курсак Овощеводство

Формат документа: doc
Размер документа: 0.55 Мб




Прямая ссылка будет доступна
примерно через: 45 сек.



  • Сообщить о нарушении / Abuse
    Все документы на сайте взяты из открытых источников, которые размещаются пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваш документ был опубликован без Вашего на то согласия.

Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва





Кафедра плодоовочівництва
і зберігання





Курсовий проект
РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ І ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОБНИЦТВА ОВОЧІВ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ГОСПОДАРСТВІ




Виконавець: студент III курсу
агрономічного факультету, група 5
Вальков Руслан

Науковий керівник : д.с.-г. н., професор
Болотскських О.С.



Харків – 2012






3. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Вступ
1. Ґрунтово - кліматичні умови господарства (ферми)
2. Овочівництво відкритого ґрунту
План виробництва і урожайність овочевих рослин
Сівозміна в овочівництві
Система обробітку ґрунту
Система удобрення в сівозміні
Сорти і гібриди овочевих рослин
Потреба в насінні та іншому садивному матеріалі
Підготовка насіння та садивного матеріалу до сівби або посадки
Строки і способи сівби або садіння, схеми розміщення та густота рос-лин
2.9. Догляд за рослинами
2.9.1. Агротехнічні заходи боротьби з бур'янами
Система технологічних заходів і елементів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами
Система зрошення овочевих рослин
План надходження овочевої продукції
2.10. Технологічна схема вирощування одного виду овочевих рослин
Висновки та пропозиції
Список використаних літературних джерел
Вступ
Овочівництво – галузь сільського господарства, що займається виробництвом овочів. Овочеві рослини характеризуються тим, що всі вони трав’янисті і утворюють придатні для споживання соковиті органи – листки, стебла, бруньки, пагони, суцвіття, коренеплоди, плоди, цибулини тощо.
Овочівництво як наука вивчає біологічні особливості овочевих рослин і способи вирощування високих врожаїв овочів з мінімальними затратами праці і коштів. Порівняно з польовими більшість овочевих рослин вимогливі до умов вирощування (родючості грунту, вологи, тепла, освітлення). Це зумовило їх агротехніку й організацію вирощування. Залежно від кліматичних умов їх вирощують з використанням зрошення (південні райони) та без нього (полісся), зрошуване овочівництво поширене і в лісостепу України. Овочі вирощують у відкритому грунті (в польових умовах) і в закритому (теплицях, парниках, утепленому грунті). У закритому грунті овочі вирощують в осінньо-зимово-весняний період для усунення сезонності в постачанні їх населенню, а створення в цих спорудах сприятливого мікроклімату дає змогу вирощувати на одній і тій самій площі 2-4 врожаї на рік. В овочівництві застосовують методи розсади, дорощування, вигонки. Застосовуючи метод розсади, ранню продукцію одержують на 20-30 днів раніше, ніж від висіву насіння у грунт. Розсадою можна вирощувати овочі з довгим вегетаційним періодом, наприклад селеру та ін.. Овочеві культури у структурі посівних площ сільськогосподарських посівів мають невелику питому вагу. Проте виробництво їх потребує значних матеріальних затрат, будівництва споруд закритого грунта для вирощування розсади і овочів, внесення підвищенних доз добрив, зрошення, правильного обробітку грунту тощо. Овочівництво в Україні розвивається за трьома основними напрямами: товарне овочівництво відкритого грунту у тому числі фермерське, товарне виробництво закритого грунту (потребує великих матеріальних затрат на створення матеріальної бази) та овочівництво для власних потреб (присадибні та городні ділянки). Товарне виробництво овочів концентрується навколо промислових і культурних центрів, курортів та переробних підприємств.
Овочі – джерело вітамінів, мінеральних солей, органічних кислот та інших фізіологічно активних речовин, від яких залежить смак їжі й засвоюваність її людським організмом. Цінність овочів полягає в тому, що вони підвищують апетит, посилюють вилучення органами травлення соків чим підвищують перетравлюваність та засвоєність не овочевої їжі: м’яса, риби, білків тощо. Клітковина, яка є в овочах, посилює травлення, сприяє виведенню з організму холестерину, шкідливих речовин. Овочі нейтралізують шкідливі кислоти, що нагромаджуються в організмі.
Овочі – не лише продукти харчування, вони мають лікувальні властивості. Цибуля, часник, хрін, редька, містять фітонциди і мають бактерицидні властивості. Зелені овочі застосовують для лікування і профілактики недокрів’я, ожиріння, онкологічних хвороб. Овочі цінні ще тим, що вони придатні для технічної переробки – виготовлення консервів, соків, квашення, сушіння, соління, маринування. Потреба у технічній переробці викликана тим, що ряд цінних овочів (помідори, перець, баклажани, огірки та ін..) свіжими не можуть тривалий час зберігатися, а для регулярного споживання вони необхідні цілий рік.



























Грунтово – кліматичні умови господарства

Господарство ПСП Первомайськ знаходиться в 110 км від Харкова, Харківській області.
Грунти в господарстві темно-сірі опідзолені. Клімат помірно теплий. Середньомісячна температура повітря січня коливається від мінус 4С у західній частині до мінус 8С. Протягом зимових місяців спостерігаються тривалі відлиги, а зміни їх різкими морозами зумовлюються несприятливі умови для перезимівлі озимих культур. Середньомісячна температура літа близько 7С. Сума активних температур повітря становить 2500-3400 С. Вегетаційний період триває 190-210 днів.
Кількість опадів нерівномірна і зменшується з північного заходу на південний схід від 550 до 450 мм, за теплий період від квітня до жовтня у середньому випадає 350-400 мм. За агрокліматичною характеристикою лісостеп вважається зоною нестійкого зволоження. Розміщується на 70% території чорноземи, які характеризуються сприятливими властивостями та містять багато поживних речовин. Є також і більш бідні грунти – це світло-сірі та сірі лісові.




















1. Грунтово - кліматичні умови господарства (ферми)
Таблиця №1
1. Характеристика грунтів

Сівозміна
Площа, га
Тип грунту
Глибина орного шару, см
Вміст гумусу, %
PH сольовий або водний
Вміст поживних речовин, мг/100г грунту







N
P2O5
K2O

Багаторічні
трави
50
Чорнозем
Середньо-потужний
30
5
4,5
0,15-0,3 %



Багаторічні
трави
50
Чорнозем
Середньо-потужний
30
5
4,5
0,15-0,3 %



Капуста п.с
50

30
5
4,5
0,15-
0,3%



Ячмінь
50

30
5
4,5
0,15-0,3 %



огірок
50

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Томат
42

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Перець
5

30
5
4,5
0,15-
0,3%



Баклажан
3

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Кавун
23

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Кабачок
12

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Патисон
10

30
5
4,5
0,15-0,3 %



Диня
5








Буряк столовий
30








Морква
20








Капуста п.с
35








Капуста р.с
10








Цвітна
5








Ячмінь
50

















Таблиця №2
2. Кліматичні умови зони, де розташоване господарство (багаторічні дані метеостанції Первомайськ )

Місяць року
Середньодобова температура повітря, С
Сума активних температур повітря за місяць, С
опади, мм


за декаду
за місяць

за декаду
за місяць


I
II
III

5
10
15
I
II
III


Січень
-7.0
-7
-8
-7
-
-
-
13
12
11
36

Лютий
-8
-7
-6
-7
-
-
-
10
10
10
30

Березень
-4
-2
-1
2
-
-
-
12
10
11
33

Квітень
5
8
11
8
90
10
-
13
12
13
38

Травень
14
16
17
15
320
170
30
14
16
18
48

Червень
19.
19
20
19
430
280
130
18
25
24
68

Липень
21
21
21
21
480
330
180
20
22
23
65

Серпень
21
20
18
20
440
290
140
19
15
17
51

Вересень
17
14
12
14
280
130
20
14
10
10
34

Жовтень
9
7
5
7.
60
-
-
14
13
17
44

Листопад
3
1
-1
1
-
-
-
15
15
12
42

Грудень
-3
-4
-5
-4
-
-
-
18
10
11
39

За рік
-
-
-
7
1440
1210
500
-
-
-
528


Строк закінчення весняних заморозків: 2-3 д III
Початок перших осінніх заморозків: 2-3д XI
Тривалість без морозного періоду: 244
Тривалість періоду з активною температурою:
Вище 5 214
10 153
15 123





