі задачі. Така робота буде визнана та оцінена як самостійна.

Тема 1. Предмет, метод, завдання та принципи адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Адміністративне право як галузь права, його предмет і метод.

2. Принципи адміністративного права.

3. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.

4. Роль адміністративного права у становленні й розвитку держави.

З а в д а н н я

1. Мешканець Харківської обл. Д. звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Харкова із заявою, у якій просив видати йому посвідчення мисливця. Державний адміністратор Центру запропонував Д. заповнити анкету мисливця та додати до заяви дві фотокартки, а також копії паспорту і довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. Адміністратор повідомив, що через 30 днів від дати подання заяви Д. має відвідати Центр з тим, щоб з’ясувати вирішення питання щодо видачі йому посвідчення мисливця. У разі задоволення прохання у той же день Д. зможе отримати відповідний документ.

Чи належать відносини, які виникли в даному випадку, до таких, що становлять предмет адміністративного права? Обґрунтуйте свою відповідь, визначивши ознаки цих відносин.

2. Керуючись Положенням про дозвільну систему, керівник управління поліції анулював виданий А. дозвіл на придбання, зберігання і носіння мисливської гладкоствольної зброї. Рішення про анулювання дозволу прийнято на підставі акта, складеного працівниками поліції. У зазначеному акті зафіксовано, що А. зловживає спиртними напоями, внаслідок чого знаходиться на обліку у наркологічному диспансері за місцем реєстрації постійного місця проживання.

Назвіть учасників відносин, які виникли у даному випадку. Чи належать ці відносини до таких, що становлять предмет адміністративного права? Охарактеризуйте метод правового регулювання, переважно використаний при побудові норм, що регламентують дані відносини?

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Положення про дозвільну систему : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/576-92-п.

Про адміністративні послуги : Закон України від 06.09.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5203-17.

Про ліцензування видів господарської діяльності : Закон України від 02.03.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/222-19.

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 05.04.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/877-16.

Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. – 2006. – №5. – С. 11–17.

Бойко І. В. До питання про предмет адміністративного права / І. В. Бойко // Адміністративне право і процес. – 2016. – №1(15). – С. 5–12.

Колпаков В. Предмет адміністративного права: оновлення парадигми / В. Колпаков, Т. Мацелик. // Право України. – 2010. – №8. – С. 110–115.

Пухтецька А. А. Європейські принципи адміністративного права : монографія / А. А. Пухтецька ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2012. – 240 с.

Пухтецька А. А. Про зміст та спрямованість принципів адміністративного права / А. А. Пухтецька // Адміністративне право і процес. – 2014. – №3(9). – С. 73–86.

Фіночко Ф. Д. Предмет адміністративного права: дискусійна проблематика / Ф. Д. Фіночко // Вісн. АПрН України. – 2005. – №3. – С. 113–119.

Шевелін Д. А. Диспозитивність в адміністративному праві – нові ознаки методу правового регулювання / Д. А. Шевелін // Форум права. – 2008. – №1. – С. 453–458 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/ 2008-1/08sdampr.pdf.

Тема 2. Система та джерела адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Система адміністративного права.

2. Джерела адміністративного права

3. Систематизація адміністративного права

З а в д а н н я

3. Комісією, утвореною за рішенням міністра екології та природних ресурсів України, проведена позапланова перевірка дотримання приватним підприємством “Утильсировина” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Голова комісії на вимогу директора приватного підприємства до початку перевірки надав йому роз’яснення щодо підстав та порядку її проведення. Обґрунтовуючи законність даного заходу, посадовець посилався на приписи Законів України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а також на нормативні положення, об’єднані у Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Ознайомтесь із переліченими вище актами. Визначте, до якої з частин системи адміністративного права – Загальної чи Особливої – належать адміністративно-правові норми, розміщені у кожному з цих документів. Відповідь обґрунтуйте.

4. Громадянин К. За власні кошти видав «Збірник нормативних актів про правовий статус студентів в Україні», в який увійшли основні нормативні акти держави, що регулюють права та обов'язки студентів ВНЗ ІІІ та ІV рівнів акредитації.

Чи мав він право видавати такий збірник? Яку форму систематизації національного законодавства він застосував?

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.);

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – № 29. – Ст. 389 (з наст. змін. та допов.);

Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами: пост. Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. // Офіц. вісн. України. – 2016. – № 57. – Ст. 1975.

Комзюк А. Т. Деякі проблеми предмета та системи адміністративного права / А. Т. Комзюк, І. С. Гриценко // Вісник Одеськ. ін-ту внутр. справ. – 2004. – №4. – С. 77–80.

Курило В. І. Про систему джерел адміністративного права України / В. І. Курило // Юрид. вісн. – 2009. – №2. – С. 30–33 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv. v.ua/portal/natural/Npnau/Yur/2009_2/index.html.

Мельник Р. С. Система адміністративного права України : монографія / Р. С. Мельник. – Х. : Вид-во Харківського національного університету внутрішніх справ, 2010. – 398 с.

Курило В. І. Про систему джерел адміністративного права України [Електрон. ресурс] / В. І. Курило // Юрид. вісн. – 2009. – № 2. – С. 30-33. – Режим доступу: http://www.nbuv. v.ua/portal/natural/Npnau/Yur/2009_2/index.html

Галунько В.В. Система адміністративного права України: [Електронний ресурс] / В.В. Галунько // ACTUAL PROBLEMS OF CORRUPTION PREVENTION AND COUNTERACTION. – 2011. – Режим доступу : http://www.law-property.in.ua/

Тема 3. Державне управління та публічне адміністрування. Виконавча влада

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Управління як соціальне явище.

2. Поняття та ознаки державного управління, його співвідношення з публічним адмініструванням.

3. Сутність виконавчої влади.

4. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

З а в д а н н я

5. А. Файоль − відомий французький теоретик менеджменту, засновник адміністративної школи управління надав таке наукове визначення управлінню:

«Управляти − значить: 1) передбачати, тобто, враховувати майбутнє, розробляти програму дій; 2) організовувати, тобто будувати подвійний − матеріальний та соціальний організм установи; 3) розпоряджатися, тобто примушувати персонал належним чином працювати; 4) координувати, тобто зв’язувати, поєднувати, гармонізувати усі дії та зусилля; 5) контролювати, тобто турбуватися про те, щоб все здійснювалось відповідно до встановленим правилам та наданим розпорядженням».

Як, на Вашу думку, можна чи ні запропоноване А. Файолем визначення використовувати для характеристики державного управління в Україні?

6. Французьский політолог Р. Грегорі в своїй монографії «Французька цивільна служба служба» визначає державне управління як «особливу соціальну функцію, яка спрямована на впорядкування та розвиток усього суспільства, де державний чиновник виступає спеціальним агентом влади».

Англійскі політологи Джон Гринвуд та Девід Вільсон вважають, що державне управління − це «діяльність, організація інститутів та предметів вивчення».

Яка з двох точок зору Вам вважається найбільш доречною?

Список нормативно-правових актів

та літератури

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02.2014 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2014. – № 13. – Ст. 222 (з наст. змін. та допов.).

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.).

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Демократичні засади державного управління та адміністративне право: моногр. / Ю. С. Шемшученко, В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко та ін.; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юрид. думка, 2010. – Гл. 1. Демократія та державне управління: питання взаємозв’язку. – С. 11-31.

Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право: [моногр.] / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін.; за ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юстиніан, 2007. – Гл. 1. Сучасні європейські концепції державного управління. – С. 9-32.

Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: [навч. посіб.] / М. І. Ославський. – К.: Знання, 2009. – Розд. 1. Виконавча влада як гілка влади в Україні. – С. 12-23.

Файоль А. Общее и промышленное управление / Классики менеджмента. Вып. 2. Пер. с франц. М.; 1992. 151 с.

Gregoire R. The French civil service. Brussels, 1974. P. 15–22.

Greenwood J., Wilson D. Public administration in Britain. Wimchester, 1984. P. 1.

Тема 4. Адміністративно-правові норми та відносини

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття адміністративно-правових норм, їх структура та особливості.

2. Види адміністративно-правових норм.

3. Поняття та особливості адміністративно-правових відносин.

4. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин.

5. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.

З а в д а н н я

7. П., знаходячись на борту повітряного судна, який виконував рейс Донецьк-Львів, гучно співав. Інші пасажири неодноразово зверталися до П. із проханням припинити спів, однак П. не реагував на їх звернення. Бортпровідниця повідомила П., що він порушує правила поведінки на повітряному судні, чим заважає екіпажу та пасажирам, а тому відносно нього можуть бути застосовані примусові заходи.

Зверніться до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу та приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення й, використовуючи їх, сформулюйте 2 – 3 норми права за класичною структурою. Які ознаки притаманні сформульованим нормам? З огляду на ці ознаки, чи можна вважати дані норми адміністративно-правовими?

8. Студент 4 курсу юридичного вищого навчального закладу Ц. працював над науковою роботою з адміністративного права, яку він мав намір представити на конкурс. З метою отримання інформації, необхідної для виконання роботи, Ц. вирішив звернутися до Міністерства юстиції України із запитом, у якому просив повідомити його, які постанови Кабінету Міністрів України були оскаржені фізичними та/чи юридичними особами до суду впродовж 2015 р. через їх невідповідність законові. Перш ніж надіслати такий запит, Ц. дослідив положення Закону України “Про доступ до публічної інформації” і дійшов висновку, що Закон складається переважно із адміністративно-правових норм.

Чи згодні Ви з Ц.? Які ознаки притаманні адміністративно-правовим нормам? Наведіть приклади приписів, що включені до тексту Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Серед наведених прикладів знайдіть норми: а) регулятивні та охоронні; б) зобов’язуючі, забороняючі та уповноважуючі; в) матеріальні та процесуальні.

9. Назвіть адміністративно-правові відносини:

1) Міністерство освіти і науки України і приватний вищий навчальний заклад щодо перевірки діяльності останнього; 2) студентський профспілковий комітет і студент з приводу надання матеріальної допомоги студенту; 3) громадянин України і особа без громадянства щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомості; 4) Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство освіти і науки України щодо видання спільного акта; 5) орган внутрішніх справ і громадянин з приводу складання іспиту на право керувати транспортним засобом; 6) адміністрація підприємства і робітник щодо надання відпустки; 7) громадянин та представник громадського формування з охорони громадського порядку щодо складання останнім протоколу про адміністративне правопорушення.

10. В. вирішив придбати у А. автомобіль. Останній зняв з обліку автомобіль у ДАІ, після чого було укладено договір купівлі-продажу. В. звернувся до ДАІ з проханням поставити автомобіль на облік і додав до заяви всі необхідні документи. Прохання В. було задоволено.

Які правові відносини виникли в даному випадку? Чи належать вони до відносин, що становлять предмет адміністративного права? Обґрунтуйте свою відповідь, визначивши ознаки цих відносин.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Повітряний кодекс України: Закон України від 19.05.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 48-49. – Ст. 2024 (з наст. змін. та допов.).

Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу: затв. наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28.12.2012 р. // Офіц. вісн. України. – 2013. – № 4. – Ст. 136.

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263 (з наст. змін. та допов.).

Константий О. В. Поняття “правового акта державного управління” та його співвідношення з поняттям “джерела адміністративного права” / О. В. Константий // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2002. – № 4. – С. 94-103.

Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р. // Там же. – 1993. – № 31. – Ст. 338 (з наст. змін. та допов.).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Там же. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.).

Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин // К. Афанасьєв // Право України. – 2008. – № 11. – С. 20-26.

Курінний Є. В. Проблематика класифікації адміністративно-правових відносин за їх видами / Є. В. Курінний // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – № 2. – С. 112-119.

Т е м а 5. Громадяни – суб’єкти адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина.

2. Адміністративна правосуб’єктність громадянина.

3. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

З а в д а н н я

11. Громадянин Республіки Білорусь А. 22 січня 2016 р. прибув в Україну строком на 3 місяці до свого сина, який мешкає в м. Чернігів, а 10 травня 2016 р. А. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП. Через місяць Головне управління Державної міграційної служби України у Чернігівськиій обл. винесло рішення про примусове повернення А. до батьківщини впродовж 30 днів. Однак А. не виконав дане рішення, мотивуючи це відсутністю коштів для придбання квитка.

Які примусові заходи можуть бути застосовані до А.? Посилаючись на нормативні приписи, визначте порядок їх застосування.

12. П’ятнадцятирічний М. проживав з батьками у приватному будинку. Згодом його батьки придбали за договором купівлі-продажу квартиру. Тоді М. звернувся до районного відділу міграційної служби із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою знаходження цієї квартири. У реєстрації М. було відмовлено із посиланням на те, що квартира належить батькам М., а не йому, проте, М. вважав, що такою відмовою порушено його право на вільний вибір місця проживання.

Чи порушено у даній ситуації право М.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

13. Гр. Т. 1 березня 2016 р. звернувся до головного управління містобудування та архітектури районної державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про земельні ділянки комунальної форми власності у межах району не надані у користування, що можуть бути використані під забудову. 25 березня 2016 р. він отримав відповідь, у якій зазначалося, що така інформація обмежена в доступі і не може бути надана.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. З’ясуйте відмінності у порядку надання відповідей на інформаційні запити від порядку розгляду звернень громадян.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Там же. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Там же. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (з наст. змін. та допов.)

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 83. – Ст. 3014 (з наст. змін. та допов.).

Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання: Закон України від 11.12.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232 (з наст. змін. та допов.)

Бойко І. В. Роль адміністративного права у формуванні правового статусу людини і громадянина / І. В. Бойко // Вісн. АПрН України. – 2013. – № 2 (73). – С. 157-165.

Бойко І. В. Охорона й захист персональних даних адміністративно-правовими засобами / І. В. Бойко // Вісн. НАПрН України. – 2011. – № 4 (67). – С. 144-152.

