• Название:

    ПРОГРАМА ССУ остан редакц на 18.08.2011

  • Размер: 0.1 Мб
  • Формат: DOC
  • или



ПРОГРАМА
ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ СОЮЗ СЛОВ’ЯН УКРАЇНИ

Союз слов’ян України – це:

Союз заради життя і щасливої долі.
Союз істини і світла проти неправди і темряви.
Союз заради миру, праці і достатку.
Союз свободи проти поневолення.
Союз культур, традицій, історії та пам’яті.
Союз патріотів проти загарбників.
Союз минулого, сьогоднішнього та майбутнього.
Союз проти розбрату.
Союз творіння із Творцем.
Союз у вічності проти небуття.

ХТО МИ – СЛОВ’ЯНИ?

Слов’яни світу – це 384 млн. людей в 14-ти країнах Європи та їх діаспор, найбільша в Європі етномовна спільнота.
Слов’яни України – 96,4 % від усього населення держави, це найбільша етномовна спільнота у складі українського народу, основу якої складає народ українців.
Слов’яни завжди були сильними, коли були разом!
Слов’яни будуть непереможними, коли об’єднаються!
Для слов’ян союз заради єднання – це життя і майбутнє.
Для слов’ян розбрат – це загибель і небуття.
Слов’янам в Україні нема чого ділити, а є що об’єднувати!

Слов’яни України – це в минулому єдина нація, це спільна історія, традиції, споріднена культура та мови.
Слов’яни – велика група, споріднених за мовою і культурою народів, що живуть у Східній та Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов’янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов’янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов’янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці, боснійці, чорногорці).
Спілкуються на слов’янських мовах.
Внаслідок політичного поділу давньоруської нації після монголо-татарської навали, вона поступово розділилася в етнічному відношенні на великоруський, український і білоруський народи.
Слов’янські народи віками живуть на землях України. І тому на своїй землі ми не проти когось! Ми за себе! За свої національні інтереси, за свої споконвічні права і самовизначення слов’янських націй у складі українського народу серед народів світу!
Розбрат слов’ян неможливий, подібний смерті і призводить до загибелі.
Єднання слов’ян – це єднання духу і потреба спільності душ поміж слов’янами, це радість впевненості у майбутньому і захист сьогодення.

ЩО З НАМИ СТАЛОСЯ?