2. Овочівництво відкритого грунту
2.1. План виробництва та врожайність овочевих рослин
Таблиця №3
3. План виробництва та урожайність овочевих рослин у відкритому грунті

Вид овочевої рослини
Площа сівби і посадки, га
Частка в структурі посівних площ, %
Урожайність,
т/га
Валовий збір, т
Вихід ранньої продукції






т
% від валового збору

Горох овочевий
20
4
3
60
60
100

Капуста пізньостигла
110
22
40
4400
-
-

Капуста ранньостигла
10
2
20
200
200
100

Капуста цвітна
5
1
15
75
75
100

Томат
60
12
25
1500
150
10

Огірок
60
12
15
900
720
80

Морква
70
14
35
2450
-
-

Буряк столовий
60
12
40
2400
-
-

Цибуля ріпчаста
55
11
20
1100
-
-

Перець солодкий
5
1
15
75
7,5
10

Баклажан
3
0,6
10
30
-
-

Кабачок
12
2,4
15
180
160
80

Кавун
10
2
30
300
150
50

Патисон
10
2
15
150
120
80

Редиска
5
1
4
20
20
100

Дині
5
1
15
75
7,5
10

Всього-500 га

Середній розмір поля 50 га


Сівозміни в овочівництві
Сівозміна і культуро зміна в овочівництві відкритого грунту – це науково обґрунтоване чергування овочевих та інших сільськогосподарських рослин в часі і просторі. Невід’ємною частиною їх є системи застосування добрив, обробітку грунту, боротьби з бур’янами, хворобами рослин і шкідниками та інші агротехнічні заходи.
Сівозміна – одна з основних ланок комплексу агротехнічних заходів вирощування високих врожаїв овочів. А при беззмінній культурі зниження урожайності овочів зумовлюється однобічним використанням поживних речовин із грунту, нагромадженням у грунті токсичних речовин, які виділяються кореневими системами, а також специфічними шкідниками і збудниками хвороб.
Основними вимогами при розробленні сівозміни є розміщення рослин відповідно до їх біологічних особливостей, забезпечення оптимального розміру та конфігурації полів з тим, щоб вирощування овочевих рослин визначають середній розмір поля і кількість полів у сівозміні. При вирощуванні кількох культур в одному полі виходять із спільних біологічних ті агротехнічних особливостей. Так в одному полі часто розміщують столові буряки, моркву, петрушку. В полі з огірками вирощують кабачки, пітисони і гарбузи. При потребі в овочевих сівозмінах виділяють збірне поле, де вирощують малопоширені і зелені овочеві рослини. Багаторічні овочеві рослини розміщують поза сівозмінами.
Овочеві рослини у польових сівозмінах найдоцільніше розміщувати після озимої пшениці, яка добре очищає поле від бур’янів а також після бобових культур які забезпечують грунт азотом. Не слід висівати овочеві рослини однієї родини на тому самому полі раніше як через 2-3 роки, а цибулю при ураженні переноспорозом через 5-6 років.
Чергування рослин в сівозміні зумовлюється тим, що деякі рослини мають велику кореневу систему, яка проникає глибоко в грунт, а в інших вона розміщується переважно в орному шарі. В наслідок цього вони неоднаково використовуючи з грунту поживні речовини і вологу, а також залишають різну кількість органічної маси. Деякі рослини розвивають велику вегетативну масу, яка пригнічує бур’яни, інші навпаки, формують невелику розетку листя. Все це свідчить про те, що попередник дуже впливає на розвиток наступної культури.
Ураження овочевих рослин хворобами і шкідниками також залежить від попередника. Правильний добір попередників під культури в сівозміні значно впливає на врожай і якість овочів. Пізньостиглі сорти капусти займають поле наприкінці весни – на початку літа і пізно його звільняють восени, тому їх можна розміщувати після помідорів, картоплі.
Овочеві рослини родини пасльонових (томати, перець, баклажани), при вирощування способом розсади томати висаджують пізно і вони займають площу до настання заморозків. Всі рослини цієї родини добре реагують на післядію органічних і внесення мінеральних добрив та уражаються спільними грибними хворобами. Кращими попередниками для них є огірки, цибуля, бобові, озима пшениця.
Овочеві рослини родини гарбузових (огірки, кабачки, патісони) добре реагують на внесення органічних і мінеральних добрив. Особливістю їх є одночасний ріст і плодоношення та неглибоке залягання кореневої системи в огірків. Всі вони дуже вимогливі до родючості і вологості грунту.

У господарстві використовується овочева 10 пільна сівозміна з розміром поля 50 га
Багаторічні трави (50 га)
Багаторічні трави (50 га)
Капуста пізньостигла (50 га)
Ячмінь 50 га
Огірок 50 га
Томат 42 га + перець 5 га + баклажан 3 га
Кавун 23 га + кабачок 12 га + патисон 10 га + диня 5 га
Буряк столовий 30 га + морква 20 га
Капуста білокачанна пізньостигла 35 га + капуста білокачанна ранньостигла 10 га + капуста цвітна 5 га
Ячмінь 50 га












Система обробітку грунту
Основним завданням системи обробітку грунту є створення глибокого орного шару, посилення аерації, нагромадження в грунті достатньої кількості поживних речовин, зменшення забур’янненості полів, знищення хвороб і шкідників, розробка і вирівнювання поверхневого шару. Такий обробіток сприятиме дружньому проростанню насіння, інтенсивному росту й розвитку рослин та забезпечить високу врожайність культур. Грунт під овочеві культури починають обробляти з осені, відразу після збирання попередника. Площі, засмічені одно- і дворічними бур’янами, дискують на глибину 7-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, а засмічені коренепаростковими бур’янами лущать 2 рази: перший раз – дисковими лущильниками на глибину 7-8 см, а другий через 10-15 днів лемішними на глибину 10-12 см. В овочевих сівозмінах велике значення має вирівнювання поверхні поля. На вирівняних площах рівномірно зволожується грунт при поливах, що запобігає заболоченню і засоленню його. Вирівнювання поверхні грунту позитивно впливає на дружність дозрівання і урожайність овочевих рослин, а також сприяє механізації робіт під час догляду за рослинами та збирання врожаю. Планування поля слід проводити після глибокого (10-14 см) розпушування по діагоналі в два сліди один-два рази ротацію. Глибина зняття шару грунту планувальником не повинна перевищувати 5-7 см. Зяблеву оранку часто поєднують із внесенням органічних та мінеральних добрив а при потребі – з вапнування кислих і гіпсуванням солонцюватих грунтів. Після багатьох попередників на полі залишаються рослинні рештки, які значно погіршують якість обробітку грунту і ускладнюють роботу ґрунтообробних агрегатів. Тому рослинні рештки пасльонових та інших культур перед лущенням краще подрібнити косарками-подрібнювачами КИР-1,5 або УБД-3А. Цей захід набагато зменшить засміченість полів насінням бур’янів, а також буде запобігати розмноженню шкідників і хвороб.
Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками ПН-4-35, ПЛН-5-35. Для очищення верхнього шару від бур’янів та нагромадження в ньому вологи і поживних речовин велике значення має осінній напівпаровий обробіток грунту. Суть його у проведенні ранньої зяблевої оранки з бороновунням і коткуванням у строки, коли температурні умови ще сприятливі для проростання бур’янів. Через 10-15 днів після зяблевої оранки, як тільки з’являться сходи бур’янів, проводять культивацію на глибину 6-8 см з боронуванням і коткуванням. За теплий осінній період таких культивацій має бути не менше 2-3. Такий обробіток застосовують під дрібнонасінні овочеві рослини (моркву, цибулю). На перезволожених грунтах під овочеві рослини застосовують профілювання площі, створюють відповідну поверхню грунту (гребні і грядки). Висота гребнів і грядок за рахунок нарізування борозен досягає 20-25 см. При профілюванні площі відстань між центрами гребнів становлять 70-90 см ширина смуги грядок 80-120 см, ширина міжрядь 40-70 см. В разі потреби поверхню грунту вирівнюють планувальниками. За 2-3 дні до сівби проводять передпосівну неглибоку (4-6 см) культивацію з одночасним боронуванням і коткуванням. Весняний обробіток грунту (культивацію, переорювання) проводять з одночасним боронуванням і коткуванням. Такий спосіб обробітку сприяє з’явленню дружніх сходів і приживленню розсади.