Червякова О. Б. Щодо складників адміністративно-правового статусу громадян як учасників інформаційних відносин / О. Б. Червякова // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. ім. Ярослава Мудрого, 2011. – Вип. 114. – С. 134-142.

Тема 6. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади.

2. Система та види органів виконавчої влади.

3. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів

виконавчої влади.

4. Центральні органи виконавчої влади, їх види.

5. Органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права

З а в д а н н я

14. Наукою адміністративного права вироблено різні критерії класифікації органів виконавчої влади за: рівнем знаходження органу в системі виконавчої влади, територіальним масштабом його діяльності, характером компетенції, порядком вирішення підвідомчих питань, предметом спрямованості компетенції органу виконавчої влади.

На основі аналізу чинного законодавства України дайте характеристику за вищевказаними критеріями органам виконавчої влади: Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України, Національне агентство України з питань державної служби, Міністерство охорони здоров’я України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна фінансова інспекція України, обласна державна адміністрація, Головне управління Національної поліції в Харківській області.

15. На засіданні уряду розглядався проект акта, яким визначався порядок пропуску через кордон України транспортних засобів перевізників. У процесі обговорення документа з’ясувалося, що для запровадження зазначеного порядку необхідно вирішити питання про кількість підрозділів митних органів, які здійснюватимуть контроль у даній сфері. У результаті було прийнято два документи: одним затверджено порядок здійснення контролю, а другим – доручено Державній фіскальній службі України забезпечити встановлення оптимальної
кількості відповідних підрозділів.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Які акти можуть бути прийняті урядом у даному випадку?

16. Складіть схеми підпорядкування вказаних нижче органів виконавчої влади:

1) Кабінет Міністрів України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, відділ цивільного захисту у Балаклійському районі Харківської області, Міністерство оборони України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, райвійськкомат, облвійськкомат, Генеральний штаб Збройних сил України;

2) Міністерство фінансів України, Державна аудиторська служба України, Кабінет Міністрів України, Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області;

3) Харківська обласна державна адміністрація, Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції у місті обласного значення, районне управління юстиції.

17. Наказом міністра юстиції України були створені територіальні органи Міністерства юстиції України, визначено їх перелік, а також затверджено Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. У цьому Положенні встановлено підпорядкованість цих органів безпосередньо Кабінету Міністрів України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Визначте порядок створення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій: затв. Указом Президента України від 16.01.2013 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2013. – № 5. – Ст. 154.

Положення про Державну фінансову інспекцію України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 64. – Ст. 1764. (чинне до прийняття нормативного акту, що визначить діяльність Державної аудиторської служби України)

Положення про Міністерство юстиції України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 54. – Ст. 1455.

Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 41. – Ст. 1677.

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 27.02. 2014 р. // Голос України. – 2014. – № 39. – Спецвипуск.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.)

Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 74. – Ст. 2105.

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.)

Авер’янов В. Б. Удосконалення організації та діяльності системи органів виконавчої влади з урахуванням європейських принципів і стандартів / В. Б. Авер’янов, А. А. Пухтецька // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2010. – № 4. – С. 110-117.

Демкова М. Електронне урядування – запорука прозорості та ефективності влади [Електронний ресурс] / М. Демкова. – Режим доступу: http: www. Justinian.com. ua/ article.php?id=2614.

Права громадян у сфері виконавчої влади : адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту : монографія / кол. авт. ; за заг. ред. В. Б. Аверянова. – Д. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2008.

Стеценко С. Г. Виконавча влада в Україні: особливості формування та повноваження у світлі конституційної реформи / С. Г. Стеценко // Административное право и процесс. – 2011. – № 2. – С. 45-48.

Тема 7. Громадські об’єднання та політичні партії як суб’єкти адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Поняття та види громадських об’єднань.

2. Утворення та реєстрація громадських об’єднань.

3. Способи припинення громадських об’єднань.

4. Реєстрація політичних партій та припинення їх діяльності.

З а в д а н н я

18. Представник релігійної організації повідомив міський виконавчий комітет про намір провести богослужіння на центральній площі міста. Секретар міськвиконкому відповів листом, що релігійній організації необхідно отримати дозвіл органу місцевого самоврядування, адже на проведення публічних богослужінь не розповсюджується законодавство про мирні зібрання. В листі також було зазначено, що в разі недотримання цих вимог міськвиконком прийме рішення про заборону публічного богослужіння.

Проаналізуйте законодавство та з’ясуйте порядок проведення публічних заходів релігійними організаціями. Зверніться до приписів Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України та дайте відповідь на питання: 1) який державний орган вправі прийняти рішення про обмеження права мирних зібрань; 2) за яких підстав може бути прийнято таке рішення; 3) який орган може ініціювати прийняття рішення про заборону проведення релігійною організацією публічного богослужіння.

19. Військовослужбовці однієї з військових частин України провели установчий з’їзд і прийняли рішення про створення політичної партії з назвою «Військова партія України». У статуті партії зазначили, що в разі «виникнення критичної ситуації в суспільстві члени політичної партії готові поновити конституційний лад зі зброєю в руках».

Уповноважена політичною партією особа звернулася до Міністерства юстиції України з проханням зареєструвати партію, до заяви були додані протокол установчих зборів і статут.

На основі приписів чинного законодавства з’ясуйте: 1) хто має право (а також не має права) бути засновником та членом політичної партії; 2) чи законом встановлені обмеження щодо утворення та діяльності політичної партії; 3) який порядок реєстрації політичної партії; 4) чи може бути заборонена діяльність політичної партії, з яких підстав і в якому порядку.

20. Поліцейські, здійснюючи патрулювання вулиць міста разом з представниками громадської організації з охорони громадського порядку та державного кордону, затримали чоловіка, який гучно лаявся та ображав перехожих. При цьому член громадської організації застосував фізичну силу для того, щоб порушника громадського порядку доставити до відділку поліції.

Розберіться, чи має право представник громадської організації застосовувати заходи фізичного впливу до правопорушників.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 р. // Відом. Верхов. Ради України. – т 2013. – № 1. – 0Ст.1(з наст. змін. та допов.).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. − 2001. −№ 23. − Ст. 118 (з наст. змін. та допов.)

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283 (з наст. змін. та допов.).

Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. // Відом. Верх. Ради України. – 2000. - № 40. – Ст. 338.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (справа про завчасне сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій) від 08.09.2016 р.№ 6-рп/2016 // [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16/card6#Public

Бойко І.В. Право на свободу об’єднання: сутність, зміст і форми реалізації // Журнал східноєвропейського права. – 2015. – № 13. – С. 48 – 53. – [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://easternlaw.com.ua/uk/category/zagalne-administrativne-pravo

Віхляєв М. Ю. Співвідношення понять “суб’єкти адміністративного права” та “суб’єкти адміністративних правовідносин” у контексті розгляду громадських об’єднань як суб’єктів адміністративного права / М. Ю. Віхляєв // Право і суспільство. – 2013. – № 3. – С. 50-57.

Віхляєв М.Ю. Специфічність громадських об’єднань у системі субєктів адміністративного права України // Вісник ЗНУ. – 2013. - № 2. – С. 119 – 125. [Електронний ресурс.] – Режим доступу: http://law.journalsofznu.zp.ua/contact/1468-vikhlyaev-m-yu-spetsifichnist-gromadskikh-ob-ednan-u-sistemi-sub-ektiv-administrativnogo-prava-ukrajini

Т е м а 8. Державні службовці як суб’єкти адміністративного права

П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

1. Державні службовці як різновид публічних службовців, правове регулювання.

2. Правовий статус державних службовців.

3. Проходження державної служби.

З а в д а н н я

21. З’ясуйте, виокремивши статусні ознаки державних службовців, які з перелічених посад відносяться до посад державних службовців?

  • Заступник голови обласної державної адміністрації. 2. Міністр внутрішніх справ України. 3. Секретар Київської міської ради. 4. Директор підприємства “Краснокутський маслозавод”. 5. Директор загальноосвітньої школи. 6. Голова Державної пенітенціарної служби України. 7. Радник Президента України.

  • 22. Стосовно начальника управління районної державної адміністрації В. було складено протокол про скоєння корупційного правопорушення. У протоколі зазначалося, що В., перебуваючи на посаді державного службовця, займається викладацькою діяльністю, тим самим порушує вимогу щодо обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Суддя, розглянувши справу про корупційне правопорушення, виніс постанову про звільнення В. з посади начальника управління районної державної адміністрації.

    Зробіть юридичній аналіз ситуації.

    23. Голова обласної державної адміністрації подав у відставку, мотивуючи своє рішення принциповою незгодою з позицією Кабінету Міністрів України щодо вирішення деяких питань управління державними справами.

    З’ясуйте, який орган або посадова особа і в які строки вправі прийняти відставку. Які правові наслідки тягне за собою відмова у відставці?

    25. Громадянин П. подав документи до конкурсної комісії на заняття посади керівника управління Міністерства інфраструктури України. Конкурсна комісія зажадала від П. відомості про його доходи і зобов’язання фінансового характеру та вклади в банках членів його сім’ї. Громадянин П. відмовився надати таку інформацію, посилаючись на недоторканість особистого життя й таємницю вкладів. Конкурсна комісія відмовила П. у розгляді його документів.

    Зробіть юридичній аналіз ситуації.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    та л і т е р а т у р и

    Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

    Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наст. змін. та допов.)

    Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.07.2001 р. // Там же. – 2001. – № 33. – Ст. 175 (з наст. змін. та допов.).

    Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. //

    Положення про проведення атестації державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1-2. – Ч. 1. – Ст. 27 (з наст. змін. та допов.).

    Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 8.– Ст. 351 (з наст. змін. та допов.).

    Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. // Там же. – 2000. – № 24. – Ст. 1004 (з наст. змін. та допов.).

    Державна служба у сфері виконавчої влади: зміст і стратегія реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. // Виконавча влада і адміністративне право. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 331-418.

    Битяк Ю. П. Пріоритетні напрями забезпечення ефективного функціонування публічної служби в Україні [Електронний ресурс] / Ю. П. Битяк // Теорія і практика правознавства. – 2015. – Вип. 1 (7) // – Режим доступу: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/63434/58849

    Кірмач А. В. Конкурсна процедура прийняття на державну службу: європейський досвід правового регулювання / А. В. Кірмач // Часопис Київ. ун-ту права. – 2010. – № 1. – С. 135–140.

    Кравченко О. О. Управління державною службою в Україні: на шляху до вдосконалення / О. О. Кравченко. – Сімферополь: Крим. письменник, 2010. – С. 1-34, 59-71.

    Матюхіна Н. П. Державна служба України на шляху реформування: проблеми кадрового забезпечення [Електронний ресурс] / Н. П. Матюхіна // Форум права. – 2014. – № 3. – С. 213–218. – Режим доступу: nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_ 2014_3_36.pdf

    Матюхіна Н. П. Формування та розвиток вищого корпусу державної служби як один із пріоритетів державної політики у сфері державної служби / Н. П. Матюхіна // Особистість. Суспільство. Право. – Полтава, 2012. – С. 234-239.

    Федчишин С. А. Питання участі державних службовців у політичній діяльності в Україні / С. А. Федчишин // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. – Серія “Юрид. науки”. – 2015. – Вип. 2. – Т. 2. – С. 206–209.

    Янюк Н. Актуальні проблеми формування публічної служби в Україні / Н. Янюк // Вісн. Львів. ун-ту. – Серія “Юрид.”. – 2010. – Вип. 51. – С. 162–167.

    Тема 9. Функції державного управління. Загальні форми та методи державного управління, їх види

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

  • Поняття функцій державного управління.

  • Форми державного управління, їх види.

  • Методи державного управління, їх види.

  • З а в д а н н я

    26. Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Пункт 52.2. вказаної статті встановлює, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.

    Наказом Державної фіскальної служби України затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування туроператорської та турагентської діяльності.

    Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку Державною фіскальною службою України?

    27. Органи виконавчої влади прийняли наступні акти: Міністерство охорони здоров’я України видало наказ “Про затвердження Порядку заборони застосування лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів”, а Кабінет Міністрів України затвердив Порядок державної реєстрації та перереєстрації іноземних інвестицій та її анулювання.

    Які методи застосовані у наведених сферах державного управління? Відповідь обґрунтуйте.

    28. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на кір в медичних закладах робили профілактичні щеплення всім громадянам віком до 50 років. Однак В. відмовився від щеплення, вважаючи це справою добровільною. Лікар попередив його, що щеплення може бути зроблено примусово. Будучи впевненим у тому, що примус можливий лише у разі вчинення правопорушення, В. звернувся до управління охорони здоров’я з проханням роз’яснити йому порядок проведення профілактичних щеплень.

    Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на звернення В.

    Список н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    т а літератури

    Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

    Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.).

    Податковий кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248 (з наст. змін. та допов.).

    Про державну прикордонну службу: Закон України від 03.04.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 17. – Ст. 740 (з наст. змін. та допов.).

    Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // Там же. – 1994. – № 27. – Ст. 218 (з наст. змін. та допов.).

    Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000 р. // Там же. – 2000. – № 29. – Ст. 228 (з наст. змін. та допов.).

    Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади / за заг. ред. В. Б. Авер’янова // Виконавча влада і адм. право. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284-289.

    Мацелик Т. О. Функції органів виконавчої влади: окремі питання [Електрон. ресурс] / Т. О. Мацелик // Наук. вісн. КНУВС. – 2010. – № 1. – С. 54-61. – Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvknuvs/2010_1/matseluk.htm

    Тема 10. Правові та індивідуальні акти в сфері державного управління

    Питання для обговорення

  • Види актів державного управління.

  • Правові акти державного управління, їх значущість, особливості та відмінність від інших актів.

  • Реєстрація та дія актів державного управління.

