• Название:

    Браувер 2

  • Размер: 0.1 Мб
  • Формат: DOCX
  • или


«Де Рокер»

Адріан Браувер

Ідейний аналіз картини

Автор:

Автором картини «Де Рокер» є відомий представник фламандського живопису XVII ст. Адріан Браувер. Народився 1605 року в місті Ауденарде, Бельгія. Про дитинство митця відомо зовсім не багато. Батько займався художнім оформленням ковдр. Ауденарденьські ковдри мали велику популярність в усій Європі. У 1621 році Адріан покинув Бельгію. З часом починає навчатися в Голландії, його вчителем стає Франс Халс. Голландська школа живопису мала дуже великий вплив на Браувер. Хоча за життя Адріана його картини не мали особливої поваги, роботи молодого художника зацікавили деяких тогочасних митців, і вони були раді мати в своїй власній оселі його картини. Одним з таких митців був відомий художник Рубенс, що не зважаючи на захоплення творами Браувера відмовляв молодому художнику у його проханнях про допомогу. Саме в той час Адріан Браувер мав проблеми з законом. Всім був відомий його стиль життя: алкоголь, бійки, його постійні гульбища та подекуди неконтрольована поведінка. У 1633 році був ув’язнений за участь в агентському повстанні. З 1634 року аж до власної смерті мешкав у антверпенського художника гравюри Паулюса Понтиуса. Помер від чуми, у січні 1638-го року.

Картина, ідея та тема картини

Картина Андіана Браувера «Де Рокер» не є особливим творінням незвичайного митця. А про її дату написання зовсім нічого невідомо, оскільки автор ніколи не надавав цьому великого значення, навіть назви деяких картин є невідомими або втраченими. Браувер, на протязі свого не довго життя, зображував реалії існування бідних селян. Зображував, за звичай, побутові сюжети. Бари, трактири, борделі стали головними приміщеннями на фоні яких Андріан малював таке, добре відоме йому, тяжке життя звичайних гуляк та п’яничок. Художник ніколи не наділяв власним сенсом ту – чи – іншу картину. Митець малював власне життя. І кожна картина - його власний спогад, пережите та побачене на власні очі. « Де Рокер» є таким самим спогадом к і усі інші картини Браувера. Вона є відображенням його дійсності і дійсності життя простого селянства. На картині зображено троє чоловік у різних сюжетних обставинах. Після заборони у Голландії, у XVII столітті куріння тютюну, селяни почали створювати таємні притони де на заборону ніхто не зважав. Саме в цей період створювалася ця картина і саме в цей час жив сам художник. Від – так складається враження що в одному з таких приміщень й відбувається дія, намальована автором. Оскільки і сам Брауен був постійним відвідувачем таких , прихованих кімнат.

На першому плані картини зображений кремезний чоловік з люлькою в руці, що по волі, можливо навіть ліниво або розсудливо, звільняє потік диму з рота. Одягнений у світло-блакитну куртку та чорні, можливо з зеленуватим відтінком штани. На другому, чоловік або жінка, що відпочиває лежачи тулубом на столі. Здається що вона може бути навіть сп’янілою. Дуже цікаве рішення художника стосовно персонажу на третьому плані. Дивакуватий, загадковий персонаж. Поза чоловіка говорить чи то про те що, щось кладе до кишені, чи то намагається виправити сорочку. Картина виконана у темних, не виразних кольорах, схоже на гру тіні зі світлом, як і всі роботи Андріана Брауера.

Режисерське вирішення вистави та

Ідейно-тематичний аналіз

Тема

Життя селян під час державних реформ.

Ідея

Зобразити дійових осіб у досить незвичайному для них становищі. Їхні дії та рішення. Виявити справжню сутність законодавства та законодавців в Голландії XVII століття. Взаємозв'язок народу з державними та політичними нововведеннями. Їхнє ставлення до них. Розкрити образ тогочасної країни в характеристиках персонажів.

Характеристика головних героїв

Чоловік 1 (Старший)

Чоловік 2 (Молодший)

Жінка – господарка таверни

Самовпевнений

Рішучий

Егоїстичний

Завжди звик досягати поставленої мети .