Система обробітку грунту
Овочеві культури, як уже зазначалось, виносять з грунту багато поживних речовин і помітно знижують родючість грунту, якщо під них не вносити добрива. Саме тому під овочеві культури обов’язкове внесення органічних і мінеральних добрив. Під овочеві рослини в господарстві вносять гній. Гній вносять здебільшого під зяблеву оранку і лише на грунтах що запливають, навесні під переорювання зябу. Мінеральні добрива застосовують під усі овочеві рослини. Усі види азотних добрив найдоцільніше вносити безпосередньо в грунт (особливо рідкі). З калійних добрив під овочеві культури вносять хлористий калій, калійну сіль, сульфат калію, калімагнезію та ін. Цінним калійним добривом є попіл, який містить 15-20% калію, 5% фосфору, 6-9% калію. Застосовують також складні добрива: нітроамофос, карбоамофос, амофос, метафосфат калію, калійну селітру. При вирощуванні овочів слід додержуватися рекомендованих норм внесення мінеральних добрив. Підвищення норм азотних добрив призводить до нагромадження в овочевій продукції нітратів і нітритів. Ефективність використання добрив, їх вплив на ріст, розвиток і врожайність рослин значною мірою залежить від строків і способів внесення. Добрива вносять під основний обробіток грунту, перед висіванням насіння або садінням розсади, в рядки під час сівби та в період вегетації.





№ поля
Вид рослини та попередники
Площа в сівозміни
Операція та якісні показники
Обсяг робіт т/га
т/км
Строки виконання
Склад агрегатів






Декади,
місяці
Тривалість операційних днів
Трактор
с/г машина

1
2
3
4
5
6
7
8
9
































































































































































2.4. Система удобрення в сівозміні
Таблиця №4
4. Орієнтовна схема розподілу добрив у сівозміні на чорноземних грунтах
(при зрошені)

Чергування рослин
Гній, т/га
Мінеральні добрива, кг/га д.р



основне внесення
в рядки при сівбі P2 O5
у підживлення



N
P2 O5
K2 O

N
P2 O5
K2 O

Багаторічні трави1-го року
-
-
-
-
-




Багаторічні трави 2-го року
-
-
-
-
-
-



Капуста пізньостигла
-
110
100
70
-
25
20
20

Ячмінь
40
80
80
80
-
60
40
60

Огірок
30
60
60
45
10
-
-
-

Томат
-
110
100
80
-
25
20
25

Перець
-
20
20
20
-
-
-
-

Баклажан
-
100
60
30
-
-
-
-

Кавун
30
40
50
60
-
-
-
-

Кабачок
-
60
60
45
10
-
-
-

Патисон




-




Диня
30
40
50
60





Буряк столовий
40
120
60
150
-
20
20
20

Морква
-
60
90
120
-
-
50
60

Капуста пізньостигла
-
110
100
70
-
25
20
20

Капуста ранньостигла
40
100
40
40
-
20
20
20

Ячмінь
40
80
80
80

60
40
60











2.5. Сорти і гібриди овочевих рослин
Таблиця №5
5. Сорти і гібриди овочевих рослин

Вид рослини
Сорт, гібрид, група стиглості
Площа посіву або посадки
Питома вага сорту в посівах і посадках за видами рослин, %

Багаторічні трави
-
-
-

Багаторічні трави
-
-
-

Капуста п.с
(50 га)
Харківська зимова
Білосніжка
Амагер 611
10
30
10
20
60
20

Огірок
(50 га )
ранньостиглий – Авангард
середньоранній –
Декан
середньопізні — Сіверський
20
20
10
40
40
20

Томат ( 42 га )
Ранні-Київський 139
Утро
Волгоградський 5/93
середньостиглий –
Атласний
Пізні-Факел
12
5
10
10
5
28,6
12
23,7
23,7
12

Перець(5 га)
Ранні-Подарок Молдови
Середньопізні -Рубіновий
3
2
60
40

Баклажан(3 га)
ранній – Алмаз
3
60

Кавун(23 га)
Ранній-Борисфен
середньостиглі Астраханський 1
Середньопізні Мелітопольський 60
8
8
7
34,8
34,8
30,4

Кабачок (12 га)
Ранній-Білий
Грибовський -37
6
6
50
50

Патисон
(10 га)
ранньостиглі –
Сонечко
Середньостиглі- білий п'ятачок

5
5



50
50




Диня
(5 га)
ранньостиглі – Алушта
середньостиглі- Криничанка
5
5
10
10

Буряк столовий
(30 га)
Ранні-Нобол
Середньостиглі-Циліндра
15
15
30
30

Морква
(20 га)
Середньостиглі-Віта Лонга
Пізні-Долянка
10
10
20
20

Капуста п.с
(35 га)
Харківська зимова
Білосніжка
Амагер 611
10
15
10
20
30
20

Капуста р.с
(10га)
Дюма F1
Казачок F1

5
5
10
10

Капуста цвітна
(5га)
Ранній-Зефір
Пізньостиглий-Романеско Наталіно

2
3
4
6



З цієї таблиці видно, що в господарстві використовуються 14 видів овочевих рослин які займають 500 га. Кожної рослини використовується по 2 -3
сорти. Це зумовлено що різні сорти мають різні групи стиглості, а тому і різні строки дозрівання. Це добре впливає на тривалий період постачання продукції на ринок.
















2.6. Потреба в насінні та садівному матеріалі
Таблиця №6
6. Потреба господарства в посівному та садивному матеріалі

Вид рослини
Площа посіву або посадки, га
Спосіб розмноження
Густота рослин, тис.шт/га
Норма на 1 га,кг, тис.шт.
Страховий фонд, кг/га, тис.шт/га
Загальна потреба з урахуванням страхового фонду, кг, тис.шт