  • Підстави та наслідки припинення дії актів державного управління.

  • З а в д а н н я

    29. Проаналізуйте зміст ст. 7 «Місцевий референдум» та ст. 59. «Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

    Чи можна зробити висновок, що місцеві ради приймають правові акти державного управління? Яка правова природа актів місцевих рад?

    30. Отримавши студентський квиток студент З. нахвалявся перед друзями, що тепер в нього є нормативний документ, який надає йому право пільгового проїзду в громадському транспорті.

    Чи має рацію студент З? Проаналізуйте правову природу правового акту державного управління, службового документу та документу, який посвідчує особу.

    31. С. і К., аналізуючи Рішення Конституційного  Суду № 23-рп/2010 від 22.12.2010, відповідно до якого положення  статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів» втратили  чинність, як такі, що є неконституційними, дійшли висновку, що Конституційний Суд України прийняв акт державного управління.

    Чи є вірним їх висновок? Надайте свою точку зору з цього приводу.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    т а л і т е р а т у р и

    Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

    Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. ­– 1996 - № 49.- Ст . 272.

    Концепція адміністративної реформи в Україні . – К., 1998р.

    Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997р. //Голос України. – 26 червня 1997р. (зі змінами).

    Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, затв. Постановою Кабміну України від 28 грудня 1992р. //Урядовий кур’єр. – 18 лютого 1992р. (зі змінами).

    Горьова С.Л. Класифікація норм адміністративного права: проблеми методології // Право України. – 1998. - №12.

    Коломоєць Т., Федоров І. Принципи кодифікації адміністративно-деліктного законодавства України // Право України. – 2006. – №6. – С.14-18.

    Тимощук В. П. Адміністративні акти : процедура прийняття та припинення дії : монографія / В. П. Тимощук. – К. : Конус-Ю, 2010.

    Федоров І. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України деякі аспекти запозичення зарубіжного досвіду // Право України –2005. –№12. – с.83.

    Т е м а 11. Адміністративний розсуд та межі дискреційних повноважень в державному управлінні. Адміністративні договори

    Питання для обговорення

  • Поняття адміністративного розсуду в державному управлінні

  • Суб’єкти застосування адміністративного розсуду в державному управлінні.

  • Дискреційні повноваження в державному управлінні.

  • Адміністративні договори

  • Завдання

    32. Працівник поліції м. Києва З. під час здійснення патрулювання помітив громадянина В., який поводив себе агресивно та гучно лаявся у громадському місці. Поліцейський, оцінивши ситуацію, одразу повалив В. на землю, одягнув йому наручники та доставив до відділку поліції. Після 20-ти хвилинної профілактичної бесіди В. відпустили. Вважаючи дії поліцейського неправомірними, В. оскаржив їх до адміністративного суду. У судовому засіданні поліцейський З. зазначив, що діяв в рамках наданих йому дискреційних повноважень і адміністративний суд зобов’язаний відмовити у задоволенні позову, оскільки суд не може втручатися в сферу адміністративного розсуду працівника поліції.

    Чи діяв в цьому випадку поліцейський в межах наданої йому дискреції? Чи має право адміністративний суд вирішувати питання про правомірність управлінського рішення, прийнятого в рамках дискреційних повноважень? Яке рішення має ухвалити адміністративний суд ?

    33. ТОВ «Капітал» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відмову у реєстрації випуску акцій цього товариства з мотивів порушення останнім процедурних вимог. Відповідач (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) наголошував на порушенні позивачем процедури звернення до Національної комісії цінних паперів, вважав свої дії правомірними та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач також зазначив, що суд при розгляді справи може втрутитися у дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень, що є порушенням закону.

    Харківський окружний адміністративний суд у судовому засіданні встановив, що позивач дотримав усіх процедурних вимог при реєстрації випуску акцій та, відповідно, зобов’язав Національну комісію цінних паперів зареєструвати випуск акцій позивача. Крім того, у своєму рішенні суд відзначив, що у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, бо у разі настання визначених законодавством вимог, він (відповідач) зобов’язаний вчинити конкретні дії – прийняти рішення про реєстрацію випуску акцій. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законом обставини.

    Чи правильне рішення ухвалив адміністративний суд? Чи відносяться рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації випуску акцій товариства до сфери дискреційних повноважень Національної комісії? Відповідь обґрунтуйте.

    34. Громадянин В. провозив через митний кордон України незадекларований товар, який був виявлений працівниками митниці. Стосовно громадянина В. вказаний орган доходів і зборів розпочав провадження у справі про порушення митних правил. Оскільки в діях В. були відсутні ознаки кримінального правопорушення він уклав мирову угоду з органом доходів і зборів в порядку ст. 521 Митного кодексу України.

    Чи входить питання про укладення митного компромісу до сфери адміністративного розсуду працівників митниці? Чи буде така угода про митний компроміс вважатися адміністративним договором?

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

    Про адміністративні правопорушення: Кодекс від 07.12.1984 № 8073-X. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №51. – С. 1122.

    Про Національну поліцію: Закон від 02.07.2015 № 580-VIII. // Голос України. – 2015. – №141 – 142.

    Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.

    Про господарські товариства: Закон від 19.09.1991 № 1576-XII. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

    Про затвердження Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання: Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 41. – Ст. 1493.

    Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI. // Голос України. – 2012. – № 73-74.

    Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.

    Ткач, Г. Й. Природа і види адміністративного розсуду [Текст] / Г. Ткач // Право України. - 2002. - 5. - С. 30-33.

    Барак, А. Судейское усмотрение. Перевод с английского / А. Барак. – М: Издательство НОРМА, 1999. – 376 с.

    Куйбіда, Р. О. Адміністративний договір: питання законодавства, доктрини і практики / Р. О. Куйбіда // Проблеми теорії та практики адміністративної юстиції: зб. наук. статей. – К: Юрінком Інтер, 2012. – С. 80–96.

    Смокович, М. І. Адміністративний договір: примус чи волевиявлення / М. І. Смокович // Адміністративне судочинство. – 2012. – № 1-2. – С. 232-248.

    Афанасьєв, К. К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Монографія / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [Наук. ред. канд. юрид. наук, проф. Ю. П. Битяк]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 320 с.

    Т е м а 12 . Адміністративний примус в державному управлінні

    Питання для обговорення

    1. Переконання та примус в регулюванні суспільних відносин. Їх значущість та співвідношення.

    2. Поняття і риси адміністративного примусу.

    3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

    4. Сутність, мета та підстави застосування заходів адміністративного попередження (запобігання).

    5. Сутність, мета і види заходів адміністративного припинення

    З а в д а н н я

    35. Надаючи характеристику переконанню студент А. запропонував таке визначення: «Переконання ­– це низка заходів, які провадяться правоохоронними органами за для наведення порядку в поведінці громадян. Зовні вони проявляються в: 1) винесенні догани керівниками підприємств, організацій, установ; 2) накладенні штрафів на порушників; 3) тимчасовому обмеженні волі, інших заходах, передбачених чинним законодавством».

    Чи є таке визначення вірним? Запропонуйте власну характеристику переконанню.

    36. Наводячи приклади застосування адміністративного примусу студент Б. згадав «власний досвід», відповідно до якого його було покарано батьками за те, що він повернувся з вечірки на дві години пізніше терміну, який йому встановили батьки.

    Чи можна в таких випадках батьківський вплив розглядати як адміністративний примус?

    37. Державний інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки у супермаркеті ТОВ “Сніг” і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельної зали, відсутність запасного виходу створює загрозу виникнення пожежі та перешкоджає евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ “Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень, а також припинено роботу супермаркета. Директор був не згоден з такими діями. На його думку, слід встановити винуватих у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

    Дайте мотивовану відповідь на скаргу. Охарактеризуйте заходи адміністративного примусу, які були застосовані в даній ситуації.

    38. Відносно Ф., який відбув покарання у виді позбавлення волі, було встановлено адміністративний нагляд. Ф. проживав у кімнаті приватного будинку, яку наймав у його власника Т.

    Коли до помешкання Ф. завітав поліцейський, Ф. відмовився його впускати, мотивуючи тим, що на такі дії необхідно отримати згоду власника будинку.

    Чи може поліцейський застосовувати примус у даній ситуації? Якщо так, то які примусові заходи можуть бути застосовані? Що буде підставою для їх застосування?

    Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

    39. Н., який учинив дрібне хуліганство, був затриманий поліцейським за допомогою співробітника митної служби, який проходив поблизу. Працівник міліції вдягнув на нього наручники та наніс йому удар гумовою палицею за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

    Визначте правомірність дії поліцейського. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось у ситуації за умови, що палицю й наручники застосував співробітник митної служби?

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс цивільного захисту України // Закон України від 02.10.2012 р. № 5403-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2013. – № 34-35. – Ст. 458.

    Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р. // Зб. постанов Уряду УРСР. – 1991. – № 3. – Ст. 18 (з наст. змін. та допов.).

    Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 01.12.1994 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455 (з наст. змін. та допов.).

    Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 63. – Ст. 2075.

    Авер’янов В. Б. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Юрид. Україна. – 2005. – № 5. – С. 31-35.

    Кириленко Є. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності / Є. Кириленко, О. Тунтула // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 99-103.

    Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: [моногр.] / Т. О. Коломоєць. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

    Коліушко І. Поняття адміністративного примусу потребує ґрунтовного переосмислення / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2010. – № 4. – С. 307-313.

    Комзюк А. Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А. Т. Комзюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46-49.

    Небрат О. О. Деякі аспекти застосування адміністративного примусу при здійсненні охорони громадського порядку [Електрон. ресурс] / О. О. Небрат // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 465-470. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FT/2009-3/09 nooogp.pdf

    Троянський О. А. Місце адміністративно-запобіжних заходів у системі адміністративного примусу / О. А. Троянський // Держава та регіони. Сер. Право. – 2010. – Вип. 3. – С. 99-102.

    Тема 13. Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

    1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

    2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості та місце у системі національного законодавства.

    3. Поняття і риси адміністративного правопорушення.

    4. Склад адміністративного правопорушення.

    5. Суб’єкти адміністративного правопорушення.

    З а в д а н н я

    40. Міська рада прийняла рішення “Про адміністративну відповідальність за порушення громадського порядку”, в якому встановила, що за дрібне хуліганство особа, яка вчинила правопорушення, має бути піддана штрафу або виправним роботам строком до 15 діб.

    Чи законне рішення міської ради? Розкажіть про повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність.

    41. Характеризуючи законодавство України про адміністративні правопорушення студент Д. відзначив, що до такого законодавства відноситься не тільки КУпАП, і й інші закони, які регулюють питання притягнення порушників до адміністративної відповідальності.

    Назвіть систему законодавства про адміністративні правопорушення та завдання КУпАП.

    42. Державний інспектор з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. У постанові про накладення штрафу зазначалося, що К. у своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікні.

    Визначте законність дій інспектора відповідно до чинного законодавства. В якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

    43. За рішенням державного інспектора рибоохорони П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. У постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що П. незаконним способом, використовуючи сітку, ловив рибу у ставку, орендованому ТОВ “Світанок”. Юрист К. підрозділу рибоохорони з рішенням не погодився. Він зауважив, що П, на його думку, повинен відповідати за дрібне викрадення чужого майна.

    Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловіть свою точку зору щодо обґрунтованості позиції юрисконсульта.

    44. Сімнадцятирічний С. та дванадцятирічний К., які їхали в трамваї разом зі своїм батьком, не заплатили за проїзд. Факт безквиткового проїзду виявив контролер комунального підприємства “Міськелектротранспорт” і запропонував С. та К. сплатити штраф на місці вчинення правопорушення. Вони відмовилися зробити це, посилаючись на те, що не мають грошей і взагалі не можуть нести відповідальності, адже не досягли віку, з якого вона настає.

    Проаналізуйте ситуацію та визначте, хто у даному випадку має нести відповідальність. З якого віку настає адміністративна відповідальність? Які особливості притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб?

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 548 (з наст. змін. та допов.).

    Правила користування трамваєм і тролейбусом у містах України: Наказ Мінбуду України № 329 від 09.10.2006 р. // Офіц. вісн. України – 2006. – № 50. – Ст. 3366.

    Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 29. – Ст. 1099.

    Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.

    Венедіктов В. С. Критерії розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності / В. С. Венедіктов // Пробл. систематизації законодавства України про адм. правопорушення: у 2-х ч. – Сімферополь, 2006. – Ч. 1. – С. 17-23.

    Кириленко Є. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності / Є. Кириленко, О. Тунтула // Вісн. прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 99-103.

    Коліушко І. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві / І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2008.– № 4. – С. 31-37.

    Коломоєць Т. Попередження як вид адміністративного стягнення: доцільність його збереження та вдосконалення засад використання ресурсу в умовах реформаційних нормотворчих процесів в Україні / Т. Коломоєць, Ю. Куразов // Слово Нац. школи суддів України. – 2013. – № 1 (2). – С. 105-114.

    Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008.– С. 97-110.

    Т е м а 14. Система та види адміністративних
    стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

    1. Цілі адміністративних стягнень, їх види.

    2. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

    3. Загальні правила накладення адміністративних стягнень.

    4. Строки накладення адміністративних стягнень.

    З а в д а н н я

    45. 14 лютого 2016 р. поліцейський склав стосовно М., 1951 року народження, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, і направив протокол до суду.

    18 квітня 2016 р. суд, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт строком двадцять годин.

    Обґрунтуйте законність рішення суду. Як Ви вважаєте, чи є підстави для оскарження постанови суду?

    46. 2 вересня 2016 р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно К., в якому зазначено, що він 8 серпня 2016 р. керував автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння К. відмовився. Зазначене правопорушення К. повторно вчинив протягом року.

