Лист подрузі.Тушканчики

Формат документа: doc
Размер документа: 0.05 Мб




Прямая ссылка будет доступна
примерно через: 45 сек.



  • Сообщить о нарушении / Abuse
    Все документы на сайте взяты из открытых источников, которые размещаются пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваш документ был опубликован без Вашего на то согласия.

20.04.09
Добрий день, Яно!


Пишу тобі з дому, позавчора приїхала від моєї улюбленої бабусі – Катерини. Ти знаєш, моя бабуся – чудова жінка. Виявляється, вона надзвичайно сильно обожнює тварин.
Цими вихідними, під час родинного суботнього вечора, бабуня, на завершення своєї чергової захоплюючої розповіді сказала : Так, з усіх утрат втрата часу найтяжча.Але при чому тут цей афоризм? Я спочатку не зрозуміла. Адже мова йшла про кроликів… (Відчуваю твій сарказм. Тільки не радій завчасно, - я все слухала уважно.)Розумієш, Катерина Михайлівна згадала своє дитинство : наповнене різними переживаннями та новими враженнями. Особливо ,,погоню“ за тушканчиками. І більше нічого про них.(Можливо ти не чула такого слова. Це назва тварин, але вони існували раніше.) Ось і все, що мені розповіла бабуся про цих звірків, пообіцявши продовжити наступної суботи. Проте, який наступний раз?Немає нічого гіршого, ніж чекати й нічого не робити. Справді ж,Яно?
Наступного ж дня я вирішила піти до бібліотеки.(Зараз уявляю твою посмішку з краплиною насміху. Так , в бібліотеку, не в кіно.)Втамувати свою цікавість, жагу пізнати те невідоме, яка мучила мене всю ніч й не давала заснути.
Книгу І.М. Фокіна Тушканчики запропонувала бібліотекарка. Очі Ніни Дмитрівни ніби проговорили : Невже це може бути комусь цікаво, особливо тобі,Оксано?!З таким невгамовним характером! Краще б Гаррі Поттера взяла почитати!Знаєш, можливо у мене не було б такого інтересу до цієї книги, - вона дійсно стара, якби не майстерне вміння моєї бабусі володіти словом та інтригувати.
Прийшовши додому, я відразу почала підвищувати свій інтелектуальний розвиток. Отже, Земляні зайці – Allactaga,- подивимось, що ви таке…(Так і бачу перед собою твої палаючі очі та неземну цікавість, яка їх підпалила.)
Рід земляних зайців займає центральне місце в підродині п’ятипалих тушканчиків. Географічне розміщення роду співпадає з ареалом підродини повністю. Уявляєш?(Я тобі висилаю ареал великого тушканчика, - побачиш власними очима!)Всі земляні зайці спеціалізовані до швидкого двоногого бігу.(Тільки зараз розумію, чому бабусі особливо запам’яталися ,,погоні“ за цими звірками.)Тепер, основна інформація, яку я ретельно вибрала спеціально для тебе. Приготувалася?(Сама розумієш, вся книга не для твого мозку…Жартую.)
Великий тушканчик або земляний заєць - A. jaculus. Як підкреслює сама назва – це найбільший із всіх тушканчиків. Вага дорослих екземплярів великого тушканчика часто перевищує чотириста грамів. Друга поширена назва цього звірка – земляний заєць. М’який шовковий шерстяний покрив його дуже красивий. Колір спини звірків залежить від району проживання і коливається від охристо-бурого до пісочно-жовтого. Горло, груди та животик одягнуті в чисто-біле хутро. Яскраві чорно-бурі плями по боках носа і такого ж самого кольору кола навколо очей, також чорні плями гарно контрастують з яскраво-білими губами. Колір знамені хвоста великих тушканчиків – чорно-білий.(Знаю, хочеш побачити власними очима, - фото також покладу в поштовий конверт.)
Земляні зайці - жителі лісостепів, степів з щільним грунтом і розрідженою рослинністю. Суцільна розораність земель витісняє його на окраїни доріг, на вигони і покинуті місця.
Типову нору великий тушканчик риє як на деякий час, так і назавжди. В останніх земляний заєць вирощує нащадків та залягає в сплячку на зиму. Довжина постійної нори - три-чотири метри. В ній може бути одна або декілька гніздових камер, розміщених на глибині 60-250 сантиметрів. Іноді звірки виривають додаткові нірки, декілька не доведених до поверхні грунту. На відміну від багатьох інших видів тушканчиків земляний заєць не завжди закриває вхід в нору земляною пробкою, і вона може служити притулком для маленьких гризунів, птахів і ящірок. Вхід в нору великого тушканчика овальної форми, добре відрізняється від круглуватих отворів нір ховрашків. На індивідуальній ділянці звірка зазвичай є декілька тимчасових - захисних нір, де він нерідко ховається від переслідувача.(Винахідливі були тварини. Таку увагу приділяли своїй жилплощі, наче жили в XX1 столітті та були людьми.)