на га
всього

Капуста п.с
50
розсада
30
0,3
3
15
18

Огірок
50
насіння
90
6
60
300
360

Томат
42
розсада
60
0,5
4,2
21
25,2

Перець
5
розсада
120
1
1
5
6

Баклажан
3
розсада
50
0,8
0,12
2,4
2,52

Кавун
23
насіння
10
3
13,8
69
82,8

Кабачок
12
насіння
15
4
9,6
48
57,6

Патисон
10
насіння
24
4
8
40
48

Диня
5
насіння
18
4
4
20
24

Буряк столовий
30
насіння
300
5
30
150
180

Морква
20
насіння
900
6
24
120
144

Капуста п.с
35
розсада
30
0,3
2,5
10,5
13

Капуста р.с
10
розсада
32
0,5
1
5
6

Капуста цвітна
5
розсада
40
0,5
0,5
2,5
3














Підготовка й обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння.
Передпосівна підготовка насіння включає калібрування, протруювання, намочування і пророщування, прогрівання, гартування, обробку добривами і біологічно активними речовинами, дражування, барботування, інкрустацію, опромінювання, термічну обробку тощо.
Калібрування – поділ насіння на фракції за масою і розміром. Маса залежить від сортових особливостей культури і умов вирощування. Так маса 1000 насінин пізньостиглих сортів капусти без калібрування коливається від 35 до 48 г. При калібруванні дрібне насіння відокремлюється і маса відкаліброваного збільшується. Дрібне насіння, особливо щупле, має знижену схожість. Велике добірне насіння завжди забезпечує високу продуктивність рослин.
Калібрування насіння на фракції за розміром проводять на зерноочисних машинах ОСМ-3У, ОС-4,5А.
В овочівництві добирають насіння і за щільністю. Для цього цого засипають у 3-5% розчин кухонної солі чи 2% аміачної селітри. Легше насіння спливає на поверхню, а ваговите осідає. Відібране насіння протягом 4-5 хв. Промивають у проточній воді і підсушують.
Хімічна і термічна обробка. Перед сівбою насіння оброблюють отрутохімікатами для знищення на ньому спор грибів і бактерій. Ефективна також і термічна обробка насіння. Так, заражене фомозом насіння капусти прогрівають у воді при t 40-50 C протягом 30 хв. Прогріване насіння капусти сухим повітрям при t 55 C протягом 3 год. Знищує спори бактеріозу, а цибулі перед висаджуванням при 45С протягом кількох діб знезаражує їх від шийкової гнилі та борошнистой роси.
Намочування і пророщування насіння прискорює з’явлення всходів і сприяє одержанню більш раннього врожаю. Намочують насіння при
t 18-20 C у дерев’яній склянці чи емальованій посудині або на розстеленому бризенті чи мішковині. Для цього його насипають шаром 10-15 см і заливають половинною дозою води, а коли вона вбереться – додають решту. Весь час насіння перемішують спочатку через 2, а потім 4 години.
Для пророщування набубнявіле насіння розтеляють тонким шаром у приміщенні з температурою 20-25 С і прикривають зволоженою мішковиною. Якщо насіння висіватимуть сівалками, пророщування закінчують, коли накільчиться 1-5% насіння. Потім його злегка пророщують у затіненому місці. Намочене і пророщене насіння треба відразу висівати у вогкий грунт.
Гартування насіння підвищує стійкість овочевих культур до понижених температур. Пониженими температурами діють на набубнявіле насіння. У виробничих умовах доцільно застосовувати короткочасне гартування. Ефективне охолодження насіння, яке тільки почало проростати, протягом 3 днів при температурі близько 0С у районах з прохолодним літом. При висіванні загартованого насіння сходи з’являються на 2-7 днів раніше, ніж сухого, а врожай у районах з прохолодним літом підвищується на 20-30%.
Обробка добривами і біологічно активними речовинами. Намочування насіння поєднують з обробкою (збагаченням) його поживними речовинами. Для цього насіння перед сівбою обробляють янтарною кислотою, мінеральними добривами і мікродобривами. Розчин їх виготовляють у підігрітій до 40-45 С воді. Насіння обробляють також сумішшю мікроелементів.
Дратування – це підготовка, яка передбачає збагачення насіння поживними елементами і біологічно активними речовинами. Воно дає можливість проводити сівбу з точним висівом при зменшені норм висіву в 1,5 – 2 рази. Для дратування готують суміш з подрібненого торфу і перегною. До неї додають мінеральні добрива, біостимулятори, пестициди. Всю суміш добре зволожують і додають поліакриланід (0,02 – 0,01%) або свіжий коров’як (10-14%). Діаметр драже для дрібного насіння доводять до 3 мм, великого до 10 мм. Потім його підсушують у сушарках. У такому вигляді насіння може зберігатися кілька місяців. Перед сівбою дратоване насіння злегка зволожують, оскільки торф має підвищену гідрофільність, то як компонент знижує схожість насіння. Тому замість торфу для дратування доцільніше використовувати діатоміт.
Барбатування – спеціальний прийом передпосівного намочування насіння у воді, насичений киснем. Цей захід прискорює проростання і підвищує польову схожість насіння. Під впливом кисню активізується фермент системи і польова схожість насіння підвищується на 7 – 10%.
Гідробобізація та інкрустація – підвищує стійкість рослин проти низьких t-р, знезараження від збудників хвороб і для ранньої сівби. Суть цього агрозаходу полягає в тому, що насіння вкривають захисними плівками, до складу яких входять речовини, які активізують ріст рослин, мікродобрива та інсектициди.


Таблиця№8
8.Способи,технологія та режими передпосівної підготовки і обробки насіння овочевих рослин
Спосіб
Технологія і режим
Рослини

Калібрування
Проводять на ситах калібрують в основному насіння,яке має округлу гладеньку поверхню;за питомою вагою(у воді або 2-3% сольових розчинах).Насіння висипають в розчин і на протязі 5-7 хвилин помішують.
огірок,морква,
томат,столовий буряк

Намочування
При намочуванні посівний матеріал доводять до набрякання і висівають, коли починають з'являтися корінці. Пророщені насіння до моменту посіву повинні мати паростки, по довжині приблизно рівні половині ширини насіння (з більш довгими паростками їх важко висівати). Насіння намочують і пророщують, занурюючи в чисту воду, яку змінюють кожні 12 годин, або загортають у тканину і укладають в тарілку, постійно зволожуючи згорток.
морква,
капуста білоголова,
огірок

Інкрустування



Загартовування
Проводиться з метою збільшення стійкості рослин до впливу зовнішніх умов. Молоді рослини у формі зародка, тільки що почали активну життєдіяльність, простіше пристосувати. При загартовуванні теплолюбних культур необхідно застосовувати змінні температури. Для цього насіння огірка та томата протягом 12-18 годин потрібно витримувати при температурі від 0 до 5 С, а протягом 6-12 годин - при 18-20 С. Приблизно такий же ефект можна отримати, помістивши їх на 3-5 доби в сніг або холодильник з температурою близько 1 С. Така обробка приводить до збільшення врожайності приблизно на 20%.
морква,
капуста білоголова.

Стратифікація
Застосовується для теплолюбивих культур.Процес підготовки полягає у впливі на насіння перемінних температур.насіння замочують на 10-12 годин на добу при 18-20 С,і на 12-18 годин на добу при
0-5 С
огірок , томат
перець,кабачок,
баклажан




2.7. Підготовка й обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння
Таблиця №9
9. Параметри розсади овочевих рослин

Вид рослини
Вік розсади
Висота, см
Кількість листків, шт.

Капуста ранньостигла
55-60
20-25
6-7

Капуста цвітна
35 - 45
20 - 25
6 - 7

Томат
50-55
20-25
6-7

Перець
50-55
18-20
8-9

Баклажан
50-55
18-20
6-7





Розсада – це молоді трав’янисті рослини у фазі 4-7 справжніх листків які використовують для висаджування у відкритому і закритому грунті.
Метод розсади – це спосіб культури, при якому рослини спочатку вирощують загущено в культиваційних спорудах та на грядках утепленого грунту, а потім з настанням відповідних умов пересаджують на постійне місце для завершення вегетаційного періоду. Суть в тому, що на початку росту рослини потребують площі, в 50-200 разів меншої, ніж у період формування врожаю. Значне загущення в молодому віці дає можливість вирощувати рослини на порівняно невеликі площі в найбільш несприятливу пору року.
У комплексі агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високоякісної розсади, важливу роль відіграє її гартування. Для цього за
10-15 діб до висаджування розсади у відкритий грунт з парників знімають рами спочатку на день, а потім в на ніч. У плівкових теплицях посилюють вентиляцію, а за 7-10 діб до висаджування знімають покриття або 30% бічної огорожі.
З метою посилення стійкості рослин проти несприятливих умов розсаду перед початком гартування підживлюють фосфорно-калійними добривами з розрахунку 20г аміачної селітри, 40г суперфосфату, 80г сірчанокислого калію на 10 л води (на 1,5 м2). Відразу після підживлення рослини поливають. У період гартування розсади поливи не проводять. При вирощування розсади у парниках за 5-7 діб до її вибирання грунт посередині міжрядь прорізують, щоб до вибирання утворилась додаткова коренева система.
Перед вибиранням за добу розсаду поливають, щоб зволожився шар грунту, в якому розміщується коренева система.
Вік розсади визначають кількістю днів від з’явлення сходів до висаджування. Він залежить від біологічних особливостей рослини, умов середовища і технологій вирощування.
Так розсаду томатів вирощують 35-60 діб, капусти пекінської 40-50 діб. Відповідно до віку розсади коливається її висота від 16 до 25 см і кількість листків від 4 до 8 штук.