    Суд, дослідивши матеріали справи, притягнув К. до адміністративної відповідальності і наклав на нього стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

    Чи законне рішення суду стосовно К.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

    47. 1 березня 2016 р. до суду надійшли протоколи відносно В., 2000 року народження, з яких видно, що В. 21 січня 2016 р., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не маючи права керування транспортним засобом, на мопеді “Кануні” здійснив наїзд на Д., спричинивши йому незначні тілесні ушкодження. Зазначені дії були кваліфіковані поліцейським за ч. 6 ст. 121, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

    Визначте, чи правильно були кваліфіковані дії В.? Яке стягнення може бути накладено на В.? Охарактеризуйте порядок накладення стягнення при вчиненні двох і більше адміністративних правопорушень.

    48. А. вигулював свого собаку на території дитячого садочка. Собака напав на перехожого і розірвав на ньому одяг. Поліцейський склав стосовно А. протокол про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП. За рішенням суду А. був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП і до нього було застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією собаки.

    Визначте законність рішення суду.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

    Про правила дорожнього руху Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua.

    Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua

    Коломоєць Т. Попередження як вид адміністративного стягнення: доцільність його збереження та вдосконалення засад використання ресурсу в умовах реформаційних нормотворчих процесів в Україні / Т. Коломоєць, Ю. Куразов // Слово Нац. школи суддів України. – 2013. – № 1 (2). – С. 105-114.

    Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008.– С. 97-110.

    Тема 15. Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Адміністративні процедури

    Питання для обговорення

    1. Поняття, зміст, риси та принципи адміністративного процесу.

    2. Суб’єкти та структура адміністративного процесу.

    3. Адміністративні процедури, їх сутність та співвідношення з адміністративним процесом.

    З а в д а н н я

    49. Характеризуючи сутність та особливості адміністративного процесу студент К. зазначив, що на відміну від цивільного та кримінального процесів, які, фактично, є процедурою здійснення правосуддя, адміністративний процес являє собою управлінську діяльність.

    Чи правий студент К? Які особливості адміністративного процесу можете назвати Ви.

    50. І. звернувся із клопотанням про зміну імені до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем постійного проживання. При зверненні І. пред’явив паспорт та квитанцію про сплату державного мита.

    Через чотири місяці від дати звернення І. отримав листа за підписом керівника відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому повідомлялося, що заявлене клопотання не розглядалося, оскільки втрачено запис про народження заявника.

    Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи порушив у даному випадку представник влади закон? Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з реєстрації зміни імені.

    51. Сімнадцятирічний Ф. звернувся до реєстраційної служби міського управління юстиції з проханням зареєструвати його як підприємця. До свого звернення Ф. додав: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків на зайняття Ф. підприємницькою діяльністю.

    У проведенні державної реєстрації Ф. було відмовлено. У листі за підписом керівника реєстраційної служби міського управління юстиції зазначалося, що Ф. не може бути зареєстрований як підприємець, оскільки на момент звернення із відповідним проханням він не досяг повноліття.

    Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто уповноважений вирішувати питання про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності? Як у даному випадку має право діяти Ф.?

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263 (з наст. змін. та допов.).

    Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 р. // Там же. – 2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.).

    Іваненко Я. Л. Адміністративне неюрисдикційне провадження в публічно-правових відносинах [Електрон. ресурс] / Я. Л. Іваненко. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2108

    Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття / В. К. Колпаков // Держава і право: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 19. – С. 255-258.

    Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 35-44, 75-138.

    Тема 16. Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення

    Питання для обговорення

    1. Завдання і принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

    2. Види, стадії та особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення.

    3. Дисциплінарне провадження як частина адміністративного процесу.

    З а в д а н н я

    52. Відповідаючи на питання щодо нормативного закріплення завдань та принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення студент І. зазначив, що завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення закріплені в ст. 1 КУпАП, а принципи – в ст. 7 КУпАП.

    Чи має рацію студент І?

    Посилаючись на нормативні приписи визначте вид постанови, яку має винести Головний державний санітарний лікар Харківської області?

    53. 6 січня 2016 року посадовою особою Національної поліції було затримано гр.. А який керував транспортним засобом в стані сп’яніння. Гр. А. не заперечував факту скоєння правопорушення. Враховуючи, що правопорушник не оспорює допущене правопорушення і з адміністративним стягненням погоджується протокол про адміністративне правопорушення не було складено, а на місці вчинення правопорушення було винесено постанову відповідно до вимог ст. 283 КУпАП .

    Чи законні дії представника Національної поліції? В якому порядку можна оскаржити винесену постанову? Який порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі скоєння правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП?

    54. Стосовно гр. В 6 квітня 2016 року було складено протокол про вчинення ним правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Київський районний суд м. Харкова отримавши цього ж дня протокол, призначив справу до розгляду на 8 квітня 2016 року, про що повідомив гр. В, який у встановлений час не з’явився. Враховуючи те, що гр.. В. своєчасно було повідомлено про місце і час розгляду справи, суд за відсутністю В. ухвалив постанову про накладення на нього штрафу.

    Чи є підстави для скасування постанови про накладення на гр.. В. штрафу? Хто, за чиєю ініціативою та в якому порядку може переглянути постанову по даній справі? Яке рішення може бути ухвалено за результатами перегляду справи?

    55. 5 березня 2016 р. державний службовець С. був звільнений із займаної посади за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Зі слів С., прогул справді мав місце 20 грудня 2015 р., але був зумовлений участю С. у гасінні пожежі. З огляду на надані пояснення, у грудні С. не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

    Новий керівник державного органу, де С. перебував на службі, питання про прогул порушив повторно і наклав на С. дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

    Наказ про його звільнення С. вирішив оскаржити, вважаючи його незаконним, прийнятим на підставі нормативного акта, дія якого на нього як на державного службовця не поширюється.

    До яких органів С. може звернутися з даною скаргою? Дайте юридичну оцінку ситуації з посиланням на необхідні нормативні акти.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Про державну службу: Закон України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Кодекс законів про працю України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Положення про реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

    Богуцький В. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: навч. посіб. / В. В. Богуцький, В. В. Богуцька, В. В. Мартиновський. – 4-те вид., переробл. і доповн. – Х.: ФІНН, 2012. – С. 38-48, 64-105.

    Демський Е. Ф. Адміністративно-процесуальне право України: навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496 с. – С. 443-476.

    Венедіктов В. С. Критерії розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності / В. С. Венедіктов // Пробл. систематизації законодавства України про адм. правопорушення: у 2-х ч. – Сімферополь, 2006. – Ч. 1. – С. 17-23.

    Іваненко Я. Л. Адміністративне неюрисдикційне провадження в публічно-правових відносинах [Електрон. ресурс] / Я. Л. Іваненко. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2108

    Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття / В. К. Колпаков // Держава і право: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 19. – С. 255-258.

    Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 35-44, 75-138.

    Новак О. Д. Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні : монографія / О. Д. Новак; за заг. ред. В. В. Зуй. – Х. : Право, 2015. – 200 с.

    Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії / В. П. Тимощук. – К. : Конус-Ю, 2010. – 296 с.

    Тема 17. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

    (для самостійного вивчення)

    Питання для опрацювання

    1. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, їх види.

    2. Особи, які приймають участь в провадженні в справах про адміністративні правопорушення, їх права та обов’язки.

    3. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Про державну службу: Закон України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Кодекс законів про працю України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Положення про реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

    Богуцький В. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: навч. посіб. / В. В. Богуцький, В. В. Богуцька, В. В. Мартиновський. – 4-те вид., переробл. і доповн. – Х.: ФІНН, 2012. – С. 38-48, 64-105.

    Венедіктов В. С. Критерії розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності / В. С. Венедіктов // Пробл. систематизації законодавства України про адм. правопорушення: у 2-х ч. – Сімферополь, 2006. – Ч. 1. – С. 17-23.

    Демський Е. Ф. Адміністративно-процесуальне право України: навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496 с. – С. 443-476.

    Іваненко Я. Л. Адміністративне неюрисдикційне провадження в публічно-правових відносинах [Електрон. ресурс] / Я. Л. Іваненко. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2108

    Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття / В. К. Колпаков // Держава і право: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 19. – С. 255-258.

    Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 35-44, 75-138.

    Новак О. Д. Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні : монографія / О. Д. Новак; за заг. ред. В. В. Зуй. – Х. : Право, 2015. – 200 с.

    Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії / В. П. Тимощук. – К. : Конус-Ю, 2010. – 296 с.

    Тема 18. Адміністративна юстиція та адміністративна юрисдикція. Адміністративне судочинство в Україні

    Питання для обговорення

    1. Сутність та причини виникнення інституту адміністративної юстиції у світі. Моделі адміністративної юстиції.

    2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.

    3. Адміністративна юрисдикція.

    4. Правові засади адміністративного судочинства в Україні.

    Завдання

    56. Ознайомтесь зі змістом правових актів, відповідно до яких утворено спеціалізовані адміністративні суди в Україні. Назвіть суди, які формують вітчизняну систему спеціалізованих адміністративних судів. Яким процесуальним законом забезпечено діяльність таких судів? На підставі аналізу статей 18 та 235 Кодексу адміністративного судочинства України з’ясуйте, які ще суди (крім спеціалізованих адміністративних) уповноважено в нашій державі на вирішення спорів, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктами владних повноважень управлінських функцій.

    57. Ознайомтесь зі статтями, які розміщено у розділі І «Загальні положення» Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі аналізу цих статей з’ясуйте: а) у чому полягає завдання адміністративного судочинства; б) чим завдання адміністративного судочинства відрізняється від завдань інших видів судочинства; в) за якими критеріями суд оцінює рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень; г) які принципи адміністративного судочинства закріплено у Кодексі; д) чим обумовлена наявність в адміністративному судочинстві принципу офіційного з’ясування обставин у справі; є) у чому полягає сутність принципу офіційного з’ясування обставин у справі.

    58. Т. звернулася до адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила визнати незаконними дії державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель. Цим приписом її як директора ТОВ зобов’язали привести земельну ділянку, яка надана ТОВ в оренду, у відповідність до вимог земельного законодавства.

    Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що державний інспектор діяв у межах закону.

    Не погоджуючись з цим рішенням, Т. звернулася до апеляційного адміністративного суду, який скаргу позивачки задовольнив частково: рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі за позовом Т. на дії інспектора закрив. Апеляційний суд аргументував свою позицію тим, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративного суду, бо виник він з приводу цільового використання орендованої земельної ділянки, а отже, інспектор під час проведення перевірки та складання припису жодних управлінських функцій не здійснював.

    Охарактеризуйте правовідносини, з яких виник даний спір. Чи притаманні їм ознаки адміністративно-правових відносин? З урахуванням зроблених висновків дайте правову оцінку позиції суду апеляційної інстанції.

    59. К. звернулася до суду із позовом до керівника податкової інспекції в місті про визнання протиправними дій останнього та відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 тис. грн.

    У судовому засіданні позивачка пояснила, що їй стало відомо про те, що керівник податкової інспекції звертався із запитом до міської клінічної лікарні про стан її здоров’я, про що був зроблений запис в її амбулаторній картці.

    Позивачка двічі просила керівника податкової інспекції надати їй копії запиту та відповіді лікарні, однак останній не відреагував на її звернення. У судовому засіданні К. надала копії відповідних заяв, надісланих керівникові податкової інспекції листом із повідомленням.

    Позивачка вважала, що їй завдано моральної шкоди у розмірі 25 тис. грн, оскільки внаслідок незаконного збирання керівником податкової інспекції щодо неї інформації вона дуже нервувала, вимушена була пояснювати всім своїм знайомим, у зв’язку з чим зазначений запит надіслано до лікарні.

    За правилами якого процесуального акту має розглядатися даний позов? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Кодекс адміністративного судочинства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15.

    Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України : Указ Президента України від 01.10.2002 р. України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889/2002.

    Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів : Указ Президента України від 16.11.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1417/2004.

    Про утворення у Верховному Суді України Судової палати в адміністративних справах : постанова Пленуму Верхов. Суду України від 23.09.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-05.

    Адміністративне судочинство : навч. посіб. / І. М. Балакірєва, І. В. Бойко, Я. С. Зелінська та ін. ; за заг. ред. Н. Б. Писаренко. − Х. : Право, 2016. − 312 с.

    Гриценко І. С. Історичні передумови запровадження адміністративної юстиції: українська традиція / І. С. Гриценко // Адміністративне право і процес. – 2013. – №1(3). – С. 107–121.

    Писаренко Н. Б. Історія розвитку адміністративної юстиції в Україні / Н. Б. Писаренко // Державне буд-во та місцеве самоврядування. – Х. : Право, 2003. – № 4. – С. 112–117.

    Писаренко Н. Б. Адміністративно-правові спори (удосконалення порядку вирішення) : моногр. / Н. Б. Писаренко, В. А. Сьоміна. – 2-ге вид., зі змін. та допов. – Х. : Право, 2012. – С. 25–82.

    Писаренко Н. Про складові незалежної адміністративної юстиції / Н. Писаренко // Право України. – 2016. – № 2. – С. 31–37.

    Т е м а 19. Законність та дисципліна в державному управлінні.

    (для самостійного вивчення)

    Питання для опрацювання

    1. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.

    2. Способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // Там же – 1994. – № 27. – Ст. 218 (з наст. змін. та допов.).

    Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. − 1991.− № 30. − Ст. 379 (з наст. змін. та допов.).

    Положення про Державну фінансову інспекцію України: затв. Указом Президента України 23.11.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 31. – Ст. 1325.

    Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина: навч. посіб. / І. О. Ієрусалімова, І. О. Ієрусалімов, П. М. Павлик, Ж. В. Удовенко. – К.: Знання, 2007. – 223 с.