Непостійний

Не має чітко визначеної життєвої позиції

Боягузливий

Нерішучий

Самостійна

Співчутлива

Розсудлива

Розумна

«Зерно» образу

«Зерно» образу

«Зерно» образу

Наглий

Піддатливий

Смілива

Архітектоніка вистави

Вихідна подія

Зав’язка

Розвиток дії

Поява двох чоловіків головних персонажів

Наполегливе бажання героїв отримати тютюн. Не зважаючи на заборону його використання.

Намагання господарки таверни зупинити сподівання гостей на тютюн. Посилаючись на факт заборони. Жінка пропонує звернутися до автора закону. Що в той час перебував за сусіднім столом на підпитку.

Прохідна дія

Кульмінація

Розв’язка

Наглий обшук високо посадовця. Старший чоловік намагається знайти гроші.

Чоловік на диво знаходить в кишені автора ідеї про заборону, замість грошей, купу тютюну.

Старший чоловік розкурює люльку. Господарка тікає з криком про допомогу. Обидва чоловіків виходять з приміщення.

Жанр вистави

Водевіль

«Де Рокер»

За мотивом картини Адріана Браувера «Де Рокер»

Вистава на 1 дію

(Невеликий трактир. Заходять двоє брудних, сп’янілих чоловіків. Старший та більш молодший. Сідають за вільний стіл. Голосно сміються, розмовляють. Гукають господарку.)

Господ. (Грубо та втомлено) – слухаю вас, добродії…

Чол. 1 ( Іронічно) – Хотілося б нам, господарко,цигарочку або люльку, та з тютюнцем, щоб аромат на всю Голландію розлігся…!

Чол. 2 (ледве промовляючи) – Так – так, щоб розлігся!

Чол.1 (сміливо, роблячи поважний вигляд) – Та рому побільше!

Чол.2 - Так – так, побільше…!

Чол.1 – Та за тютюнець не забудь!

Чол. 2 - …Незабудь…!

(Господарка нахилившись до них, говорить злякано, тремтячим, стихлим голосом, подивляючись на чоловіка що спав за сусіднім столом )

Господ. – Рому, хоч бочку видудліть, тютюну ж, знаєте, неможна добродії. Заборонили. Указ вийшов, знаєте ж, ну…!

(Старший чоловік встаючи зі свого місця, ледве стоячи на ногах, голосно та грубо погрожує жінці. Незграбно поводиться з нею.)

Чол.1 – Я то, жіночко, знаю. Все знаю. Та й вам, добродійко, цікаво буде дізнатися, що коли я зі своїм шановним товаришем…

Чол.2 – Так – так, шановним…!

Чол.1 - …не отримаємо свого тютюну, то завтра вас живою вже не знайдуть!

Чол.2 - Так - так, живою не знайдуть…!

Чол.1 – Ну то, як тобі, люба?

Господ. – Та що ж ви робите, тихіше, будь – ласка , тихіше, заспокойтеся…

Чол. 1 (самовпевнено, голосно. Розмахуючи руками) – І хто взагалі, скажіть мені на милість, вигадав такий закон. Я б дуже хотів в нього тютюну позичити, та в лице його декілька разів плюнути!

(Господарка не витримавши, розвертає чоловіка в бік іншого столу)

Господ. (Іронічно) – А он він, той хто вигадав закон, велика честь мати такого клієнта. Ота візьміть та й підіть, позичте тютюну, тай в обличчя, скільки заманеться, плюйте!

( Обидва чоловіки, здивовані новиною, встають зі своїх місць, господарка йде. Молодший, втративши рівновагу, падає на лаву біля столу. Старший, обходить, оглядає невідомого. Вражений такою зустріччю, довго думає. Потім, знімає з високо посадовця капелюха й одягає на себе, а свій на чоловіка.)

Чол1. ( Досі здивовано, ніби роздумуючи) – Чи в усій Голландії не має більш вишуканого місця для такої поважної особи?

Чол.2 (Говорить лежачі на ліві) – Так – так, видно мемає…!

(Старший чоловік, знімає піджак з автора закону й намагається знайти гроші, а знаходить купу тютюну. Вражений, швидко починає викладати все на стіл. Знаходить там і люльку. Піджак кидає молодшому не лаву. Той намагається одягнути «панський» одяг,не виходить. Старший чоловік запалює люльку та сідає на край стола. Заходить господарка з глеком рому. Вражена побаченим, кидається гукати на допомогу. Перший чоловік знову перемінює капелюхи. Забирає люльку з тютюном і ром. Обидва виходять з приміщення.

Кінець