На початку 90-х років ХХ століття на території України відбулася зміна суспільно-економічних формацій.
Це не була революція.
Це не були протистояння і війни.
Це були свідомі, цілеспрямовані дії однієї, правлячої на той момент державної партії, яка різко змінила курс вперед на зворотній.
На той момент слов’яни України мали високий виробничий, науковий і культурний потенціал.
Владу на місцях відправляли люди здебільш слов’янського походження, про що свідчили відмітки в паспортах і свідоцтвах про народження.
У суспільстві була міжнаціональна гармонія, не було протистоянь. міжетнічних чвар і розбрату.
Народ впливав на формування центральної і місцевої влади, які забезпечували законність, порядок, безпеку людей та їх права на працю, відпочинок, здоров’я і освіту.
Облудним чином, у 1992 році зрадники наших інтересів, а також замасковані представники всесвітніх кримінально-політичних структур у вищих рівнях влади, під приводом захисту прав національних меншин, скасували ідентифікацію людей в Україні за національною ознакою, вилучивши графу про національність із паспорта громадянина та свідоцтва про народження.
Таким чином слов’яни України були піддані дискримінації порушенням щодо них принципу рівності усіх громадян Невдовзі були прийняті несправедливі антинародні закони, після реалізації яких увесь виробничий потенціал колишньої могутньої держави, цілого народу, перейшов у власність купки олігархів, які не мають ніякого відношення до слов’ян.
З опануванням економіки ті ж олігархи заволоділи і владою.
Через криміналізоване виборче законодавство народ вже позбавлений контролю за владою і можливості її формувати.
В Україні порушено природне право рівності для всіх громадян, ліквідоване право реального неспотвореного народного волевиявлення і формування влади за національною ознакою.
Влада відділилась від народу.
В наше суспільство повернулися експлуатація людини людиною, жорстокість, злочинність, безробіття, безпритульність, жебрацтво, проституція, наркоманія, корупція, спекуляція, бездуховність, сектантство, богоборство, неписьменність.
Ці плоди неслов’янської моралі та чужої віри продовжують розкладати українське суспільство, збільшувати прірву між багатством і бідністю.
Під облудними гаслами так званих загальнолюдських цінностей в Україні насаджується цинізм, розпуста і жорстокість.
В Україні занепала культура українців, росіян, білорусів, поляків, болгар, сербів, словаків.
Естрада і масова культура представлені однією етнічною меншістю, яка не тільки постійно посіла місце, яке раніше займали представники різних націй і культур, а збільшує свій вплив і присутність.
Засоби масової інформації в Україні не належать слов’янам, не контролюються ними і формують чужорідний інформаційний простір. І якщо в цьому просторі з’являється думка або слово на захист інтересів українців та інших слов’ян, то останнім часом, за діями правоохоронних органів спостерігається боротьба з інакомисленням, а саме почастішання фактів політичного переслідування правовими засобами громадян слов’янського походження.
Для цього державний апарат використовує міліцію, прокуратуру, суди, що є не припустимим для режиму народної демократії, а тим більше національної держави.
Постійно зростаюча в Україні криза давно вже є ретельно планованою, добре керованою, наслідком якої є геноцид усіх слов’янських націй на території держави, а саме: створені і підтримуються умови, коли знищується українська національна та слов’янські етнічні і християнські релігійні групи шляхом створення для цих груп життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове їх фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі. Внаслідок цього населення України зменшилось за 20 років на 7 млн. людей і продовжує вимирати шаленими темпами від 300 тис. до 400 тис. людей на рік.
Такий геноцид є новим людиноненависницьким, жорстоким, потворним засобом беззбройного знищення представників слов’ян на своїй же споконвічній території. Майнова несправедливість та національна нерівність в усіх галузях суспільного і державного життя стали основними показниками безперервної кризи в Україні по всіх напрямках і показниках, яка щорічно поглиблюється без будь-яких перспектив на оздоровлення економіки.
Неоколоніалізм України в третьому тисячолітті втілений при мінімумі так званих демократичних свобод і максимумі матеріальної залежності слов’ян від нових поневолювачів, які нічого не виробляючи, стали власниками не тільки основних фондів виробництва і матеріальних цінностей, але і повністю залежних від них громадян країни.
Наша мета - звільнитися від того поневолення неоколоніалізму, сучасні форми закріпачення якого застосовані щодо України та її слов’янських народів.
Все більше людей прозрівають до того, що центр прийняття рішень знаходиться вже не в Україні, а за кордоном.
В Україні перемогла національна ідея чужоземців, які неоколоніальним чином ззовні формують політику і владу держави, в якій проживає наша слов’янська більшість.
Врятувати Україну може виключно слов’янська національна ідея!
Національна ідея більшості громадян України полягає у захисті та безперешкодній реалізації прав і інтересів національної більшості народу України, до якої належать представники слов’янських народів, а також створення і формування національної держави.
Подальша бездіяльність слов’ян в Україні – це стагнація, рабство і смерть української нації та усіх слов’янських народів на її території. Тому, даний нам Самим Творцем, інстинкт самозбереження спонукає нас робити наступне.

ВІДНОВЛЮЄМО ВТРАЧЕНЕ, ЗДОБУВАЄМО МАЙБУТНЄ.

Метою слов’ян України є скинути поневолення неоколоніалізму та створити сучасну національну державу, домогтися економічної самостійності і зміцнення політичної незалежності, що визнано міжнародною спільнотою, як право нації на самовизначення.
Україна поки що лише формально самостійна, а фактично знаходяться в політичній і економічній залежності від іноземних монополій, ставлениками яких є призначені ними ж олігархи України.
Нам найскоріше потрібно створити умови для усунення експлуатації людини людиною.
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН Загальне здійснення права народів на самовизначення від 21 грудня 2010 року підтвердила, що загальне здійснення права всіх народів на самовизначення є основоположною умовою ефективного гарантування та дотримання прав людини і збереження та заохочення цих прав.
В цій Резолюції Генасамблея ООН заявила про своє рішуче неприйняття актів іноземної окупації, оскільки вона призводить до попрання права народів на самовизначення та інших прав людини.
Акти міжнародного права чітко закріплюють і визнають право народу українців на створення своєї власної національної держави.
Зокрема Резолюція 1514 (XV) Генеральної Асамблеї ООН Декларація про надання незалежності колоніальним країнам та народам від 14.12.1960 року визначила, що всі народи мають невід’ємне право на повну свободу, здійснення свого суверенітету і цілісності своєї національної території. В цьому ж документі Генасамблея ООН заявила, що всі народи мають право на самовизначення; в силу цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток.
Українці (78,8% від усього складу населення України), у складі інших слов’янських націй українського народу, вже дійшли до висновку, що є ошуканими і не мають встановлення законодавчим засобом свого політичного статусу, як державотворчої нації корінного народу українців.
Така національна нерівність є і буде причиною постійно наростаючої соціальної та політичної напруги в Україні. І так буде до тих пір, поки цей конфлікт не буде вирішено на справедливій рівноправній основі, згідно актів міжнародного права.
Слов’яни України прямо зацікавлені в недопущенні подальшого насильства на грунті расизму, жертвами якого стають представники етнічних, релігійних чи культурних громад.
Факти таких проявів стрімко зростають в сучасній Україні і неприпустимі в майбутньому.
Ми усвідомлюємо, що всякий виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, представляє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі і насильства, і повинен бути заборонений законом так само, як поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті.
Якщо нічого не міняти, то з часом життя народу України буде все гіршим та нестерпним, зростатиме зубожіння і соціальна напруга з можливими і непередбачуваними формами соціальних протестів і вибуху.
Ми подаємо свій голос і віддаємо свої сили на захист української нації, наших слов’янських народів в Україні. Ті, хто нас гнобить, роблять ставку на силу, залякування і неправду, а ми обов’язково здобудемо перемогу істиною, справедливістю і нашим слов’янським єднанням заради України!
Прийшов час об’єднуватися!
За себе! За нас! За Україну!

