• Название:

    креативні технології


  • Размер: 0.04 Мб
  • Формат: ODT
  • или
  • Сообщить о нарушении / Abuse

Установите безопасный браузер



1.Вступ

Сьогодні все очевиднішим стає той факт, що традиційна школа, яка орієнтована на передачу знань, умінь та навичок, не може забезпечити повноцінний розвиток кожної особистості. Для покращення такого становища слід почати використовувати інноваційні технології навчання. Саме вони зможуть забезпечити цей нормальний та повноцінний розвиток будь-якої особистості.

Також сучасна педагогічна наука та практика потребують більшого збагачення ідеями, концепціями, технологіями а саме інноваційними. Тому, що сучасне суспільство є складним та не передбачуваним, вимагає нових підходів і способів освіти. Наша проблема в тому, на сьогоднішній день ми маємо недостатній масив освоєних ідей і концепцій інноваційної педагогіки, які були розробленими, апробованими і впровадженими у іноземній науці.

Для того, щоб запобігти цьому, нашій вітчизняній педагогічній науці слід брати до уваги нові ідеї і технології інноваційного навчання інших країн, повинна їх активно вивчати і на основі цього будувати свій теоретико-концептуальний підхід, певний базис, і не забувати враховувати кращі світові досягнення.

2.Особливості інноваційного навчання

При використанні інноваційних технологій потрібно враховувати і зважати певні особливості такого навчання. Для того щоб уникнути певних “непорозумінь”.

Специфічними особливостями інноваційного навчання є його:

  • відкритість майбутньому,

  • здатність до передбачення, на основі постійної переоцінки цінностей,

  • конструктивні дії в оновлених ситуаціях.

  • Також такі технології забезпечують умови для розвитку особистості, здійснення її права на творчий внесок, на особистісну ініціативу, та на свободу саморозвитку.

    Технології, які можуть у собі поєднувати: створення, освоєння та застосування різних нововведень - здатні значно швидше та ефективніше прискорити процеси оновлення системи освіти загалом. Тому вивчення та реалізація інноваційних процесів широко використовується в системі освіти на різних її рівнях. Зокрема як педагогічному, так і в психологічному.

    Саме через такі особливості використання інноваційних технологій є і буде однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. Інноваційні технології пов’язані із загальними процесами в суспільстві, глобальними проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття.

    3. Поняття “освітня технологія”.

    У науково-педагогічній літературі поняття «освітня технологія» вживається дуже широко. Воно може означати напрям у дидактиці, галузь наукових досліджень щодо виявлення принципів і розробки оптимальних систем, конструювання відтворюючих дидактичних процесів із заздалегідь заданими характеристиками, потім —технологічно розроблену систему навчання, далі — систему методів і прийомів будь якого вчителя, на сам кінець — методику й окремі методу навчання.

    4. Вітчизняні та закордонні дослідження інноваційних технологій.

    Сьогодні інноваційні педагогічні процеси стали важливим стимулом розвитку освіти та мають потребу в науковому осмисленні.

    Деякі віттчизняні та російські дослідники вивчають евристичне (творче) навчання та його технології у Сполучених Штатах Америки. Серед них можна назвати таких дослідників, як : Г.Альтшуллер, Л.Дмітриєва, М. Кларін, Г. Ксензова, І.Лернер, О. Толстова, та інші. Проте вивчені джерела не дають достатньої інформації про теоретичні та технологічні засади евристичного навчання в освітніх закладах. Також відсутні аналітичні та порівняльні характеристики евристичних технологій у США, Україні та Росії.

    5. Творча особистість. Креативність.

    Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, яка також проектує своє майбутнє, свій шлях, і безперечно ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти, що безперечно є дуже важливим для суспільства країни загалом. Адже саме такі люди і представляють державу, творитимуть її майбутнє.

    Креативність є характерною ознакою творчої людини, яка здатна за власною ініціативою реалізувати свій потенціал, з вибором відповідних способів. Це потребує зміни педагогічного супроводу, спрямування його на розвиток креативного середовища в освітній установі.