2.8 Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
Строки сівби залежать від біологічних особливостей рослин, кліматичних умов району та призначення врожаю. Основним фактором для одержання дружніх сходів є тепло і волога.
Розрізняють такі строки садіння і сівби овочевих рослин: ранньовесняних, пізньовесняні, літні, озимі, під озимі і зимові.
Ранньовесняну сівбу проводять на початку польових робіт, коли температура грунту у верхньому шарі досягне 3-4 С. У цей строк висівають холодостійкі овочеві культури (зеленні, цибулю, горох, моркву, буряки на пучковий товар та ін.)
У пізні весняні строки висівають і висаджують розсаду теплолюбних рослин (огірків, квасолі, цукрової культури, томатів, перцю, гарбузів), коли верхній шар грунту прогріється до 8-12 і мине загроза заморозків.
Літні посіви застосовують для того, щоб мати свіжу продукцію з відкритого грунту наприкінці літа і восени. Літню сівбу проводять після напівпарового обробітку грунту або після збирання врожаю ранніх скоростиглих рослин (салату, шпинату, редиски, ранньої і цвітної капусти).
Озимі посіви використовують для одержання ранньої продукції навесні.
Насіння в підзимні строки сівби висівають з таким розрахунком, щоб до настання морозів воно не проросло. Під зиму сіюьб переважно холодостійкі культури (моркву, буряки на пучкову продукцію, петрушку, пастернак, кріп, цибулю та ін.). Оптимальні строки сівби для цих культур настають при зниженні температури грунту до 2-4 , а повітря 0С.
Зимову сівбу насіння проводять на мерзлому грунту. Щоб мати ранню овочеву продукцію, при настанні сонячних днів висівають моркву, салат, шпинат, кріп, цибулю на перо.
Способи сівби і садіння. Одним з основних агротехнічних заходів, від яких значною мірою залежить урожайність рослин, є правильне розміщення рослин на площі. Розрізняють такі способи сівби: розкидний, вузькорядний, широкорядний, широкосмуговий, стрічковий, пунктирний, гніздовий, квадратний а квадратно-гніздовий.
Розкидний спосіб сівби – найдавніший і малопоширений. Застосовують його у парниках і теплицях при вирощуванні сіянців і зелених культур.
При вузькорядній сівбі насіння висівають з міжряддям 7,5-15 см.
Широкорядний спосіб з відстанню між рядками від 30 до 210 см висівають насіння і висаджують розсаду культур, які формують велику надземну масу (капусти, томати, перець, баклажани, баштанні, огірки, буряки та ін.)
Широкосмугові посіви – при такій сівбі насіння висівають смугами шириною 5-20 см з відстанню між їїх центрами 45-70 см.
Стрічковий спосіб – при цьому способі кілька зближених рядків (2-10) утворюють стрічку.
Пунктирний спосіб – при цьому способі можливість розмістити насіння в рядку на однаковій відстані.
При квадратному способі сівби (садіння) відстань між рослинами у рядку і міжряддях однакову. При такому розміщені рослин на площі міжряддя обробляють у двох напрямках.
Квадратно – гніздовий спосіб забезпечує розміщення у гнізді 2-4 рослин і більше.




















2.8. Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
Таблиця №10
8. Строки і способи сівби і садіння, схеми розміщення та густоти рослин
Вид рослини
Строк, декада місяця
Спосіб
Схема розміщення рослин, см
Густота рослин, тис.шт/га
Норма висіву кг/га

Капуста п.с
3.04
широкорядний
70х50
30
0,3

Огірок
2.05
широкорядний
70х15
90
6

Томат
2.05
широкорядний
70х20
60
0,5

Баклажан
3.05
широкорядний
70х25
50
0,8

Перець
3.05
широкорядний
70х20
120
1

Кавун
2.05
широкорядний
140х70
10
3

Кабачок
1.05
широкорядний
140х70
15
4

Патисон
2.05
широкорядний
70х50
24
4

Диня
2.05
широкорядний
45х20
300
5

Буряк столовий

широкорядний
45
200
7

Морква
2.05
широкорядний
45х3
900
6

Капуста п.с
3.04
широкорядний
70х50
30
0,3

Капуста р.с

широкорядний
70х50
0,5
1

Капуста цвітна
1.04
широкорядний
70х50
0,5
0,5









2.9.Догляд за рослинами
2.9.1Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами
Висока агротехніка при вирощуванні сільськогосподарських рослин – основа у боротьбі х бур’янами. Перевага агротехнічних заходів полягає у тому, що кожний із них крім знищення бур’янів, виконує і інші важливі завдання, наприклад: регулювання водно-повітряного, теплового і поживних режимів, боротьба з хворобами та шкідниками сільськогосподарських рослин тощо.
Агротехнічні заходи поділяють на запобіжні та винищувальні, а останні залежно від поставленої мети – дві групи знищення наявних у грунті життєздатних органів розмноження насіння та вегетативних органів розмноження проростаючи та вегетуючих бур’янів у посівах сільськогосподарських рослин.
Запобіжні заходи боротьби повинні бути спрямовані на усунення джерел і шляхів поширення бур’янів на поля та луки і створення найкращих умов для росту й розвитку культурних рослин. Для запобіганню засміченню посівів необхідно систематично обкошувати дороги, полезахисні смуги, меліоративні канали та мережі до або під час цвітіння бур’янів.
Важливим для запобігання засміченості полів є дотримування оптимальних строків сівби сільськогосподарських рослин із застосуванням відповідного способу сівби та норм висіву насіння. Завдяки цьому сходи рослин здатні конкурувати з проростаючи ми бур’янами. Норму висіву насіння на більш забур’янених полях при зви чайному рядковому способі сівби збільшують на 10- 15 %.
Винищувальні заходи. Для розробки заходів передбачають знищення бур’янів на полях. До них насамперед належать раціональний механічний обробіток грунту та прополювання.
Обробітком грунту досягається проростання наявного насіння бур’янів, а потім знищенням їх сходів. Так, післяжнивне лущення стерні, виконане відразу ж після або слідом за збиранням зернових, сприяє масовому проростанню насіння бур’янів, сходи яких знищуються наступними прийомами обробітку. Такий метод очищення грунту називається провокаційним.
Велике значення у знищенні бур’янів має паровий обробіток з пошаровим очищенням грунту від насіння бур’янів та їх вегетаційних органів розмноження. Раннє весняне боронування зябу і передпосівна культивація також сприяють значному зменшенню засміченості полів.
У боротьбі з кореневищними бур’янами кращі результати дає застосування системи парового або напівпарового обробітку грунту.
Ефективність механічних прийомів по знищенню бур’янів підвищується, коли їх застосовують при з’явленні сходів. Це особливо стосується такого прийому поверхневого обробітку грунту, як боронування. Яке ефективне при післяпосівному догляді.

































2.9.2 Система технологічних заходів в елементів для захисту від бур’янів, шкідників і хвороб

Таблиця №11
11. Застосування гербіцидів на посівах овочевих рослин у сівозміні

№ поля
Вид рослин
Препарат
Строк внесення, дата, фаза розвитку
Норма внесення препарату, л/га, кг/га
Технологія внесення (спосіб, види бур’янів, техніка)

1
Багаторічні трави
-
-
-
-

2
Багаторічні трави
-
-
-
-

3
Капуста пізньостигла
Лонтрел
в.р.30%
Після пріживлення розсади 3-4 листка
1.06
0.2-035
Обприскування проти однорічних і двурічних злакових
ПОУ+МТЗ 80
250-300л/га

4
Ячмінь
-
-
-
-

5
Огірок
Дуал к.е 96%
До посіву,до сходів 1.05
1,5-2,5
Обприскування проти однорічних і двурічних злакових
ПОУ+МТЗ 80
300-350л/га

6


Томат


Зенкор70%
з.м

До всходів

0,7 кг/га
Обприскування посівів у фазі 2-4 листків культури проти однорічних 2 семядольних ізлакових



Перець
Трефлан 48% к.е
Обприскування грунту до садіння розсади
1,8
Однорічні злакові та деякі дводольні.Обприскування грунту МТЗ-80+ПОУ




Баклажан
Трефлан 48% к.е
Обприскування грунту з негайним загортанням до садіння розсади
1,8

Однорічні злакові та деякі дводольні.Обприскування грунту до садіння розсади негайним загортанням МТЗ-80+ПОУ