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НАМ ПОТРІБНІ:

негайне скасування парламентом законів про приватизацію державного і комунального майна та затвердження законів про націоналізацію приватизованого раніше майна, якими встановити період часу для визначення неефективності управління приватизованим майном, а також строки і умови повернення у державну (комунальну) власність раніше приватизованого майна;
невідкладне повернення у державну власність підприємств з видобутку корисних копалин (газ, нафта, вугілля та ін.), які видобуваються в Україні, а самі видобуті копалини направити до споживання на внутрішньому ринку України для національних споживачів і громадян за соціально захищеними неринковими цінами;
невідкладне скасування в Конституції України і законодавстві України інституту приватної власності, як засобу експлуатації людини людиною, замінивши його на особисту (трудову) власність;
невідкладне внесення змін до Конституції України та Закону України Про всеукраїнський та місцеві референдуми з тим, щоб прийняття рішення про запозичення кредитів від міжнародних та іноземних фінансових установ здійснювалося лише за згодою народу, висловленого за результатами всеукраїнського референдуму.
А на час до затвердження таких змін припинити практику Уряду України позичати кошти кредитів у міжнародних та іноземних фінансових установ без згоди народу, висловленої на всеукраїнському референдумі;
негайне затвердження Закону України Про захист внутрішнього ринку України, в якому передбачити стимулювання національного виробництва, заборону перевищення ввозу продукції і товарів в Україну із-за кордону над вивозом, а також забезпечити принцип, згідно якого закупляти за кордоном лише ті товари і продукцію, які неможливо виробити в Україні та без них неможливо обійтися українським споживачам;
негайне відновлення виробництва товарів масового вжитку;
негайне скасування антинародного корупційного податку на додану вартість (ПДВ), замінивши його на податок з обороту в розмірі 5%, який забезпечить справедливий грошово-товарний обмін;
невідкладне, затвердження Закону про заборону в Україні приватизації і продажу земель усіх видів призначення, окрім земель під нерухомістю в населених пунктах, яка перебуває у особистій (трудовій) власності громадян;
заборона вільного обігу на території України іноземної валюти, окрім застосування валютних операцій у зовнішньоторгівельних стосунках;
встановлення жорсткого контролю держави за дотриманням правил торгівлі та обміну іноземних валют.
При цьому максимально спростити ці правила для малих підприємств і приватних підприємців;
заборона діяльності на території України приватних банків та розвиток мережі державного Ощадбанку України;
встановлення державної монополії на виробництво та продаж спирту, горілки і тютюнових виробів, з ліквідацією і забороною ігорного бізнесу;
законодавче визначення головним пріоритетом захисту вітчизняних товаровиробників;
забезпечення юридичними і економічними важелями пріоритету виробничої сфери над торгово-комерційною;
проведення стимулюючої податкової політики на підтримку підприємницької ініціативи у сферах виробництва товарів народного споживання, послуг населенню, будівництва і впровадження наукоємних технологій;
зниження податків до рівня, який забезпечує прибутковість господарської діяльності;
істотне скорочення видів оподаткування і спрощення документації;
здійснення переходу в державному секторі виробництва від галузевого принципу управління до регіонального.