    Андрєєва О. Б. Напрями організації діяльності щодо забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ / О. В. Андрєєва // Право і безпека. – 2010. – № 2. – С. 129-132.

    Гаращук В. М. Сутність, принципи та гарантії законності / В. М. Гаращук // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 42. – С. 106-112.

    Музичук О. Способи забезпечення дисципліни та законності в державному управлінні / О. Музичук // Публічне право. − 2011. − № 4 . − С. 57-62.

    Панасюк О. В. Забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні: проблеми розмежування / О. В. Панасюк // Право і безпека. – 2009. – № 4. – С. 29-33.

    Тема 20. Контроль у державному управлінні

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

    1. Контроль у державному управлінні, його сутність та юридичні підстави.

    2. Види контролю у державному управлінні.

    3. Відмінність контролю від нагляду.

    Завдання

    60. Головний державний податковий ревізор-інспектор здійснив перевірку ТОВ “Дебют” і виявив порушення – неподання фінансової звітності та внесення неправдивих даних до фінансової звітності. За матеріалами перевірки ним був поданий позов до суду з вимогою притягнути директора ТОВ “Дебют” до адміністративної відповідальності.

    Чи правомірні дії інспектора? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення суду по цій справі.

    61. К. звернувся до об’єднання споживачів зі скаргою на підприємця С. У скарзі К. відзначав, що підприємець реалізує неякісний товар та відмовляє в його заміні. Об’єднання споживачів провело перевірку діяльності підприємця, за результатами якої ухвалило рішення про притягнення С. до відповідальності за ст. 1552 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємець сплачувати штраф відмовився і звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій об’єднання споживачів.

    Дайте юридичний аналіз ситуації та обґрунтуйте свою позицію щодо рішення суду по даній справі.

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Положення про Державну фінансову інспекцію України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 64. – Ст. 1764.

    Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19.06.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. − 2003. − № 46.− Ст. 366. (з наст. змін. та допов.).

    Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // Там же – 1994. –
    № 27. – Ст. 218 (з наст. змін. та допов.).

    Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. − 1991.− № 30. − Ст. 379 (з наст. змін. та допов.).

    Гаращук В. М. Система контролюючих органів та їх повноваження: загальний огляд / В. М. Гаращук // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2003. – № 5. – С. 67-74.

    Гаращук В. М. Проблеми організаційного забезпечення контролю й нагляду в державному управлінні / В. М. Гаращук // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – Вип. 71. – С. 100-113.

    Мех Ю. В. До питання про класифікацію контролю в державному управлінні / Ю. В. Мех // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 77. – С. 60-64.

    Павлих О. А. Поняття, мета, загальні риси та призначення контролю у сфері державного управління / О. А. Павлих // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2011. – № 2. – С. 117-119.

    Сушко Л. Зміст контрольної діяльності органів державної влади / Л. Сушко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 118-120.

    Тема 21. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні

    Питання для обговорення

    1. Звернення громадян, їх види.

    2. Вимоги до звернень громадян.

    3. Порядок розгляду звернень громадян.

    Завдання

    62. Громадянин Т. звернувся до райвідділу поліції зі скаргою на дії свого сусіда, який (за відомостями, що викладені у скарзі) наче б то незаконно переніс паркан що розділяє їхні земельні ділянки на 0,5 м. на територію земельної ділянки гр. Т.

    Яким чином і хто повинен прийняти рішення по скарзі? В обов’язки якого органу входить поновити порушене право громадянина Т. (якщо воно дійсно порушене) на вільне користування своєю земельною ділянкою?

    63. Громадянин Б. звернувся до міськвиконкому з проханням допомогти йому, літній людині, полагодити в квартирі систему водопостачання. З цим проханням він звернувся 15 вересня 2015 р. до Голови міської ради в усній формі на особистому прийомі.

    Як повинен вчинити Голова міської ради? Як зафіксувати звернення громадянина, який не взмозі самостійно скласти письмове звернення? В який строк повинно бути розглянуто звернення гр. Б?

    64. До прокуратури міста С. надійшов анонімний дзвінок, в якому невідомий громадянин повідомляв про те, що він має відомості про підготовку злочинною групою до перевезення через державний кордон партії контрабандних товарів. Назвати себе громадянин відмовився, посилаючись на турботу про власну безпеку, але чітко зазначив час, місце та спосіб, у який буде здійснюватись перевезення контрабандних товарів.

    Як повинен вчинити прокурор, що отримав такий анонімний дзвоник? Чи в усіх випадках анонімні звернення не підлягають розгляду ?

    Список нормативно-правових актів

    та літератури

    Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

    Баклан О. Про звернення громадян: деякі питання правотворчості та правозастосування / О. Баклан // Право України. – 2007. – № 3. – С. 89-92.

    Тимощук В. П. Деякі недоліки правового регулювання розгляду звернень громадян / В. П. Тимощук // Бюл. М-ва юстиції України. – 2006. – № 4. – С. 113-122.

    Янюк Н. Право громадян на звернення до органів влади: форми його реалізації / Н. Янюк // Вибори та демократія. – 2006. – № 1. – С. 85-89.

    Тема 22. Адміністративно-правові режими.

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

    1. Поняття, ознаки та види адміністративно-правових режимів.

    2. Умови і порядок введення окремих адміністративно-правових режимів.

    3. Заходи, які запроваджуються при встановленні адміністративно-правових режимів

    4. Гарантії забезпечення законності в умовах адміністративно-правового режиму.

    З а в д а н н я

    65. Наказом начальника Державної податкової інспекції скасовано допуск до державної таємниці, наданий оперуповноваженому податкової міліції А. Підставою для скасування став акт спеціальної експертизи Служби безпеки України, в якому вказано, що А. виїжджав у республіку Білорусь протягом 2013 – 2014 pp., але не інформував про це начальника інспекції та відповідального за забезпечення режиму секретності. Отже, А. не виконав взятого на себе письмового зобов’язання у зв’язку з допуском до державної таємниці, чим порушив вимоги ст. 28 Закону України “Про державну таємницю”.

    Даний наказ А. оскаржив до начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Сумській області, посилаючись на те, що його поїздки в Білорусь не стосувалися службової діяльності, а мали виключно приватний характер.

    Яке рішення по скарзі має прийняти начальник Головного управління Державної фіскальної служби в Сумській області ?

    66. Президент України видав Указ “Про оголошення території м. Калуш Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”. Підставою для прийняття рішення про запровадження такого адміністративно-правового режиму стало виникнення на території м. Калуш небезпечної для життя і здоров’я людей екологічної ситуації, зумовленої наслідками функціонування місцевого хімічного комбінату. Указом також встановлювалося, що роботу хімічного комбінату необхідно призупинити.

    Зробіть юридичний аналіз ситуації. Які заходи обмежувального характеру можуть бути запроваджені в умовах дії режиму надзвичайної екологічної ситуації?

    67. Разом із дружиною та дітьми гр. А. на своєму автомобілі прямував до родичів, які мешкають у Рахівському р-ні Закарпатської обл. Працівник Державної прикордонної служби України зупинив автомобіль та пояснив, що оскільки транспортний засіб знаходиться у прикордонній смузі, то його водій та пасажири зобов’язані надати для перевірки документи, які посвідчують їх особу. Крім того, представник влади захотів оглянути автомобіль.

    Чи законні вимоги працівника Державної прикордонної служби України? Які правила можуть запроваджуватися при встановленні прикордонного режиму?

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    т а л і т е р а т у р и

    Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 р. // // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5 (з наст. змін. та допов.).

    Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93 (з наст. змін. та допов.).

    Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13.07.2000 р. // Там же. – 2000. – № 42. – Ст. 348 (з наступ. змін. та допов.).

    Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. // Там же. – 2015. – № 28. – Ст. 250 (з наст. змін. та допов.).

    Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. // Там же. – 2000. – № 23. – Ст. 176 (з наст. змін. та допов.).

    Положення про прикордонний режим: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 30. – С. 33 (з наст. змін. та допов.).

    Адміністративно-правові режими: їх призначення, зміст та види / за заг. ред. В. Б. Авер’янова // Виконавча влада і адміністративне право. – К.: Ін-Юре, 2002. – С. 103-114.

    Бєлєвцева В. Адміністративно-правові режими у системі забезпечення національної безпеки України: поняття, зміст та значення / В. Бєлєвцева // Право України. – 2010. – № 6. – С. 161-166.

    Кузніченко С. О. Надзвичайні адміністративно-правові режими: зарубіжний досвід та українські моделі: [моногр.] /
    С. О. Кузніченко. – Сімферополь, 2009. – С. 65-102.

    Настюк В. Я. Адміністративно-правові режими в Україні: моногр. / В. Я. Настюк, В. В. Бєлєвцева. – Х.: Право, 2009. – 128 с.

    Тема 23. Дозвільно-ліцензійна діяльність в Україні

    П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я

    1. Поняття, ознаки та підстави здійснення дозвільно-ліцензійної діяльності в Україні.

    2. Дозвільна система в Україні.

    3. Ліцензування окремих видів діяльності в Україні.

    4. Заходи, які запроваджуються при встановленні адміністративно-правових режимів.

    Завдання

    68. Обговорюючи наступну тему занять студенти Ю. та О. дійшли висновку, що отримання дозволу на відпустку у декана слід віднести до дозвільної системи. І взагалі – дозвільна система це все те, що вимагає отримання дозволів в компетентних органах (у їх посадових осіб) – представників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

    Чи мають рацію студенти Ю. та О.?

    69. Надаючи характеристику дозвільної системи в Україні студент З. зазначив, що це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян. Нормативна база, яка регулює дозвільну систему в Україні складається лише з одного нормативного акту - Положення про дозвільну систему, яке було затверджене Постановою КМ. України від 12.10. 1992 р. № 576.

    Чи має рацію студент З.?

    70. Громадянин У. пізно вечором повертався з роботи. В темному місті до нього підійшли четверо невідомих молодиків й запропонували гр. У віддати усі гроші та цінні речі, які він має при собі. У. відмовився виконувати їх вимоги, а після спроби застосування до нього фізичної сили вихопив пістолета, зарядженого гумовими кулями та вистрілив двом нападникам в голову, третьому в груди, четвертому ­ в спину. На постріли відреагував наряд поліції. І нападників і гр. У. було затримано. Два нападники отримали серйозний струс мозку, інші ­– синці. Стосовно нападників порушили кримінальну справу. Громадянина У. притягли до адміністративної відповідальності.

    Чи на законних підставах був притягнутий до відповідальності У.? Дайте вмотивовану відповідь.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    т а л і т е р а т у р и

    Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03 2015 р. // Відом. Верхов. Ради України. –2015. – № 23. – Ст. 158 (з наст. змін. та допов.)

    Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 06.09.2005 р.// Відом. Верхов. Ради України.- 200.- № 4.- Ст.483(з наст. змін. та допов.)

    Положення про дозвільну систему: Затверджене Постановою КМ. України від 12.10. 1992 р. N 576 (з наст. змін. та допов.) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року № 706 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Перелік органів ліцензування: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698  (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 р. № 798) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

    Іваненко Я. Л. Адміністративне неюрисдикційне провадження в публічно-правових відносинах [Електрон. ресурс] / Я. Л. Іваненко. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/2108

    Колпаков В. К. Адміністративна юрисдикція: сутність поняття / В. К. Колпаков // Держава і право: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. – Вип. 19. – С. 255-258.

    Кузьменко О. В. Курс адміністративного процесу: навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – С. 35-44, 75-138.

    Ліцензування [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://oblvet.org.ua/licenzuvannya/

    Тема 24. Інформаційне право в структурі адміністративного права

    (для самостійного вивчення)

    П и т а н н я д л я опрацювання

    1. Інформаційне право як регулятор специфічних правових відносин

    2. Предмет, метод та система інформаційного права.

    3. Джерела інформаційного права. Види інформації за національним законодавством.

    4. Суб’єкти та об’єкти інформаційних відносин, їх адміністративно-правовий статус.

    5. Адміністративна відповідальність за порушення права на інформацію.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

    т а л і т е р а т у р и

    Про інформацію : Закон України від 02.10.92 р.//Відом.Верхов.Ради України.- 1992.-№ 48.-Ст.650 ( з наст.змін. та допов.)

    Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13.01.2011 р. //Там само.- 2011.-№ 32.-Ст.314 ( з наст.змін. та допов.)

    Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 р. //Там само.-2010.- № 34.-Ст.481 ( з наст.змін. та допов.)

    Конвенція РЄ про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних.- Ратифікована Законом України від 06.07.2010 р.// Там само.- 2010.-№ 46.-Ст. 542

    Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.97 р. //Там само.-1998.-№ 20.-Ст.99

    Основи інформаційного права України: Навч. посіб. B.C. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.В. Гриценко та ін.; За ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с.

    Гавловський ВД. Інформаційне законодавство Украї­ни: від інкорпорації до кодифікації // Систематизація за­конодавства України: проблеми теорії і практики: Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. — К.: Ін-т законодавства Вер­ховної Ради України, 1999. — С. 289—292.

    Гавловський В., Гриценко В., Цимбалюк В. Організа­ційно-правові питання формування державної інформа­ційної політики в Україні // Науковий вісник: 36. наук, праць АДПС України. — 2002 — № 3 (17). — С. 177—182.

    Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання): Монографія / Р.А. Калюжний, О.Д. Круп-чан, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, М.Я. Швець, B.C. Цимбалюк; За заг. ред.: М.Я. Швеця, О.Д. Крупчана. — К.: НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. — 191 с.

    Інформаційне суспільство. Дефініції... / В.М. Бриж-ко, А.А. Орехов, B.C. Цимбалюк, О.Н. Гальченко, A.M. Чор-нобров; За ред.: Р.А. Калюжного, М.Я. Швеця. — К.: Інте­грал, 2002. — 220 с.