7
Кавун
Дуал Голд
відсутності вологи у ґрунті неглибоке загортання до 3-5 см у вологий шар ґрунту
1,2-1,3
Однорічні злакові та деякі дводольні.Обприскування грунту МТЗ-80+ПОУ


Кабачок
Стомп 33% к.е
Одночасно с посівами або після посіву до сходів
1,8-2,5
Однорічні злакові та деякі дводольні.Обприскування грунту МТЗ-80+ПОУ


Патісон
Поаст 20% к.е
Бур'яни у фазі 2-6 листків
1-3
Обприскування проти однорічних злакових ПОМ-603-2


Диня
Дуал к.е 96%
До посіву,до сходів 1.05
1,5-2,5
Обприскування проти однорічних і двурічних злакових
ПОУ+МТЗ 80
300-350л/га

8
Буряк столовий
Тарга 10% к.е
Обприскування сходів при висоті 10-12 см незалежно від фази розвитку
1-3
Обприскування проти однорічних та багаторічних злакових ПОМ-603-2


Морква
Тарга 10% к.е
Обприскування сходів при висоті 10-12 см незалежно від фази розвитку
1-3
Обприскування проти однорічних та багаторічних злакових ПОМ-603-2

9
Капуста пізньостигла
Лонтрел
в.р.30%
Після пріживлення розсади 3-4 листка
1.06
0.2-035
Обприскування проти однорічних і двурічних злакових
ПОУ+МТЗ 80
250-300л/га


Капуста ранньостигла
Трефлан 48% к.е
До садіння розсади із загортанням у верхній шар грунта
1,2-3
Однорічні злакові та деякі дводольні. Обприскування грунту МТЗ-80+ПОУ


Капуста цвітна
Трефлан 48% к.е
До садіння розсади із загортанням у
1,2-3
Однорічні злакові та деякі дводольні. Обприскування грунту МТЗ-80+ПОУ

10
Ячмінь
-
-
-
-


Гербіциди (від лат herba - трава і caedo убиваю, знищую) – хімічниі препарати з групи пестицидів, які використовують для знищення небажаних трав’янистих рослин.
Добір гербіцидів для захисту тієї чи іншої рослини проводять за Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, орієнтуючись на стійкість рослин до гербіциду з урахуванням спектру його дії на видовий склад бур’янів.































Таблиця №12
12. Біологічні засоби захисту овочевих рослин у сівозміні

№ поля
Вид рослин
Шкідник або хвороба
Засіб захисту
Норма внесення
Технологія застосування

1
Багаторічні трави
-
-
-
-

2
Багаторічні трави
-
-
-
-

3
Капуста пізньостигла
Білани капустяні,
Совка,вогнівкі

Бікол
2
обприскування
рослин 2-3 рази проти кожного покоління



Бактеріози,чорна ніжка
Фітомавіан-300
5
Обробка насіння

4
Ячмінь
-
-
-
-

5
Огірок
Павутинний кліщ
Турингін 1
90
Багаторазові обробки з інтервалами 15-17 діб



Борошниста роса
Бактофін
4-7 кг/га
Обприскування
по вегетуючих рослинах

6
Томат

Колорадський жук
Деміцид
5
Обприскування
2 рази проти кожного покління



Бактеріоз
Фітомавлін-100
20-50
Замочування насіння в0,2% суспензії


Перець
колорадський жук
Бікол
2
обприскування
рослин 2-3 рази проти кожного покоління


Баклажан
Колорадський жук
Колорадо
4
обприскування
рослин 1-2 рази проти кожного покоління

7
Кавун
Борошниста роса
Каратен
1
Обприскування в період вегетаціі


Кабачок
Борошниста роса
Каратен
0,8-1,0
Обприскування в період вегетаціі




Патисон





Аскохітоз
Каратен
1,1-1,3
Обприскування в період вегетаціі




Диня

Борошниста роса
Бактофін
6кг/га
Обприскування
по вегетуючих рослинах

8
Буряк столовий
Лучний метелик
Ентобактерин
2
обприскування
рослин 1-2 рази проти кожного покоління


Морква
Лучний метелик
Лепідоцид
0,6
обприскування
рослин 1-2 рази проти кожного покоління

9
Капуста пізньостигла

Білани капустяні,
Совка,вогнівкі
Бікол
2
обприскування
рослин 2-3 рази проти кожного покоління




Бактеріози,чорна ніжка

Фітомавіан-300
5
Обробка насіння


Капуста ранньостигла
Білани капустяні,
Совка,вогнівкі
Бікол
2
обприскування
рослин 2-3 рази проти кожного покоління



Бактеріози,чорна ніжка
Фітомавіан-300
5
Обробка насіння


Капуста цвітна
білани, міль, капустна совка, вогнівка
Бікол
1 – 1,5 л/га
обприскування



бактеріози
Фітобактеріоміцин
0,1%
Обробка кореневої системи розсади


Враховуючі необхідність захисту економічного середовища і небажаність застосування пестицидів на деяких видах рослин (огірок, зеленні та ін.) передбачений біологічний метод захисту.
Однак, незважаючи на переваги біологічного методу захисту від шкідників і хвороб, без пестицидів обійтися дуже важко. Тому в господарстві використовуються інсектициди і фунгіциди.










13. Використання пестицидів для захисту від шкідників і хвороб овочевих рослин
№ поля
Вид рослини
Шкідник або хвороба
Пестицид і його концентрація
Витрата препарату
Технологія застосування, спосіб і термін обробки

1
Багаторічні трави
-
-
-
-

2
Багаторічні трави
-
-
-
-

3
Капуста пізньостигла
Білокрила попелиці,
трипси
Актелік 50% к.е
3 – 5 л/га
Обприскув. в період вегетації

4
Ячмінь
-
-
-


5
Огірок
попеліці,
трипси
Карате 5% к.е
0,1 л/га
обприскув. в період вегетації



пероноспороз
Альєт 80% з.п
2 кг/га
обприскув. в період вегетації, 0,3% суспензією препарату

6
Томат
фітофтороз
Акробат мц,
69% з.п
2 кг/га
обприскув. в період вегетації


Перець
мозаїка
Імпакт,
12,5% к.с
1 л/га
Обприскув. Рослин при появі перших ознак


Баклажан
Колорадський жук
Колорадо
4-5
2-3 обробки проти кожного покоління

7
Кавун
Борошниста роса
Каратан 18,25%
0,8 – 1 кг/га
обприскув. в період вегетації, 0,1% суспензією препарату


кабачок
Борошниста роса
Каратан 18,25%
0,8 – 1 кг/га
обприскув. в період вегетації, 0,1% суспензією препарату


Патисон
блішки
Актелік 50% к.е
1 л/га
обприскув. всходів


Диня
Борошниста роса
Каратан 18,25%
0,8 – 1 кг/га
обприскув. в період вегетації, 0,1% суспензією препарату

8
Буряк столовий
Лучний метелик
Баксін
0,5-1 л/га
1-2 рази проти кожного покління



церкоспороз
Альто 400
0,2
обприскув. в період вегетації


Морква
Фомоз,біла гниль
Бенлат 50%
З.п
2
Одиниця занурення коренеплодів в 5 % суспензію препарату



Лучний метелик
Баксін
0,5-1 л/га
1-2 рази проти кожного покління

9
Капуста пізньостигла,ранньостигла,цвітна
кіла
Бенлат 50%
З.п
1-1,2
Полив грунту суспензією препарату при висаджуванні розсади

Фунгіциди (від лат. Fungi – гриб і caedo – вбиваю, знищую) – речовини які використовуються для захисту рослин від збудників які використовуються для захисту рослин від збудників грибних хвороб. До цієї групи також належать також хімічні речовини, які використовуються для захисту рослин від бактеріальних хвороб (бактерициди).
Термін інсектициди походить від двох коренів (від лат. Insectum – комахи та caede – знищувати, вбивати). Отже інсектициди прийнято називати речовини, які призначені для знищення комах. У практиці цей термін має більш широке значення.