    Вчені зазначають певний перелік компонентів креативної особистості:

  • мотиваційний

  • інтелектуальний

  • емоційний

  • комунікативний

  • Для розвитку їхнього необхідно розширяти рольовий простір кожного учня та включати його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин.

    Кожна людина має креативний потенціал. Але важливим є те, щоб він використовувався якомога більше для одержання тільки позитивних для оточуючого середовища і суспільства результатів; нових духовних і матеріальних цінностей, зокрема інтелектуальних, знаннєвих, щоб був підґрунтям для формування культури нового знання, його трансформації, оприлюднення (просвітницька функція бібліотеки) тощо. Чим творчо активніші люди працюють в установі, тим більше її загальний креативний потенціал. І це є вирішальним у можливості здобуття суб'єктом нових знань.

    "Потужність" креативного потенціалу відбиває професійний потенціал менеджерського корпусу установи. Ця величина визначається не тільки вміння оперативно сприймати і застосовувати нові ідеї, генерувати інноваційні ідеї, а й досягати успіху завдяки вмінню оновлювати старі набутки. Не є винятком у цьому ряду й бібліотека. Параметри її середовища, що характеризується широким колом спілкування, демократичними стосунками в колективі, позитивно впливають не тільки на піднесення рівня загальної креативності, а й на формування комунікативних зв"язків, на відношення між бібліотечними працівниками та читачами і користувачами книгозбірні.

    6. Реалізація креативних технологій

    Реалізація креативних технологій у навчально-виховному процесі на нашу думку має включати наступні етапи:

    1. Аналіз навчальної програми дисципліни з метою її креативної орієнтації: має включати розробку аналітичної картки креативної орієнтації курсу та постановку цілей навчання на рівні дисципліни, які враховують творчий аспект навчально-виховного процесу.

    2.Аналіз контингенту навчальної групи щодо наявності творчих здібностей та рівня творчих якостей у тих, що навчаються. Визначення зони найближчого розвитку творчих якостей кожного учня.

    3. Аналіз змісту навчальних тем, з метою виявлення можливостей для введення творчої складової та розробку дидактичних інформаційних матеріалів: контурний конспект, логіко-семантичну структуру та план навчального матеріалу з теми.

    4.Постановка навчально-методичних цілей на рівні теми за рівнями засвоєння навчального матеріалу та виражені в діях тих, що навчаються.

    5.Вибір методів навчання, як традиційних, так й інноваційних, які б реалізовували поставлені цілі креативної орієнтації навчального курсу. Найбільш доцільними методами для формування творчої особистості того, хто навчається, є метод «мозкової атаки», асоціативний метод, метод морфологічного аналізу, метод контрольних запитань, метод інверсії та ін.

    6.Розробка дидактичних засобів навчання, які б виступали у якості допоміжної мотивації, адже, творчий процес більш успішно протікає саме у творчому середовищі.

    7. Розробка сценарію евристичного заняття в бінарних діях викладача та учнів. Викладач на етапі моделювання навчально-виховного процесу має передбачати хід розвитку подій на евристичному занятті, хід думок тих, що навчаються, аби не втратити контролю над творчим процесом.

    Результат креативного навчально-виховного процесу залежатиме від рефлексивної діяльності як викладача, так і тих, що навчаються. Усвідомлення власних дій та психічних процесів в ході евристичного заняття сприяє більш міцному засвоєнню знань та умінь, оцінюванню та вчасному корегуванню творчого процесу, та є мотивацією для подальшого розвитку творчого потенціалу.

    7. Креативне середовище.

    Розвиток креативності відбувається під супроводом викладача. Для створення креативного середовища, необхідна система як “вчитель-учень”, де на основі засвоєних знань переважають діалогічні форми роботи.

    Використовуючи , власне, педагогічні технології ми можемо сформувати інноваційну особистість, якій будуть притаманні такі якості:

    - внутрішня свобода (ситуації вибору, яка стимулює пізнавальний інтерес «Хочу все знати», почуття відповідальності та власної значимості);

    - стабільність та стресостійкість - це керування емоціями(відчувати настрій інших, протистояти стресам, вміти переборювати відчуття страху, сорому);

    - адекватна самооцінка (саме вона формується та змінюється протягом усього шкільного життя. Особливо нестабільним є підлітковий вік).

