• Название:

    функцій грошей. міри вартості

  • Размер: 0.11 Мб
  • Формат: DOCX
  • или


Функції грошей та їх еволюція

В економічній літературі є декілька поглядів щодо функцій грошей в економіці. Так, представники класичної теорії визнавали наявність п'яти функцій грошей (рис. 1.17): міри вартості; засобу обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.

Рис. 1.17. Функції грошей

В іноземній літературі автори виокремлюють найчастіше три функції: міра вартості (або розрахунковий засіб), засіб обігу, засіб збереження.

Між зазначеними позиціями немає істотних суперечностей, оскільки західні економісти функції засобу обігу і функції засобу платежу об'єднують в одну, а світові гроші не виділяють в окрему функцію, оскільки національні валюти західних країн вільно конвертовані й однаково функціонують на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Функція міри вартості

Якщо ґрунтуватись на тому, що гроші за своєю найбільш глибокою сутністю постають в обігу товарів як засіб реалізації їх вартості, то цілком зрозуміло, що логічно вихідною й одночасно центральною у системі грошових відносин є функція міри вартості. Поза зазначеною функцією вартість існує лише потенційно. Отже, слід ураховувати нерозривну єдність понять "вартість товару" і "міра вартості грошей".

Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші є засобом виміру вартості всіх інших товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці. Ця функція дає змогу розкрити еволюцію грошей від виникнення специфічного товару, що виконував роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія, що має внутрішню вартість, до форми, за якої міра вартості представлена знаком вартості.

За металевого обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і срібло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто у вигляді уявних грошей. Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу, з'являються кредитні гроші. Функція грошей як міри вартості істотних змін не зазнає. З цією функцією тісно пов'язане поняття масштабу цін.

Масштаб цін – суто технічна функція грошей – фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в певній країні як грошова одиниця.

Коли карбування монет лише розпочиналося, масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом. Проте з часом у процесі еволюційного розвитку грошових відносин масштаб цін почав відокремлюватися від безпосередньо вагового змісту. Це зумовлювалося, як уже зазначалося, зношуванням і псуванням монет, зменшенням їх вагового вмісту державною владою, застосуванням більш цінних металів для карбування монет (мідь, срібло, а згодом золото). З появою розмінних на золото паперових грошей масштаб цін зберігав своє функціональне призначення. Власники паперової купюри мали офіційне право і можливість обміняти її в банку на відповідну, встановлену офіційним масштабом кількість золота.

За масштабом цін здійснювалося зіставлення національних грошових одиниць – долара, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка та інших паперових знаків вартості.

Етапи еволюційного розвитку масштабу цін наведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6. Етапи еволюційного розвитку масштабу цін

Етап

Характерні ознаки

Початковий період карбування монет

Масштаб цін збігався з їх ваговим вмістом

Подальший розвиток грошових відносин

Масштаб цін почав відокремлюватися від безпосереднього вагового вмісту (зношування, псування монет, зменшення вагового вмісту державою, перехід від менш цінних до більш цінних металів тощо)

Поява паперових грошей, які розмінюються на золото

Масштаб цін зберіг своє функціональне призначення

Повне припинення конвертації паперових грошей у монетарний товар – золото

Відпала необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін

Функцію міри вартості гроші виконують тим краще, чим більш сталою є їх купівельна спроможність. Тільки за сталих грошей всі грошові показники можуть правильно відображати зміни в реальних економічних процесах. Інакше ці показники спотворять дійсний стан економіки та не будуть надійними орієнтирами для прийняття управлінських рішень.

Розглядаючи механізм реалізації функції міри вартості, слід ураховувати, що з повним припиненням конвертації паперових грошей на монетарний товар – золото, із завершенням його демонетизації необхідність офіційної фіксації державою масштабу цін відпала.

Припинення фіксації офіційного (золотого) масштабу цін не означає, що функція грошей як міри вартості повністю вичерпана. В сучасних монетарних теоріях ця функція трактується як "одиниця розрахунків". Застосування грошей у зазначеній функції, по суті, є таким самим – за нею оцінюють відносну вартість товарів.

Мірою вартості в Україні є гривня.

Функція засобу обігу – функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (рис. 1.18).