Система зрошення овочевих рослин
Овочеві рослини містять 65-95% води. Багато води рослини витрачають на випаровування. Тому високий врожай овочів можна мати лише при достатньому і безпосередньому забезпечені рослин водою протягом вегетаційного періоду.
Напочатку весни, коли надземна маса розвинена слабо, рослини витрачають порівняно мало вологи. Згодом з підвищенням температури і посиленням росту збільшується поверхня рослин і витрати вологи. Нестача її в грунті призводить до зниження врожаю і погіршення його якості.
Для визначення норм поливу і встановлення оптимального поливного режиму овочевих рослин треба знати їх потреби у волозі в основні періоди росту і розвитку.
Сумарне водоспоживання – загальна кількість води, яка випаровується з поверхні грунту і витрачається рослинами протягом вегетаційного періоду.
Основним показником режиму зрошення овочевих рослин є зрошувальна і поливна норма, строки, способи і види поливів.
Зрошувальна норма – це кількість води, яка потрібна для зрошування песної культури та площі 1 га протягом вегетаційного періода.
Поливна норма – це кількість води, яку витрачають на 1 га площі за один полив. Поливна норма залежить від метеорологічних умов періоду вегетації і перед поливної вологості грунту. На початку вегетаційного періоду овна буде меншою ніж час формування врожаю. Чим легший механічний склад грунту, тим менша поливна норма, а поливи частіші.
У господарстві використовують такий спосіб поливу як дощування. Його здійснюють дощувальною машиною ДДА-100М. При дощуванні економно використовується вода, зменшуються зрошувальні та поливні норми, полегшуються автоматизація і механізація поливу, підвищується продуктивність праці. При зрошуванні дощуванням змочуються надземні органи рослин, тому навіть освіжні поливи невеликими нормами запобігають шкідливій дії повітряної посухи особливістю способу дощування є поступове зволоження грунту, що сприяє кращому розвитку рослин.
В овочівництві застосовується такі поливи і вологозарядковий, передпосівний, вегетаційний, освіжний та інші.
Вологозарядкові поливи проводять з метою поповнення запасів вологи в 1-1,2 метровому шарі грунту. Залежно від її дефіциту і типу грунту норма витрати води становить 800-1000 м3/га.
Передпосівні поливи проводять за 2-3 дні до сівби або висаджування рослин. Норма витрати води становить 200-400 м3/га.
У період вегетації рослин застосовують вегетаційні поливи. Кількість поливів залежить від природно-кліматичної зони, тривалості вегетаційного періоду, кількість опадів, осінньо-зимових запасів вологи і водопроникності грунту, вимогливості рослин до вологи тощо. За один полив витрачають
200-600 м3/га.
Освіжні поливи проводять для зволоження надземного шару повітря і рослин у найбільш жаркі години доби. Норма витрати води 50-60 м3/га. Такі поливи на 10-18% підвищують відносну вологість повітря і на 2-5 С знижують температуру. Особливо добре реагують на свіжи поливи огірки.
2.9.3. Система зрошення овочевих рослин
Таблиця №14
14. Система зрошення овочевих рослин
Вид рослини
Площа,
га
Спосіб поливу
Кількість поливів
Поливна норма, м3/га
Зрошувальна норма, м3/га
Загальна потреба у воді, м3

Багаторічні трави
50
дощування
-
-
-
-

Багаторічні трави
50
дощування
-
-
-
-

Капуста пізньостигла
50
дощування
1-3
250-300
900
45000

Ячмінь
20
дощування
-
-
-
-

Огірок
50
дощування
2 - 3
250-300
900
45000

Томат
42
дощування
6
300-500
3000
126000

Перець
5
дощування
8
300 - 400
3200
16000

Баклажан
3
дощування
6
500
3000
9000

Кавун
23
дощування
2 - 3
100 - 150
450
10350

Кабачок
12
дощування
4-5
200
1000
12000

Патисон
10
дощування
1 - 2
200
200 - 400
30000 - 45000

Диня
5
дощування
3-4
500
2000
10000

Буряк ст.
30
дощування
3
200
600
18000

Морква
20
дощування
4
400
1600
32000

Капуста пізньостигла
35
дощування
1-3
250-300
900
31500

Капуста ранньостигла
10
дощування
1-3
300
900
9000

Капуста цвітна
5
дощування
2-3
300
600
3000

Ячмінь
50
Дощування
-
-
-
-




















2.9.4. План надходження овочевої продукції
Таблиця №15
15. План надходження овочевої продукції
Вид рослин
Пло-ща, га
Уро-жайніст, т/га
Ва-ло-вий збір, т






червень
липень
серпень
вересень
жовтень





1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3
1
2
3

Багаторічні трави 1р
50
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Багаторічні трави 2р
50
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-


Капуста пізньостигла
50
40
2000
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
1000
1000

Ячмінь
50
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

-
-
-

Огірок
50
15
750
-
-
-
-
50
350
200
150
-
-
-
-
-
-
-

Томат
42
25
1050
-
-
-
-
-
20
200
400
430
100
-
-
-
-
-

Перець
5
15
75
-
-
-
-
-
-
25
25
25
-
-

-
-
-

Баклажан
3
10
30
-
-
-
-
-
-
10
10
10
-
-
-

-
-

Кавун
23
30
690
-
-
-
-
-
-
150
200
200
140
-
-
-
-
-

Кабачок
12
10
120
-
-
10
70
70
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Патисон
10
15
150
-
-
50
50
50
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Диня
5
15
75
-
-
-
-
-
15
20
20
20
-
-
-

-


Буряк столовий
30
15
450
-
-
-
-
-
-
-
-
200
200
50
-
-
-
-

Морква
20
40
800
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
500
50
50
200
-

Капуста пізньостигла
35
40
1400
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
700
700

Капуста ранноьстигла
10
20
200
150
50

-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-

Капуста цвітна
5
15
75
-
25
50
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-




Протягом року забезпечення овочевою продукцією дуже нерівномірна. Так в господарстві вся продукція вирощується у відкритому грунті і збирається з травня по жовтень. У червні валовий збір склав 335 т, у липні
675 т, у серпні 2295 т, у вересні 1040 т, у жовтні 3400т.
Для збільшення свіжих овочів у несезонний період і забезпечення ними населення протягом зимового періоду велике значення має зберігання овочевої продукції у свіжому вигляді. Продукція багатьох овочевих рослин (капусти, моркви, буряків та ін..) цибулинні (цибуля, часник), картопля, придатні для тривалого зберігання. Найбільш доцільно зберігати продукцію таких рослин на місцях виробництва у стаціонарних овочесховищах з регульованим середовищем. У таких сховищах товарний вигляд і якість продукції зберігаються протягом 5-6 місяців і довше, а витрати не перевищують 1-5%. Якість її поліпшується при застосуванні післязбиральной і передреалізаційної доробки. Овочі, які гірше зберігаються, заморожують. Продукцію яка не придатна для тривалого зберігання, маринують, квасять, солять, консервують, сушать, а також переробляють на соки, пасту, джеми тощо.
Сезонність забезпечення населення свіжою продукцією овочів протягом року можна ліквідувати лише при належному добору сортів і гібридів, різних за періодами дозрівання і придатністю для тривалого зберігання, та створення оптимальних умов для правильного їх зберігання






















2.10. Технологічна схема вирощування
16. Технологічна схема вирощування
Площа посіву (посадки) 50 га
Сорт Ніжинський
Попередник ячімнь
Урожайність товарної продукції;___________ т/га, побічної - т/га
Спосіб посіву (садіння) широкорядний
Схема розміщення рослин 50+90х15, 50+90х10-15
Оптимальна густота рослин 71-90 тис.шт./га
Доза внесення добрив: органічних 50 т/га
Мінеральних (туків), кг/га; азотних 60
фосфорних 60
калійних 45


Пор. №
Операція і якісний показник
Одини-ця виміру
Обсяг робіт
Термін виконання
Склад агрегату
Обслуго-вуючий персонал