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАКОННОСТІ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НАМ ПОТРІБНІ:

невідкладне внесення змін в Конституцію та скасування законів і інших законодавчих актів про політичні партії і припинення діяльності усіх партій в Україні, залишивши можливість для діяльності громадських організацій та їх об’єднань. затвердження нового виборчого законодавства України, в основі якого висунення кандидатів в представницькі органи влади всеукраїнського і місцевого рівня та на усі виборні посади і голосування по цих кандидатах здійснюється лише в територіальних громадах за принципом абсолютної більшості голосів виборців, з дотриманням цензу осідлості кандидатів відповідного виборчого округу, скасувавши принцип відносної більшості при визначенні результатів явки виборців і підбиття підсумків голосування;
негайне і постійне забезпечення виконання частини третьої статті 84 Конституції України щодо голосування на засіданнях Верховної Ради України народним депутатом України особисто, припинивши практику Верховної Ради України голосування на її засіданнях картками відсутніх народних депутатів, встановивши кримінальну відповідальність за порушення такого порядку голосування і реалізацію невідворотного покарання за такі порушення;
введення порядку про обов’язкове внесення до паспорту громадянина України та свідоцтва про народження записів про національність громадянина України;
невідкладне прийняття Закону Про права українців в Україні, як корінної, титульної державотворчої нації України, а також про порядок здійснення нею свого економічного, соціального, культурного і духовного розвитку;
негайне припинення практики призначення на державні посади в органах центральної та місцевої влади України переважно осіб одного етнічного походження;
негайне відкриття доступу для вільного і безоплатного проходу людей на усі території та пляжі морів, річок, озер, якими громадяни України користувалися впродовж останніх десятиліть;
негайне скасування глобального електронного контролю державного апарату над людьми, який здійснюється засобом електронного спостереження і примусового збору даних про особу, шляхом законодавчого скасування ідентифікаційних номерів платників податків (ІНП).

В СУЧАСНИХ УМОВАХ СОЮЗ СЛОВ’ЯН УКРАЇНИ
МАЄ НАМІР СПРИЯТИ ВИРІШЕННЮ І ТАКИХ ЗАВДАНЬ:

брати участь у захисті культурного простору слов'янської цивілізації від агресивної західної антикультури.
сприяти процесам встановлення різних форм взаємодії та співпраці із східнослов'янськими державами і їх історичними союзниками.
створенню геополітичної системи слов'янських держав.
всіма політичними засобами сприяти переходу від диктату і адміністрування центральних органів влади до регіонального самоврядування;
припиненню і всіма засобами не допускати нелегальну міграцію, сприяти державним органам у виявленні осіб, які незаконно перебувають на території Україні;
припиненню інформаційної війни та створення однакових можливостей для доступу до засобів інформації різних етнічних груп і соціальних верств суспільства;
постійному і повсюдному збереженню духу товариства і колективізму, притаманного слов’янам, прояву гуманізму і милосердя;
збереженню, розвитку і взаємодії культур усіх етнічних груп, що проживають на Україні;
розвиненню суспільного сектору в економіці, а саме, ефективному механізму акумуляції і перерозподілу матеріальних ресурсів і фінансових коштів на соціальні та економічні цілі;
повсюдному втіленню "принципу справедливості" в соціальному аспекті сформульованому як:
- неприпустимість злиднів і зверхбагатства;
- рівності прав всіх громадян на землю і надра;
- побудову соціально орієнтованої регульованої економіки;
- ефективних заходів щодо соціального захисту населення;
- права на одержання заробітної плати, доходів і володіння власністю виключно відповідно до трудового внеску кожного і заслугами перед суспільством.

Серед усіх злочинів проти українського суспільства найбільш важким партія вважає політичний тероризм і розпалювання міжнаціональної ворожнечі між слов'янськими народами.

Союз слов’ян України покликаний виконати історичну місію позбавлення всього народу України від соціальної нерівності та усіх форм гноблення і експлуатації. Ми повинні назавжди і невідворотно усунути протиріччя між суспільним характером виробництва і приватновласницькою формою привласнення.

І сьогодні слов'яни України, як і впродовж останніх півтора століть, стоять перед історичним вибором:
- або поступитися своїм життєвим простором, відмовитися від усього, що було нам близьке і дорого, змиритися з подвійною мораллю, з подвійними стандартами права і з тим, що будемо вічно обслуговувати чужі інтереси;
- або об'єднатися і вистояти. І щоб вистояти, нам необхідно усвідомити, що сила в наших витоках.
Вона в нас самих.
Вона в поверненні до традиційних для слов'ян цінностей, в побудові економіки, орієнтованої на власні ресурси і співробітництво слов'янських народів і держав.
Нам чужий західний індивідуалізм, що нав'язується під виглядом так званих "загальнолюдських цінностей".
Слов'яни століттями вели общинний, громадівський спосіб життя і господарювання, їм завжди були притаманні колективізм і любов до ближнього.
В періоди смути і лихоліть слов’яни завжди вміли згуртуватися і вистояти за рахунок самовіддачі і безприкладного героїзму.
Слов’яни України – потужна сила!
За нами майбутнє! HYPER13 PAGE HYPER15 5