    У практиці розвитку креативної особистості в процесі отримання освіти педагоги рекомендують:

    - свідомо експериментувати з новими формами організації занять, здійснюючи пошук методів максималізації підтримки, яку члени колективу надають один одному в творчому плані;

    - намагатися створити у колективі атмосферу взаємодії та взаємного стимулювання до висунення ідей;

    - розширювати участь і підвищувати зацікавленість кожного члена колективу у творчому процесі;

    - постійно підкреслювати важливість оригінальних рішень в будь-яких предметних галузях;

    - використовувати повноцінні проекти та завдання для тренувальних завдань;

    - створити атмосферу постійного пошуку та припливу проблем (завдань). Один із проявів креативності-не лише здатність оригінально вирішувати проблемами, але й здатність знаходити нові;

    - знаходити можливість заохочення нових думок та ідей, конструктивної критики;

    - позбавлятися стереотипів і позбавляти від них інших, позитивно реагувати на запропоновані ідеї, заохочувати ідей;

    - накопичувати ідеї, неприйняті для вирішення конкретної задачі (вони можуть знадобитися), пошук сфери застосування цих ідей;

    - надавати максимальну свободу в процесі творчості;

    - розробити разом з колективом рейтингову систему оцінювання творчого (креативного) внеску, заслуг і кінцевих результатів;

    - заохочувати аналіз успішного або неуспішного досвіду вирішення проблем;

    - розвивати та заохочувати взаємодію між групами, які паралельно вирішують власні задачі та розробляють власні проекти;

    - підтримувати та допомагати в розширенні інформаційно-комунікативних каналів для отримування необхідних даних і знань.

    8. Методи креативного навчання.

    Існують різноманітні методи креативного навчання і технологій.

    Ефективними методами роботи над обласним науково-методичним проектом є методи креативного навчання. До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер.

    Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій (метод синектики, «морфологічного аналізу»). Їхня мета і побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції.

    Наступний вид креативних методів - метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.

    Крім таких методів, існують також й інші креативні методи.

    Туди належать:

    · метод вигадування-спосіб створення невідомого учням раніше продукту за результатами певних розумових дій;

    · метод «Якби…»-учням пропонується скласти опис та намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться. Виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні основи різних наук;

    · образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються; відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Учень під час такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення реальності, що зображена;

    · гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;

    · аглюцінації – учням пропонується поєднати непоєднувальні у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо;

    У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водначас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, настільки «дозволяють» йому рухатися уперед застосовані методи.

    9. Висновки

    Отже, ми можемо побачити і зрозуміти, наскільки креативні технології є важливими у сучасному соціумі, як зокрема кожній особі індивідуально. Якщо їх розвивати у правильному напрямку, то можна отримати значний розвиток у педагогічній науці і зробити великі внески у цю науку.

    Як бачимо, інноваційні технології — це велий прогрес у науці. Це безліч можливостей, які ми можемо отримати. Ми можемо покращити становище у державі, змінити соціальний стан.

    Отож, інноваційні технології — це можливість.

    Література:

    1.Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Харків: ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.

    2.В. Чигрина. «Технології розвитку креативності в процесі навчання»

    3.Л. Зламанюк «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»

    Український Католицький Університет

    Реферат

    із загальної педагогіки

    на тему:

    “Креативні технології навчання”

    Виконала: студентка II курсу,

    соціальна педагогіка

    Марія Гнатів

    Львів 2013

    План

    1. Вступ

    2. Особливості інноваційного навчання

    3. Поняття “освітня технологія”

    4. Вітчизняні та закордонні дослідження інноваційни технологій

    5. Творча особистість. Креативність

    6. Реалізація креативних технологій

    7. Креативне середовище

    8. Методи креативного навчання

    9. Висновки