    Калюжний P., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуца­люк М. Питання концепції реформування інформаційного за­конодавства України // Правове, нормативне та метрологіч­не забезпечення системи захисту інформації в Україні. — К., 2000. — С. 17—21.

    Костецька Т.А. Інформаційне право України : навч.посіб.- К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2009.- 170 с.

    Марущак А.Т. Інформаційне право України : підручн.- К.: Дакор, 2011.-456 с.

    Тема25. Правові засади і організація управління економікою

    (для самостійного вивчення)

    П и т а н н я д л я опрацювання

    1. Зміст державного управління у сфері економіки.

    2. Система органів управління економікою.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в
    т а л і т е р а т у р и

    Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Там же. – 1999. – № 20. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.).

    Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 77. – Ст. 116 (з наст. змін. та допов.).

    Положення про Міністерство юстиції України: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 54. – Ст. 1455 (з наст. змін. та допов.).

    Баклан О. До класифікації функцій державного регулювання в економічній сфері / О. Баклан // Підприємництво, госп-во і право. – 2010. – № 7. – С. 34-37.

    Бурило Ю. Правове регулювання економікою та роль адміністративного права у сфері державного управління економікою / Ю. Бурило // Там же. – 2011. – № 5. – С. 102-105.

    Бурлаков П. Функції держави в управлінні соціально-економічними процесами / П. Бурлаков // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 2 (5). – С. 131-142.

    Лайкова М.С. Антимонопольна діяльність в Україні: сучасні проблеми організації та правового регулювання: моногр. / М. С. Лайкова; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. П. Матюхіної. – Харків: Фактор, 2014. – 224 с.

    Тема26. Правові засади і організація управління соціально-культурною сферою

    (для самостійного вивчення)

    П и т а н н я д л я опрацювання

    1 Зміст державного управління соціально-культурною сферою.

    2. Система органів управління соціально-культурною сферою.

    3. Функції і компетенція органів управління соціально-культурною сферою.

    4. Форми і методи управління соціально-культурною сферою

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в
    т а л і т е р а т у р и

    Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2014. – № 37-38. – Ст. 2004 (з наст. змін. та допов.).

    Про освіту: Закон України в ред. від 23.03.1996 р. // Там же. – 1996. – № 21. – Ст. 84 (з наст. змін. та допов.).

    Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 26.11.15 р. // Там же. – 2016 – № 3 . – Ст 25.

    Положення про Міністерство освіти і науки України:
    затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 95. – Ст. 2729 (з наст. змін. та допов.).

    Про культуру: Закон України від 14. 12. 2010 р. № 2778-VІ // Відом. Верхов. України. – 2011. – № 24. – Ст. 168. (зі змінами)

    Положення про Міністерство культури України : затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 // Офіц. вісн. України. – 2014. – № 81. – Ст. 2285.

    Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.92 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19 (з наступ змін. та доп.).

    Положення про Міністерство охорони здоров’я України: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 38. – Ст. 1141.

    Положення про Міністерство соціальної політики України: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 51. – Ст. 1655 (з наст. змін. та допов.).

    Бурлаков П. Функції держави в управлінні соціально-економічними процесами / П. Бурлаков // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 2 (5). – С. 131-142.

    Ігнатченко І.Г. Культурна безпека України в аспекті правової політики держави // Адміністративне право сучасного етапу державотворення: стан та перспективи розвитку (21 травня 2016 року, м. Харків). Збірник наукових праць за матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції / Редкол. Ю.П. Битяк, А.П. Гетьман, Ю.В. Мех та ін. – Харків: видавництво «Плеяда», 2016. – 272 с. – С.35-38.

    Князька Л. А. Адміністративно-правове регулювання соціальної політики держави / Л. А. Князька // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України. Серія: Право та державне управління / Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України. – К. : Сталь, 2011. – № 1(1)/2011. –
    С. 75-81.

    Нижник Н. Питання вдосконалення адміністративно-правового регулювання соціальної сфери / Н. Нижник, І. Гуменюк // Вісн. Акад. прав. наук України : зб. наук. пр. / Нац. акад. прав. наук України. – Х. : Право, 2012. – № 4 (71). – С. 246-252.

    Русняк Л. До питання про поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення права на охорону здоров’я населення в Україні / Л. Русняк // Підприємництво, госп-во і право. – 2013. – № 5. – С. 79-82.

    Сівков С. В. Публічне адміністрування соціальної сфери Міністерством соціальної політики України / С. В. Сівков // Право і суспільство. – 2012. – № 4. – С. 129-133.

    Шемігон Т. Адміністративна відповідальність вищого навчального закладу державної форми власності за порушення освітнього законодавства / Т. Шемігон // Право України. – 2012. – № 11-12. – С. 404-409.

    Тема27. Правові засади і організація управління адміністративно-політичною діяльністю

    (для самостійного вивчення)

    П и т а н н я д л я опрацювання

    1. Зміст державного управління адміністративно-політичною діяльністю.

    2. Система органів управління адміністративно-політичною діяльністю.

    3. Особливості організації державного управління в умовах військового конфлікту.

    С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в
    т а л і т е р а т у р и

    Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. –2003. – № 25. – Ст. 180 (з наст. змін. та допов.).

    Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 03.02.2015 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2015. – № 13. – Ст. 87 (з наст. змін. та допов.)

    Про Збройні Сили України: Закон України в ред. від 05.10.2000 р. // Там же. – № 48. – Ст. 410 (з наст. змін. та допов.).

    Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. // Офіц. вісн. України. – 2015. – № 63. – Ст. 2075.

    Про оборону України: Закон України в ред. від 05.10.2000 р. // Там же. – 2000. – № 49. – Ст. 420 (з наст. змін. та допов.).

    Про основи національної безпеки України: Закон України від 15.06.2003 р. // Там же. – 2003. – № 39. – Ст. 351 (з наст. змін. та допов.).

    Про Службу безпеки України Закон України від 25.03.1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. –1992. – № 27. – Ст. 382 (з наст. змін. та допов.).

    Статути Збройних Сил України. – К.: Атіка, 2010. – 432 с.

    Давидова О.В. Державна безпека як об’єкт адміністративно-правового регулювання / О.В. Давидова // Підприємництво, госп-во і право. – 2009. – № 8. – С. 74-77.

    Поляков С.Ю. Адміністративно-правові засади забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України : монографія / С.Ю. Поляков. – Х.: Право, 2012. – 256 с.

    Старжинський В.С. Розвідка, контррозвідка та фінансова розвідка України: навч. посіб. / В.С. Старжинський. – Х.: Брун Книга, 2007. – 2012 с.

    Трофімов С.А. Роль адміністративно-правових методів у антитерористичній діяльності / С.А. Трофімов // Митна справа. – 2012. -

    № 3 (81). – Ч.2. – Кн. 1. - С. 190-196.

    Федчишин С.А. Система органів управління закордонними справами України (загальні підходи) / С.А. Федчишин // Вісник Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2009. - № 45. – С. 144-151.

    5. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

    Опис навчальної дисципліни та предмета курсу “Адміністративне право”

    Найменування показників

    Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

    Характеристика навчальної дисципліни

    Денна форма навчання

    Заочна форма навчання

    Кількість кредитів –

    6

    Галузь знань

    08 „Право”

    Нормативна

    Нормативна

    Напрям підготовки

    081

    „Право”

    Змістових модулів – 6 (для денної форми навчання)

    Рік підготовки:

    Поточних контроль здійснюється на протязі навчального року відповідно до Положення про критерії оцінювання знань і умінь студентів каф. адмін. права.

    2-й

    2, 3-й

    Індивідуальне науково-дослідне завдання реферат, анотація статті, курсові роботи

    (назва)

    Семестр

    Загальна кількість годин - 180

    3- 4-й

    4 - 5-й

    Лекції

    Тижневих годин для денної форми навчання:

    аудиторних – 128 год.

    самостійної роботи студента – 88 год.

    Освітньо-кваліфікаційний рівень:

    „Бакалавр”

    58 год.

    46 год.

    Практичні

    46 год.

    4 год.

    Лабораторні

    Самостійна робота

    91 год.

    250 год.

    Індивідуальні завдання: –

    Вид контролю:

    Поточний модульний контроль, залік за результатами практичних занять, іспит

    іспит

    Примітка.

    Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

    для денної форми навчання – 104 год. аудиторних занять, 91 год. самостійної роботи

    для заочної форми навчання – 50 год. аудиторних занять, 250 год. самостійної роботи

    6. Критерії оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «адміністративне право»

    1.2. Критерії оцінювання знань з адміністративного права визначаються кафедрою та доводяться до відома студентів до початку вивчення відповідної навчальної дисципліни.

    Кафедра при розробці цих критеріїв керувалася Положення про моніторинг знань студентів у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, затвердженим наказом ректора університету від 26 червня 2015 р. № 127, Положенням про порядок підготовки, подання, обліку, захисту та зберігання курсових робіт, затвердженого наказом від 14 лютого 2013 р. № 70-с, іншими нормативними актами, які регулюють порядок здійснення поточного контролю (ПК) та підсумкового контролю знань (ПКЗ) студентів.

    Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю (ПК) і підсумкового контролю знань (ПКЗ).

    Підсумковий контроль знань проводиться у формі іспиту або заліку.

    1.3.Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал
    дисципліни різного характеру і рівня складності, опанування якого
    відповідно перевіряється під час ПК та ПКЗ.

    Завданням ПК є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

    Завданням ПКЗ є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

    1.4.Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Оцінка за цією шкалою переводиться за результатами ПКЗ в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. При цьому кафедра визначає мінімально необхідну кількість балів для допуску до складання іспиту.

    1.5.При складанні іспитів, оцінювання рівня знань студентів здійснюються на основі результатів ПК та ПКЗ із таким розподілом балів:

    − завдання ПК оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів;

    − завдання, що виносяться на ПКЗ, − від 0 до 60 балів.

    1.6. При складання досесійного заліку, оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі результатів ПК.

    1.7. Досесійний залік (залік за результатами першої половини навчального року) виставляється студенту, якщо він набрав не менше 12 балів. Бали вираховуються наступним чином:

    ­­- обрання студентом та робота над курсовим проектом протягом року ­– 5 балів (за перше півріччя) та 5 балів (за друге півріччя). Робота може бути зарахована як індивідуальна в кожному семестрі;

    - постійне відвідування занять (відсутність пропусків, або пропуски та незадовільні оцінки відпрацьовані) – до 5 балів;

  • робота на семінарських заняттях, отримання позитивних оцінок – до 5 балів;

  • участь у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах, підготовка наукових доповідей, рефератів, рецензій на наукові статті та доведення їх на заняттях, науковий аналіз змін в адміністративному законодавстві (тематика на вибір студента, але в межах навчального курсу), інші форми робіт – до 5 балів.

  • 1.8. Таким же чином вираховуються бали й при виведенні підсумку за другу половину навчального року.

    До екзамену студент допускається, якщо за два навчальні семестри він набрав не менше 25 балів.

    ІІ. Критерії оцінювання знань і умінь студентів при здійсненні поточного контролю знань (ПК) студентів

    2.1. Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

    а)систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських,
    практичних, лабораторних заняттях (відвідування відповідних форм
    навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань; участь у студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах; інші форми робіт);

    б) виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання рефератів, есе та їх презентація; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; підготовка реферативних матеріалів та публікацій).

    2.2. Конкретний перелік робіт, що зобов’язаний виконати студент в рамках ПК, критерії їх оцінки (кількість балів) визначаються кафедрою та доводяться до відома студентів до початку навчального року, що передує її вивченню.

    Така інформація оприлюднюється на офіційному сайті Університету (веб-порталі АСУ навчальним процесом).

    2.3. Кафедра може запроваджувати виконання з відповідної дисципліни контрольних (інших письмових) робіт, проведення колоквіумів, здійснення інших підсумкових заходів за результатами вивчення певного логічно завершеного блоку навчального матеріалу.

    Результати оцінювання знань студентів, отриманих протягом першого семестру, оформлюються у вигляді досесійного заліку.

    2.4. Результати ПК знань студентів своєчасно вносяться до журналу обліку роботи викладача та регулярно оприлюднюються в академічній групі (особисто студенту за його запитом).

    Відповідно до наказу ректора операторами кафедр (безпосередньо викладачами) результати ПК вносяться до відповідних модулів АСУ.

    2.5. Відповідальність за об’єктивність та своєчасність проведення ПК покладається на викладача, що веде семінарські (практичні) заняття, лектора та завідувача кафедри.

    2.6. Кафедра визначає порядок ліквідації заборгованості з ПК.

    ІІІ. Критерії оцінювання знань і умінь студентів при підсумковому контролі знань (ПКЗ) студентів

    Оцінювання рівня знань студентів з курсу «Адміністративне право» здійснюється на основі результатів ПК та ПКЗ.

    3.1. ПКЗ проводиться у формі іспиту з вузлових питань, типових та комплексних завдань, практичних ситуацій, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання з відповідної навчальної дисципліни.

    Студент допускається до складання іспиту в разі виконання ним мінімального обсягу всіх видів робіт, передбачених кафедрою.

    3.2.Конкретний перелік тестів, питань та завдань, що охоплюють весь
    зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних
    (залікових) завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і
    доводяться до студентів на початку навчального року, що передує їх
    проведенню.

    До екзаменаційного білета може бути включено від 2 до 5 питань (завдань) залежно від прийнятого кафедрою рішення.

    3.3. Результати ПКЗ оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів;

    3.4.Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з суми балів за результатами ПК та ПКЗ (за умови, що на іспиті студент набрав
    35 балів і вище).

    Якщо на іспиті студент набрав 0 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати ПК.

    3.5.До відомості обліку підсумкової успішності заносяться
    сумарні результати в балах ПК та ПКЗ з урахуванням вимог, викладених в попередньому пункті.