декада,
місяць
Трива-
лість, діб
трак-тор
с/г машина


Основний обробіток грунту і внесення добрив






























































































































































































































































3.Овочівництво захищенного грунту
Все розмаїття видів захищеного грунту ділять на 3 категорії:
- утеплений грунт ;
- парники ;
- теплиці ;
У першу категорію включаються різноманітні малогабаритні пристосування для тимчасового захисту рослин від впливу низьких температур восени або в ранньовесняний період. Це можуть бути різні тунелі, ковпаки з каркасом з дерева або металу, вкриті полімерною плівкою. Це може бути посів у борозни між двома гребенями, які потім вкриваються склом або плівкою, натягнутою на спеціальний чотирикутний каркас. Використовують такі споруди також для продовження періоду вегетації (плодоношення) деяких овочевих культур (томатів, капусти, зеленних культур та ін, іноді на 20-30 днів) в осінній період.
У ранньовесняний період їх використовують для отримання ранніх сходів овочів, вирощування ранньої розсади для подальшої посадки її у відкритий грунт. У цих випадках можна одержати врожай на 7-25 днів раніше звичайних термінів. Більш того, врожайність таких культур істотно підвищується.
Існує величезна різноманітність пристосувань, придуманих умільцями, метою яких є захист рослин від поздневесенніх і раннеосенніх заморозків:
Індивідуальні ковпаки. Використовують зазвичай для захисту рослин від слабких (до - 5 ... 6 С) і нетривалих заморозків. Конструкції різноманітні, але в основному вони виготовлені з металу або дерева, покритих полімерною плівкою колоколообразной або циліндричної форми. Чим більший об'єм повітря поміщений під ковпаки, тим повільніше він остигає під час нічних заморозків.
Каркаси змінної висоти виготовляють з дроту діаметром 6-8 мм. Кінці дротяних дужок прив'язують до дерев'яних кілочків, вбитих в грунт на глибину 30 см. Висота дуги повинна бути не менше 40-50 см. Вони встановлюються один від одного на відстані 80-90 см. Якщо вирощується високоросла культура (томати, огірки та ін ), то, у міру росту рослини, дротові дужки переміщаються вгору по дерев'яних кілочків, збільшуючи висоту споруди.
Встановивши каркас і добре прогрів грунт, виробляють посів (посадку) овочевої культури. Використовується така конструкція при вирощуванні ранньої продукції просапних культур (кавуни, диня, розсада томатів, огірків, баклажанів та ін.)
Вкриті гряди (поглиблені і на гребенях). Це найбільш дешевий спосіб, що не вимагає великих витрат дефіцитних матеріалів при вирощуванні ранньої продукції. Копають траншею шириною 20-30 см і глибиною 12 -15 см і довільної довжини. Після посіву або висадки розсади її вкривають плівкою або листами скла. Напрямок траншеї - із заходу на схід.
Теж саме, можна зробити над поверхнею грунту, для чого з осені влаштовують "двогорбий" гребінь. Причому "горб" з північного боку має бути вище на 4-5 см. Весною гребінь підготовляють, і в поглиблення між "горбами" виробляють посів або посадку розсади, а потім його закривають листами скла або полімерною плівкою.
Плівчасті укриття. Матеріалом для них служить полімерна плівка шириною 120-150 см, а опорою - дуги з дроту або прутів d = 6-7 мм. Замість них можна використовувати переносні дерев'яні або металеві каркаси. Довжина тунелів, як правило, відповідає довжині рядка сходів або розсади. Використовуються практично для будь-яких просапних культур.











3.2.Розрахунок необхідної кількості розсади для відкритого і захищеного грунту і площі споруд для її вирощування
Таблиця №17
17.Розрахунок потреби в розсаді для відкритого і захищеного грунту на гектар
Вид рослин
Схема розміщення рослин,см
Площа живлення,
м
Розсада

Страховий фонд
Всього розсади

Капуста ранньостигла
70х35
0,245
41
8
49

Капуста цвітна
70х35
0,245
41
8
49

Томат
70х20
0,14
72
14
86

Перець
70х20
0,14
72
14
86

Баклажан
70х35
0,245
41
8
49













Таблиця №18
18.Розрахунок площі відкритого грунту для вирощування розсади
Вид рослини
Площі в сівозміні,
га
Всього розсади,
тис.шт./га
Вихід розсади шт.з м
Потреба площі, м

Строк вирощування розсади





На 1 га
На всю площу
Посів насіння
Виборка
розсади

Капуста ранньостигла

10
49
100
490
4900
1-10.02
10-20.04

Капуста цвітна
5
49
150
330
1650
10-20.03
1-10.05

Томат
50
86
200
430
21500
5-15.03
1-10.05

Перець
3
86
350
250
750
5-10.03
20-30.05

Баклажан
10
49
200
250
2500
10-20.03
20-30.05

Всього розсадних
78
31300









Висновки та пропозиції
Під час написання курсового проекту я описав клімат та грунти господарства яке знаходиться в Харківській області. Господарство розташоване в Лісостеповій зоні. Після чого я склав план виробництва та урожайність овочевих рослин у відкритому грунті господарства. Але для складання плану мені необхідно було сівозміну, яку я склав, на мою думку, вона є оптимальною для мого господарства. Я включив такі культури як люцерну, томат розсадний, коріандр, кріп, аніс, кмин, огірок, редиску, крес-салат, капусту пекінську. Далі і я склав систему обробітку грунту, в якій входили основний, передпосівний обробіток, полив, удобрення та збирання врожаю кожної культури.
В системі удобрення в сівозміні, я розподілив добрива в потрібній кількості на кожну культуру.
У розділі сорти і гібриди овочевих рослин я визначився які сорти я буду використовувати в даному господарстві. Було посіяно по два сорти кожній культури. Далі я визначив яка потреба в посівному та садивному матеріалі. Визначив страховий фонд, яку кількість насіння повинно висіяти на визначену площу. Далі було проведена підготовка та обробка насіння та садивного матеріалу до сівби або садіння, були використані такі способи як: сортування, знезараження, прогрівання та барботування насіння та садивного матеріалу. Далі я визначився зі строком, способом та схемою розміщення рослин на полі. У догляд за рослинами я включив агротехнічні заходи боротьби з бур’янами та хімічні. Застосував пестициди та біологічні засоби захисту рослин проти хвороб та шкідників. Потім я вирахував загальну потребу у воді господарства для зрошування. У наступному розділі я склав план надходження овочевої продукції. Скільки і в якій декаді ми збираємо овочевої продукції. Так як основною культурою господарства є томат, то для нього я розробив спеціальну технологічну карту враховуючі всі дані.






Список використаної літератури
Агрометерологические особенности сельскохозяйственных полей различных географических зон (Под ред. С.А.Сапожниковой, С.И.Смирновой.-М.:Гидрометеоиздат, 1975.-176 с.
Беляк Б.И.,Борисов В.Я.,Базилевич С.Е. Овощеводство: Практикум.-К.:Вища шк., 1983.-221 с.
Балотских А.С. Технологические процессы возделывания овощных культур: Учеб.пособие / Харьков. с.-х. ин-т им.В.В.Докучаэва. – Харьков, 1990.-87 с.
Болотских А.С. Технология выращивания капусты и томата: Учеб.пособия / Харьк. гос. аграр. ун-т.- Харьков, 1992. -84 с.
Болотських О.С. Біологічні основи овочівництва: Навч.посібник. / Харк.держ.аграр.ун-т ім. В.В.Докучаєва.- Харків, 1997. – 64 с.
Болотских А.С. Овощи Украины. – Харків: Орбита, 2001. – 1088 с.
Болотских А.С. Капуста. – Харків: Фолио, 2002. – 320 с.
Болотских А.С. Огурцы. – Харьков: Фолио, 2002. – 287 с.
Лихацький В.І., Бургарт Ю.Є., Васянович В.Д. Овочівництво: Підручник. – К:Урожай, 1996. Ч. 1,2. – 360 с
Операційні технології технології виробництва овочів / За ред. О.С.Болотських. – К.: Урожай, 1988. – 344 с.
Система заходів боротьби з бур’янами в посівних овочевих культур: Рекомендації / ІОБ УААН. – Харків, 1998. – 23 с.
Справочник по овощеводству / Под ред. В.А.Брізгалова. – Л.: Колос, 1982. – 511 с.
Фітофармакологічний довідник / За ред.. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна / Харк. Держ. Аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Харків, 2000. – 517 с.








8




X