Рис. 1.18. Необхідні умови для виконання функції засобу обігу

У процесі обміну товарів гроші виконують такі функції:

– посередницьку, за допомогою якої товари доставляються від виробників споживачам;

– об'єднавчу, в процесі якої всі акти обміну об'єднуються у процес реалізації товарів та їх цін;

– засобу загальної купівельної спроможності: у руках їх власників гроші створюють гнучкий інструмент вибору типів і кількості товарів та послуг.

Особливість функції грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, реальні або готівкові гроші, а по-друге, знаки вартості – паперові та кредитні гроші. Сьогодні, коли золото демонетизується, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують як купівельний засіб і як засіб платежу: якщо продаж одного товару і купівля іншого не переривається, обіг товарів відбувається на основі грошей як купівельного засобу. Якщо відбувається розрив у часі між купівлею і продажем товарів, гроші є основою платежу*28.

*28: {Демківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; Яременко O.P. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Функція засобу обігу невіддільна від функції міри вартості. У взаємодії вони конституюють гроші як інструмент вираження ціни та обміну товарів. Органічно доповнюючи одна одну, вони реалізують подвійну природу грошей – їх призначення виконувати у товарному світі роль загального вартісного еквівалента і водночас бути технічним засобом обміну товарів.

Функція засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень aJ6o гроші як засіб нагромадження. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб. Функцію накопичення скарбів раніше виконували повноцінні і реальні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші є загальним втіленням багатства, то виникає прагнення до їх накопичення.

Особливість кредитних грошей як засобу накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі постійного обігу. Якщо вони осідають у скринях, то перетворюються з грошей на паперові символи. Склад скарбів постійно змінюється. Незмінним залишається лише те, що серед їх компонентів обов'язково перебуває товар, який функціонує як гроші:

– короткострокові цінні папери (казначейські векселі), які вважаються високоліквідними, оскільки завжди можуть бути продані на фінансовому ринку;

– акції та довгострокові облігації, яким властивий менший ступінь ліквідності;

– нерухомість*29.

*29: {Щетинін А.І. Гроші та кредит : підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.; Яременко O.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X.: Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Отже, нагромадження є необхідним елементом суспільного відтворення. Невиконання паперово-кредитними грошима цієї функції призводить до кризових потрясінь у національній економіці.

Функція засобу платежу – функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Гроші виконують специфічну роль за реалізації функції засобу платежу (рис. 1.19).

Рис. 1.19. Роль грошей у функції засобу платежу

Функція засобу платежу виникла в результаті розвитку кредитних відносин у капіталістичному господарстві. У цьому випадку гроші використовуються під час:

– продажу товарів у кредит, необхідність якого пов'язана з неоднаковими умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього виробництва й обігу, сезонним характером виробництва;

– виплати заробітної плати робітникам та службовцям.

Отже, гроші, виконуючи функцію засобу платежу, мають свою специфічну форму руху, відмінну від форми руху грошей як засобу обігу (рис. 1.20).

Рис. 1.20. Відмінності грошей як засобу платежу та як засобу обігу

Функція світових грошей – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. У цій функції гроші постають як загальний купівельний і платіжний засіб, матеріалізація багатства взагалі (рис. 1.21).

Рис. 1.21. Сутність функції "світові гроші"

Ця функція грошей виникла в капіталістичних формаціях, але набула високого рівня розвитку зі створенням світового ринку. На цьому ринку гроші скидали "національні мундири", тобто поставали у вигляді злитків золота (995-ї проби). Паризькою угодою 1867 р. єдиною формою світових грошей було визнане золото. Але останнім часом з метою зниження вартості міжнародних розрахунків почали застосовувати кредитні гроші (СПЗ, євро та ін.). За цих умов золото стало резервним фондом світових грошей.

У XX ст. розвивалися міждержавні економічні відносини. Валюта (грошова одиниця) тієї країни, що має значну частку в міжнародній торгівлі і надає великі кредити іншим країнам, одержує перевагу. Розрахунки між державами здійснюються в національній валюті, що займає чільне місце у світовому платіжному обігу. При цьому встановлюється неодмінна умова: панівна валютна одиниця представляє визначену кількість золота.