    3.6. ПКЗ та ліквідація академічної заборгованості здійснюється відповідно до наказу ректора про проведення екзаменаційної сесії та досесійних заліків викладачем відповідно до розкладу.

    3.7. Ліквідація академічної заборгованості відбувається з урахуванням вимог Положення про організацію освітнього процесу в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, наказів ректора, розпоряджень проректорів, директорів інститутів (деканів факультетів), завідувачів кафедр.

    3.8. Результати ПКЗ з дисциплін, за якими здійснювався поточний модульний контроль, оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів, здійснюються за екзаменаційними білетами і проводяться усно.

    3.9. При проведенні іспиту в усній формі оцінка повинна бути кратна 5 (0, 35, 40, 45, 50, 55, 60).

    3.10. Критерії оцінювання знань і умінь студента повинні відповідати нижчевказаним параметрам:

    Кількість балів

    Критерії оцінювання знань і умінь студента

    60

    1. Всебічне, систематичне і глибоке знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, у тому числі орієнтація в основних наукових доктринах та концепціях дисципліни.
    2. Засвоєння основної та додаткової літератури, рекомендованої кафедрою.
    3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни та використання отриманих знань у практичній роботі.

    55

    1. Повне знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни.

    2. Засвоєння основної літератури та знайомство з додатковою літературою, рекомендованою кафедрою.
    3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни, розуміння їх значення для практичної роботи.

    50

    1. Достатньо повне знання матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, за відсутності у відповіді суттєвих неточностей.

    2. Засвоєння основної літератури, рекомендованої кафедрою.
    3. Здатність до самостійного поповнення знань з дисципліни, розуміння їх значення для практичної роботи.

    45

    1. Знання основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією.

    2. Засвоєння основної літератури, рекомендованої кафедрою.

    3. Помилки та суттєві неточності у відповіді на іспиті за наявності знань для їх самостійного усунення або за допомогою викладача.

    40

    1. Знання основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією.

    2. Ознайомлення з основною літературою, рекомендованою кафедрою.

    3. Помилки у відповіді на іспиті за наявності знань для усунення найсуттєвіших помилок за допомогою викладача.

    35

    1. Прогалини в знаннях з певних частин основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни.

    2. Наявність помилок у відповіді на іспиті.

    0

    1. Відсутність знань значної частини основного матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни.

    2. Неможливість продовжити навчання або здійснювати професійну діяльність без проходження повторного курсу з цієї дисципліни.

    4.13. Переведення оцінки за 100-бальною шкалою здійснюється відповідно до нижчевказаної таблиці:

    За 100-бальною шкалою

    Оцінка за шкалою ECTS

    ВИЗНАЧЕННЯ

    За національною системою

    90-100

    А

    ВІДМІННО – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок

    5

    80-89

    В

    ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня, з кількома помилками

    4

    75-79

    С

    ДОБРЕ – у цілому правильна робота, з певною кількістю незначних помилок

    70-74

    D

    ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

    3

    60-69

    Е

    ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

    20-59

    FX

    НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти

    2

    1-19

    F

    НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс

    IV. Критерії оцінювання знань і умінь при проведенні державної атестації з адміністративного права

    4.1. Державна атестація здійснюється у формі проведенні усного іспиту. Іспит здійснюється за екзаменаційними білетами, до кожного білету включаються по три питання. Перелік питань визначає кафедра адміністративного права.

    4.2. Результати складання державного іспиту оцінюються за національною шкалою оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

    4.3. Оцінка «відмінно» виставляється, якщо студент виявив системне та глибоке знання навчального матеріалу, точно і вичерпно відповів на питання екзаменаційного білету, продемонстрував уміння застосовувати набуті знання для вирішення практичних завдань.

    4.4. Оцінка «добре» виставляється студенту, який продемонстрував достатньо повне знання матеріалу, але під час відповіді допустив декілька несуттєвих неточностей (або не в повній мірі розкрив до кінця зміст одного з питань білету), виявив розуміння значення отриманих знань для практичної діяльності.

    4.5. Оцінка «задовільно» виставляється, якщо студент продемонстрував знання основного матеріалу дисципліни в обсязі, достатньому для роботи за професією, але допустив при відповіді суттєві неточності (або не в повній мірі розкрив зміст двох питань білету).

    4.6. Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо студент при відповіді на кілька питань білету допустив суттєві помилки, продемонстрував очевидні прогалини в знаннях (незнання базових понять, категорій тощо) що свідчить про неможливість здійснювати професійну діяльність без додаткової підготовки з відповідної дисципліни.

    7. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

    Самостійна робота сприяє кращому засвоєнню студентами матеріалу з навчальної дисципліни “Адміністративне право” та формуванню у них навичок і вмінь одержувати додаткові знання.

    Формами самостійної роботи студентів є:

    – доопрацювання матеріалів лекцій та робота з літературою до них;

    – підготовка до практичних занять, виконання завдань за темами практичних занять;

    – робота в інформаційних мережах;

    – складання конспектів за темами, що виносяться на самостійне вивчення.

    Результативність самостійної роботи виявляється в процесі поточного контролю (ПК) та підсумкового контролю знань (ПКЗ) під час сесії.

    8. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

    Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студента може включати:

    – анотацію прочитаної додаткової літератури з навчальної дисципліни, бібліографічний опис літератури;

    – конспектування монографічної літератури з тематики навчальної дисципліни;

    – підготовку есе (рефератів) та їх презентацію на практичних заняттях;

    – зібрання постатейного матеріалу та письмовий аналіз статті (статей) Кодексу України про адміністративні правопорушення, Митного кодексу України або Кодексу адміністративного судочинства України;

  • підготовку та формування матеріалів справи про адміністративне правопорушення;

  • курсову роботу – загальний обсяг 20-25 рукописних сторінок. Наприкінці роботи – список використаної літератури та нормативних актів. Подається на кафедру, де й відбувається захист за участю двох викладачів;

  • – роботу в студентському науковому гуртку, написання наукових доповідей та їх презентацію на засіданнях гуртка, опублікування наукових статей та тез наукових доповідей, участь у конференціях.

    Тематику та форму індивідуальної роботи студент визначає на початку навчального року за погодженням з кафедрою. Результати індивідуальної роботи студента оцінюються викладачем, який веде практичні заняття в академічній групі до початку екзаменаційної сесії, під час якої необхідно скласти курс “Адміністративне право”.

    9. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО”

  • Адміністративне право як галузь права, його предмет.

  • Метод і система адміністративного права.

  • Зв’язок адміністративного права з іншими галузями українського права.

  • Систематизація адміністративного права та її особливості. Джерела адміністративного права.

  • Інформаційне право в структурі адміністративного права.

  • Поняття і основні риси державного управління. Публічне адміністрування.

  • Сутність виконавчої влади, її співвідношення з державним управлінням, публічним адмініструванням та адміністративним правом.

  • Поняття та види функцій державного управління.

  • Поняття форм державного управління, їх види.

  • Поняття, особливості та види адміністративно-правових норм.

  • Поняття, основні риси та види адміністративно-правових відносин.

  • Суб’єкти адміністративного права, їх види та співвідношення з суб’єктами адміністративних правовідносин.

  • Види, система, ознаки та правове становище органів виконавчої влади.

  • Кабінет Міністрів та центральні органи виконавчої влади в системі органів виконавчої влади. Їх правовий статус.

  • Повноваження і форми діяльності місцевих органів влади.

  • Адміністративно-правовий статус громадян України.

  • Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.

  • Публічна служба та публічні службовці в Україні.

  • Законодавчі основи та правове регулювання публічної служби в Україні. Поняття та види державних службовців.

  • Особливості правової відповідальності публічних службовців.

  • Поняття правових актів державного управління, їх юридичне значення.

  • Класифікація актів державного управління та їх дія.

  • Вимоги, що ставляться до актів державного управління, наслідки їх недотримання.

  • Адміністративний договір як форма управлінської діяльності.

  • Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

  • Адміністративний примус, та його різновиди.

  • Адміністративно-попереджувальні заходи, їх види та суть.

  • Заходи адміністративного припинення, їх види та суть.

  • Поняття й основні риси адміністративної відповідальності.

  • Завдання, система і чинність законодавства України про адміністративні правопорушення.

  • Мета адміністративних стягнень, їх види.

  • Адміністративне правопорушення, його склад.

  • Суб’єкти адміністративних правопорушень.

  • Особливості відповідальності неповнолітніх у віці від 16 до 18 років.

  • Особливості адміністративної відповідальності посадових осіб.

  • Відповідальність військовослужбовців за вчинення адміністративних правопорушень.

  • Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

  • Попередження, штраф та штрафні бали, як види адміністративних стягнень.

  • Оплатне вилучення і конфіскація предметів як адміністративні стягнення.

  • Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, як вид адміністративного стягнення.

  • Громадські та виправні роботи як види адміністративного стягнення.

  • Адміністративний арешт та адміністративний арешт з утриманням на гауптвахті, як види адміністративних стягнень.

  • Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

  • Загальні правила накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

  • Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративний проступок.

  • Строки накладення адміністративних стягнень.

  • Адміністративний процес: зміст, загальні риси, особливості. Адміністративні процедури.

  • Структура адміністративного процесу та характеристика окремих видів проваджень.

  • Дисциплінарне провадження: завдання, стадії, особливості.

  • Адміністративна юрисдикція: загальні риси, принципи.

  • Адміністративна юстиція: поняття, моделі та особливості становлення в Україні.

  • Адміністративне судочинство в Україні: завдання та принципи.

  • Завдання і порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення.

  • Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

  • Протокол про адміністративне правопорушення.

  • Постанова по справі про адміністративне правопорушення.

  • Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

  • Справи про адміністративні правопорушення, підвідомчі районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям).

  • Право на оскарження та порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

  • Види рішень, що приймаються по скарзі на постанову про накладення адміністративного стягнення.

  • Набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови.

  • Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

  • Поняття режиму законності та дисципліни в державному управлінні та способи їх забезпечення.

  • Контроль у державному управлінні: поняття, зміст та види.

  • Контроль органів виконавчої влади загальної компетенції. Відомчий та міжвідомчий контроль.

  • Судовий контроль у державному управлінні. Контрольні повноваження державних інспекцій та служб.

  • Звернення громадян, їх види. Порядок розгляду звернень громадян згідно з Законом України “Про звернення громадян”.

  • Поняття і види адміністративно-правових режимів.

  • Дозвільна-ліцензійна діяльність в Україні.

  • Правові засади і організація управління економікою.

  • Правові засади і організація управління соціально-культурною сферою.

  • Правові засади і організація управління адміністративно-політичною діяльністю.

  • 10. ДОДАТКИ

    Д о д а т о к 1

    (тема 6)

    Відгадайте кросворд

    “Державні службовці”

    П о г о р и з о н т а л і: 1. Метод підтвердження відпо-
    відності рівня професійної компетентності державного службовця при призначенні на посаду. 2. Використання особою
    наданих їй службових повноважень і пов’язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. 3. Час відпочинку державного службовця. 4. Характеристика особи,
    що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями. 5. Один
    із видів дисциплінарного стягнення. 6. Один із видів дисциплінарного стягнення. 7. Поділ посад державних службовців
    на групи. 8. Загальний порядок зайняття посади на державній службі. 9. форма реалізації управлінських повноважень керівником. 10. Правила професійної поведінки державного службовця.

    П о в е р т и к а л і: 1. Позитивний захід впливу, який застосовується до державного службовця. 2. Те, з чого починаються службові відносини. 3. Те, що дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років. 4. Один із принципів державної служби. 5. Один із видів дисциплінарного стягнення. 6. Один із принципів державної служби. 7. Оцінка результатів щорічної діяльності державного службовця, що дає право на преміювання. 8. Ін формація про вакантні посади державної служби. 9. Оформлення припинення державної служби. 10. Визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу.

    д о д а т о к № 2

    (тема 10)

    В і д г а д а й т е к р о с в о р д

    “Адміністративне правопорушення, його склад”

    П о г о р и з о н т а л і: 1. Протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 2. Об’єкт правопорушення, різновид родового об’єкта. 3. Об’єкт правопорушення, що підпадає під ознаки конкретного складу проступку. 4. Фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла віку адміністративної відповідальності. 5. Ознака адміністративного правопорушення, котра свідчить, що дія чи бездіяльність заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об’єктам адміністративно-правової охорони. 6. Наслідок, результат, якого прагне досягти особа, що вчиняє адміністративне правопорушення. 7. Усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчиненні адміністративного проступку. 8. Складова частина об’єктивної сторони, яка предметом матеріального світу, що застосовується суб’єктом правопорушення для його вчинення. 9. Складова частина об’єктивної сторони, яка є певним відрізком (проміжком) часу, протягом якого відбувається адміністративне правопорушення та настають суспільно шкідливі наслідки. 10. Речі матеріального світу, люди та абстрактні узагальнені поняття, на які посягає адміністративне правопорушення (не суспільні відносини). 11. Сторона складу правопорушення, яка характеризує психічний стан особи, пов’язаний з вчиненням адміністративного правопорушення. 12. Психічне ставлення особи до діяння та його шкідливих наслідків. 13. Різновид необережності, який характеризується тим, що особа не усвідомлює протиправність свого діяння, не бажає настання суспільнонебезпечних наслідків, хоча повинна та могла усвідомлювати і бажати їх настання. 14. Форма вини, котра характеризується тим, що особа, яка вчинила правопорушення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. 15. Об’єкт правопорушення, який характеризує усю сукупність суспільних відносин, що охороняються законодавством про адміністративні правопорушення. 16. Ознака адміністративного правопорушення, яка свідчить, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. 17. Різновид умислу, який характеризується тим, що особа усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки і не бажає, але свідомо припускає їх настання.