Щодо способу харчування, то його основу складають зелені частини рослин, сімена і комахи. Звірок викопує цибулину тюльпанів і гусиної цибулі, об’їдає прикорневі частини тонконога, бадилинки латуку, листя полину. Іноді гризуни шкодять посівам, обриваючи колоски пшениці, ячменю, овесу, викопуючи посіяні сімена кавунів, динь, гарбузів на полях. Все рівно, шкода сільськогосподарським культурам, яку робить великий тушканчик, відносно невелика.(Справді, як такі милі звірки можуть бути шкідливими суспільству?! Аж ніяк! Думаю, ти теж так вважаєш.)
Великі тушканчики активні ввечері та вночі. Погана погода трохи знижає активність тварин, проте навіть в сильний вітер і дощ можна спостерігати за земляними зайцями, які пасуться. Повільно рухається звірок під час годівлі, при цьому низько опускає передню частину тіла, так що передні лапки майже торкаються грунту. Час від часу гризун витягується вгору, піднімаючись на довгих задніх лапах, трохи помітно, як ворушить великими вухами. В цей момент він особливо нагадує мініатюрного зайця. Якщо придержуватись акуратності і не робити швидких рухів, то до великого тушканчика можна підійти зовсім близько, саме в той момент, коли він харчується. Зляканий, він відскакує на декілька метрів і завмирає в напруженій позі, спираючись на хвіст, а потурбований паралельно тікає геть довгими настильними стрибками. Переслідуваний на машині, гризун розвиває швидкість до сорока кілометрів за годину і може бігти в такому темпі приблизно два кілометри.(Цікаво, правда? Я й не знала, що зайці здатні долати свій ,,крос“ з такою чималою швидкістю.)
Великий тушканчик впадає в сплячку, коли наступають систематичні нічні заморозки, звичайні для більшої частини його ареалу в другій половині жовтня. До цього часу більшість земляних зайців дуже товстішає, діаметр хвостового стержня помітно збільшується за рахунок жирових запасів. Прокидаються тушканчики в кінці березня - початку квітня. Погоня починається безпосередньо після виходу звірків із сплячки, але разом з тим сезон розмноження дуже розтягнутий. Самка, очевидно, народжує один раз на рік. Кількість виводку - від двох до восьми діток, зазвичай народжується три-чотири. Оскільки великі тушканчики розвиваються повільно, вагове розселення молодих спостерігається не раніше другої половини червня.
(Тепер трохи з історії, - нашого улюбленого предмету.)Цікаво, що в двадцяті-тридцяті роки, великих тушканчиків добували заради гарного хутра. Проте, дуже неміцна міздря шкірок земляних зайців ,,врятувала“ їх від планомірної промисловості.(Правильно, Яно! Нехай з лисиць добувають хутро, а не з беззахисних зайченят. Наче сама природа прошептала це людям, давши земляним зайцям неміцну шкірку.)
Переконана, що прочитавши вище сказане, ти, так само як і я, дізналася багато цікавого. Тільки зараз ,подруго, дійшла висновку : твій улюблений філософ знову мав рацію :
…Мне кажется, всякий, кто в здравом
уме , всегда стремится быть подле того,
кто лучше его самого.
Платон

Адже якби не моя улюблена бабуся, я б досі не дивилася передачі про тварин, які зараз обожнюю. Лише тепер зрозуміла настільки це цікаво!!!
Певна річ, наступної суботи я блиснула інтелектом : весь вечір бабуся перебувала в приємному шоці - кожна її наступна репліка була ретельно доповнена. Наостанок тільки сказала : ,,Правильно мислиш, дівчинко, адже той, хто не знає свого минулого, не може пізнати своє майбутнє.“
До побачення, Яно! При зустрічі обов’язково розповім про все детальніше. Сама розумієш : без емоцій - не так сприймається.
Чекаю відповіді.

Оксана
Ovatnlvv(Oksana Nagorna)









X