    П о в е р т и к а л і: 1. Накладення на правопорушників загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою обтяжливі для цих осіб наслідки матеріального чи морального характеру.
    2. Те, на що посягає правопорушення. 3. Складова частина об’єктивної сторони, котра характеризує конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчиняється правопорушення. 4. Синонім терміна “правопорушення”. 5. Різновид необережності, який характеризується тим, що особа усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає шкідливі наслідки, але не бажає їх настання, легковажно намагаючись їх відвернути. 6. Складова частина об’єктивної сторони, яка є певною територією, де відбувається вчинення адміністративного правопорушення та настають шкідливі наслідки. 7. Ознака правопорушення, котра свідчить, що адміністративним проступком визнається лише таке діяння, за яке законодавством передбачено застосування адміністративних стягнень. 8. Форма вини, яка характеризується тим, що особа, яка вчинила правопорушення, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо припускала їх настання. 9. Сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. 10. Сторона складу правопорушення, яку характеризують ознаки, що визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. 11. Складова частина об’єктивної сторони, яка є сукупністю прийомів і методів, що використовується при вчиненні правопорушення. 12. Об’єкт правопорушення, який характеризує групу однорідних або тотожних суспільних відносин, що охороняються комплексом адміністративно-правових норм. 13. Різновид умислу, котрий характеризується тим, що особа усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає шкідливі наслідки та бажає їх настання.

    Д о д а т о к 2

    (тема 11)

    В і д г а д а й т е к р о с в о р д

    “Система та види адміністративних стягнень. Правила

    і строки накладення адміністративних стягнень”

    По горизонталі: 3. Позбавлення якого суб’єктив-ного права пов’язане із накладенням такого адміністративного стягнення, як конфіскація? 5. Грошове стягнення. 6. Найсуворіший захід адміністративного стягнення. 12. Вид суспільних відносин, в яких перебуває суб’єкт, що підлягає такому виду адміністративного стягнення, як виправні роботи. 14. Строк,
    після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. 15. Якою визначається обставина продовження протиправної поведінки після попередження про її припинення? 18. Вид адміністративного стягнення, яке полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. 20. Вилучення якого документа свідчить про позбавлення спеціального права водія?

    По вертикалі: 1. Вид адміністративного стягнення, що полягає в примусовій безоплатній передачі майна у власність держави. 2. Міра покарання суб’єкта адміністративного правопорушення. 4. Який вид доходу громадянина зазнає відрахувань до 20% у дохід держави? 7. Форма, в якій виноситься попередження. 8. Мета застосування адміністративного стягнення, передбачена ст. 23 КУпАП. 9. Який орган уповноважений накладати таке адміністративне стягнення, як виправні роботи? 10. Стягнення, яке накладається поряд із основним, що має на меті усунення умов для подальшого вчинення адміністративного правопорушення. 11. Аналогія судимості в кримінальному праві. 13. Який вид безоплатних суспільно корисних робіт передбачений законодавством для виконання правопорушником у вільний від роботи, навчання час? 16. Суб’єкти, до яких не можна застосовувати адміністративні стягнення з причин недосягнення ними певного віку. 17. Суб’єкт, який не підлягає такому виду адміністративного стягнення, як видворення за межі держави. 19. Скільки місяців передбачає загальний строк давності притягнення до адміністративної відповідальності?

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    14

    15

    16

    17

    18

    19

    20

    З М І С Т

    1.Вступ………………………………………………………………………….….....

    2.Програма навчальної дисципліни “Адміністративне право”…………………..

    3.Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи……………………………………………………………………………….

    4.Завдання до практичних занять та самостійної роботи……………...………………………………………………………………...

    Тема 1. Предмет, метод, завдання та принципи адміністративного права…….

    Тема 2. Система та джерела адміністративного права………………………

    Тема 3. Державне управління та публічне адміністрування. Виконавча влада…………………..……………………………………………………………….

    Тема 4. Адміністративно-правові норми та відносини……………………...

    Тема 5. Громадяни – суб’єкти адміністративного права………………………

    Тема 6. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування як суб’єкти адміністративного права…………………………………….…………...

    Тема 7. Громадські об’єднання та політичні партії як суб’єкти адміністративного права……………………………………………………………..

    Тема 8. Публічна служба та публічні службовці в Україні…………………

    Тема 9. Форми та методи державного управління, їх види…………………

    Тема 10. Правові та індивідуальні акти в сфері державного управління……

    Тема 11. Адміністративний розсуд та межі дискреційних повноважень в державному управлінні. Адміністративні договори……………………………….

    Тема 12. Адміністративний примус в державному управлінні………………

    Тема 13 Поняття та риси адміністративної відповідальності, її законодавчі основи. Адміністративне правопорушення, його склад…………………………..

    Тема 14 Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень…………………………………………….

    Тема 15. Адміністративний процес: зміст і загальні риси. Структура адміністративного процесу. Адміністративні процедури………………………..

    Тема 16. Завдання, порядок і стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення…………………………………………………………………………

    Тема 17. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення…………………….………………………………..

    Тема 18. Адміністративна юстиція та адміністративна юрисдикція. Адміністративне судочинство в Україні. …………………………………………….

    Тема 19. Законність та дисципліни в державному управлінні………………………………….………...................................................

    Тема 20. Контроль у державному управлінні…………………………………

    Тема 21. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні.......................................................................................................

    Тема 22. Адміністративно-правові режими……………………………………

    Тема 23. Дозвільно-ліцензійна діяльність в Україні……………………………

    Тема 24. Інформаційне право в структурі адміністративного права…………

    Тема 25. Правові засади і організація управління економікою………………

    Тема 26. Правові засади і організація управління соціально-культурною сферою…………………………………………………………………………………

    Тема 27 Правові засади і організація управління адміністративно-політичною діяльністю………………………………………………………………..

    5. Контроль знань студентів……………………………………………………….

    6.Критерії оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «адміністративне право»…………………………………………………………...

    7. Самостійна робота студентів……………………………………………………..

    8.Індивідуальна робота студентів………………………………………………..

    9. Програмні питання з навчальної дисципліни «Адміністративне право» ……………………………………………………………………………………….

    10. Додатки …………………………………………………………………………...

    11. Зміст……………………………………………………………………………..

    ШАНОВНІ КОЛЕГИ. НИЖЧЕ ЗІБРАНІ ЗАДАЧИ, ЯКІ ПОПЕРЕДНЬОГО РОКУ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ В МЕТОД.ПОСІБН.

    ЗА БАЖАННЯМ ТА ЗА НЕОБХІДНІСТЮ (З ВАШОЇ ТОЧКИ ЗОРУ) ВИ МОЖЕТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ ВИКОРИСТАТИ В НОВІЙ МЕТОДИЧЦІ 2016-17 рр. Вони «виведені» мною через перенавантаження матеріалу в темах матодпосібника. Це не означає, що вони не доречні… На Ваш розсуд.

    48. Наказом Міністерства юстиції України повернуто без державної реєстрації наказ Голови державної фіскальної служби України “Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками служби матеріалів про адміністративні порушення ” у зв’язку з тим, що разом із наказом, поданим на реєстрацію, не надано відомостей про чинні акти з цього питання, інформацію про строки приведення їх у відповідність з новим актом, а також про акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям останнього.

    Зробіть юридичний аналіз ситуації. Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

    49. ТОВ “Контакт” звернулося до Міністерства соціальної політики України із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із посередництвом у працевлаштуванні фізичних осіб за кордоном. Міністерство через десять днів після отримання заяви повідомило суб’єктові підприємницької діяльності, що дану заяву залишено без розгляду, оскільки до неї не додано копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним суб’єктом господарювання (роботодавцем чи посередником) про посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

    Чи законно діяло міністерство? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення. Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження з ліцензування певних видів господарської діяльності.

    Завдання

    51. До суду надійшло два протоколи відносно Д. про вчинення ним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1751 та ч. 1 ст. 178 КУпАП. За ч. 1 ст. 1751 протокол було складено членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а за ч. 1 ст. 178 – посадовою особою районного відділу органів внутрішніх справ (ОВС). У протоколах зазначалося, що Д., будучи у нетверезому стані, у подертому одязі палив біля палацу дитячої та юнацької творчості, який розташований на центральній площі міста.

    Суддя, розглянувши справу, виніс постанову, якою з урахуванням ст. 36 КУпАП зобов’язав Д. сплатити штраф у розмірі 102 грн. У постанові вказувалося, що Д. уперше притягується до адміністративної відповідальності, має малолітню дитину, його дружина не працює.

    Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження в даній справі. Посилаючись на нормативні положення, визначте законність дій осіб, які склали протоколи про правопорушення. Чи відповідають закону дії судді?

    52. Суддею Дзержинського районного суду м. Харкова
    6 березня 2016 р. ухвалено постанову про накладення на Б. стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Справу було розглянуто за відсутності правопорушника. Даних про своєчасне його сповіщення про місце і час судового розгляду в матеріалах справи не було. Свідки, відомості про яких містилися в протоколі про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні не допитувались.

    Чи є підстави для скасування постанови про накладення стягнення? Хто, за чиєю ініціативою та в якому порядку може переглянути постанову по даній справі? Яке рішення може бути винесено за результатами перегляду справи?

    53. Начальник управління поліції, отримавши 7 листопада 2015 р. протокол про вчинення Д. правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, призначив справу до розгляду на 25 листопада 2015 р., про що повідомив Д. Він у встановлений час не з’явився. Враховуючи те, що Д. своєчасно було повідомлено про місце і час розгляду справи, начальник управління поліції за відсутності Д. ухвалив постанову про накладення на нього штрафу.

    Чи законна постанова, винесена начальником ОВС? Якщо дійдете висновку, що постанова незаконна, окресліть судовий порядок її оскарження. Обміркуйте, яке рішення за результатами оскарження може ухвалити суд?

    З а в д а н н я

    58. Головний державний санітарний лікар міста тимчасово призупинив діяльність текстильного комбінату за порушення санітарних норм. Своєю постановою він наклав на керівника комбінату адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а до комбінату застосував фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 50% вартості випущеної продукції. Керівник заперечував проти цього, вважаючи, що головний санітарний лікар тричі застосував примусові заходи за вчинення одного правопорушення: призупинив діяльність комбінату, наклав штраф на нього, застосував санкцію до комбінату.

    Зробіть юридичний аналіз ситуації. Чи законно діяв головний державний санітарний лікар міста? Які види заходів адміністративного примусу були застосовані у даному випадку?

    59. Державна фінансова інспекція України в Херсонській обл. здійснила перевірку фінансової діяльності державного підприємства і виявила порушення законодавства. Своїми постановами начальник інспекції наклав на директора та головного бухгалтера підприємства адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і зобов’язав їх у двотижневий строк ліквідувати причини, що призвели до порушення. Директор підприємства заперечував свою винуватість, мотивуючи тим, що за фінансову діяльність підприємства відповідає головний бухгалтер.

    Зробіть обґрунтований висновок щодо законності рішень начальника Державної фінансової інспекції України в Херсонській обл.

    71. При виконанні контрольної роботи із адміністративного права студент А. назвав органами управління економікою: адміністрації державних підприємств, Департамент економіки обласної, Київської міської державної адміністрації, а студент Б. – Міністерство аграрної політики та продовольства України, управління ветеринарної медицини у містах, Державну казначейську службу України.

    Наведіть систему органів управління економікою.

    72. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до покладених на нього завдань здійснює: аналіз стану економічного розвитку України, керівництво та координацію діяльності з підготовки стратегій регіонального розвитку, регулювання цін на продукцію, видання рішень про запровадження державного регулювання цін, прогнозування, контроль, розробку проектів рішень, роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель, моніторинг цін і тарифів на товари та послуги споживчого ринку та ін.

    На підставі наведених повноважень визначте форми та методи їх реалізації.

    73. Абітурієнти С. і К., розмірковуючи про оптимальний вибір вищого навчального закладу (ВНЗ), намагалися оцінити відповідність освітянських послуг, які надають ВНЗ, державним стандартам. С. вважав, що при виборі освітнього закладу особливу увагу слід звертати на наявність у нього ліцензії та акредитації. К. заперечував, вважаючи, що основним документом є атестація ВНЗ, а ліцензування та акредитація є окремими видами державної оцінки ВНЗ.

    Чия точка зору є правильною? У чому полягає сутність ліцензування, акредитації та атестації ВНЗ?

    74. Студент одного з ВНЗ приватної форми власності, що не мав відповідної акредитації, після двох років успішного навчання вирішив перевестися до ВНЗ державної форми власності. Для цього він звернувся до деканату ВНЗ, але там йому в переведенні відмовили.

    Доведіть, чи має право студент на переведення до ВНЗ державної форми власності? Як і за яких підстав здійснюється таке переведення?

    75. П. був призначений на посаду старшого начальницького складу ОВС. Йому було присвоєно спеціальне звання капітана міліції. Він оскаржив рішення щодо присвоєння йому звання капітана міліції, мотивуючи тим, що він є майором запасу Збройних Сил України. Скарга була розглянута і не задоволена.

    Проаналізуйте і оцініть ситуацію, надайте аргументовану відповідь П.: у якому чи яких випадках, передбачених нормами відповідного нормативно-правового акта (і назвіть його), така скарга могла чи не могла бути задоволена. Надайте необхідні рекомендації П.

    76. Громадянин України О. успішно склав кваліфікаційний іспит для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Однак він не встиг подати до Міністерства юстиції України документи та заяву для видачі свідоцтва. Повернувшись в Україну через два роки, О. звернувся до Міністерства юстиції України з заявою про видачу свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю. Через місяць після подачі заяви О. отримав відмову у видачі свідоцтва.

    Назвіть підстави для відмови у видачі свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю.