Вовк

Формат документа: doc
Размер документа: 0.08 Мб





Прямая ссылка будет доступна
примерно через: 45 сек.



  • Сообщить о нарушении / Abuse
    Все документы на сайте взяты из открытых источников, которые размещаются пользователями. Приносим свои глубочайшие извинения, если Ваш документ был опубликован без Вашего на то согласия.

ВОВК ОЛЬГА АНТОНІВНА,
студентка факультету менеджменту і психології
Державного вищого навчального закладу
Університет менеджменту освіти
Академії педагогічних наук України


ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Анотація: У статті піднімається проблема, яка є актуальною для багатьох керівників навчальних закладів, – ефективна організація планування діяльності закладу освіти як соціальної організації. Вказуються на основні принципи, яких необхідно дотримуватися при плануванні роботи своєї установи, та перешкоди, що можуть виникнути при виконанні даної функції управління.

Annotation: A problem that is extremely important for lots of leaders of educational institutions is being raised in the article. That is "Effective organization of activity planning of the educational institution as a social establishment". Main principles that must be held to while planning the work of an institution and probable obstacles that might arise carrying out these administrative functions are being pointed to.

Ключові слова: планування, види планування, функції планування, принципи планування.

Key words: planning; types of planning; functions of planning; principles of planning.

Актуальність проблеми ефективної організації планування діяльності навчального закладу полягає в тому, що планування – це стратегія й тактика діяльності педагогічного колективу, яке зумовлює ефективне виконання основних завдань освіти – формування всебічно розвиненої особистості, яка була б спроможна втілювати в життя високі ідеали гуманізму, демократії й свободи, чесних й справедливих стосунків між людьми, націями та конфесіями, перебувати в гармонії з собою й оточенням.
Організація планування діяльності навчального закладу як управлінська функція керівника школи розглядається в наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених, а саме: І.П.Жерносек, Л.І.Даниленко, О.І.Зайченко, Н.М.Островєрхової, Г.І.Сороки, М.М.Поташника тощо.

Мета статті: підвищити рівень управління керівником загальноосвітнього навчального закладу шляхом ефективної організації планування діяльності закладу освіти.

Завдання дослідження: Здійснити теоретичний аналіз проблем організації планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу в сучасних умовах.



















Основним призначенням управління в соціальних організаціях (а загальноосвітній навчальний заклад є одним з них) можна визначити забезпечення цілеспрямованості й організованості спільної діяльності, яка спрямована на досягнення максимально можливих результатів. Тому обійтися без планування, яке породжує організаційні цілі та визначає шляхи виконання основних завдань розвитку закладу освіти, неможливо.
Як зазначають у своїх працях науковці М.Поташник, П.Трєтьяков, В.Пікельна, О.Зайченко, Л.Даниленко, Н.Островерхова, зміст планування як функція управління полягає в обґрунтованому визначенні основних напрямків розвитку освітньої установи у відповідності з вимогами часу. Сутність планування виявляється в конкретизації на встановлений період цілей розвитку всієї організації й кожного підрозділу окремо, визначенні пріоритетних завдань, засобів їхнього досягнення, термінів і послідовності реалізації, виявленні матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань.
Тому організація планування діяльності навчального закладу дає змогу відповісти на три основні питання:
Які сильні й слабкі сторони має загальноосвітній навчальний заклад? Як слід оцінити внутрішню та зовнішню ситуації, які безпосередньо впливають на діяльність організації?
Яку мету, враховуючи вимоги соціальних замовників, ставить перед собою загальноосвітній навчальний заклад? Що може перешкодити досягненню навчальним закладом цієї мети?
Як загальноосвітній навчальний заклад може досягти поставленої мети? Що навчальному закладу потрібно для цього зробити?
Призначення планування як однієї з функцій управління полягає в прагненні завчасно врахувати, по можливості, усі внутрішні й зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування й розвитку організації. Воно передбачає розробку комплексу заходів, що визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найбільш ефективного використання ресурсів кожним підрозділом зокрема й усією організацією в цілому.
Тобто пріоритетне завдання планування діяльності навчального закладу – забезпечити нововведення та зміни в організації на достатньому рівні, здатному задовольнити постійно зростаючий споживчий попит суспільства на освітні послуги. Проте планування набуває сенсу тільки тоді, коли плани реалізуються. Звідси випливає необхідність постійного зв’язку таких функцій управлінської діяльності, як планування та контроль, з метою постійного корегування роботи закладу освіти.
Також слід зазначити, що організація планування є постійним, а не одноразовим процесом. Це зумовлено, по-перше, тим, що після досягнення первинної мети навчальний заклад не припиняє свого існування, а ставить перед собою нові завдання. По-друге, через постійні зміни зовнішнього середовища фактичний стан справ у навчально-виховному процесі постійно не відповідає зростаючим вимогам суспільства щодо базового змісту освіти. Тому плани закладів освіти необхідно постійно переглядати, корегувати, тобто процес планування не закінчується складанням плану.
У широкому розумінні план (від латинського слова planum – площина) – це система взаємопов’язаних, спрямованих на досягнення єдиної мети завдань, що визначають порядок, термін і послідовність здійснення програми робіт чи окремих заходів. У вузькому – документ, що вказує на змістові орієнтири діяльності організації, визначає її порядок, обсяг, часові межі та основних виконавців. Розробити план, означає передбачити великий комплекс заходів, спрямованих на покращення навчально-виховного процесу, підвищення рівня освітніх послуг.
Для ефективної реалізації основних завдань, які ставить перед закладом освіти система управління, план повинен виконувати такі функції:
направляючу, тобто план повинен визначати конкретні напрямки й види діяльності установи;
прогностичну, тобто план має безпосередньо відображати задум, представляти результати діяльності через конкретні дії організації;
координуючу, або організуючу, тобто, з одного боку, план відображає те, яким способом, якими засобами організується діяльність установи й хто є її суб’єктом та об’єктом; з іншого – визначає порядок здійснення діяльності, її взаємозв’язок з іншими видами, а також відображає взаємодію суб’єктів діяльності, визначає її місце і час, тобто відповідає на основні питання: хто, що, коли й де повинен робити;
контролюючу: по-перше, користуючись планом, можна контролювати реалізацію поставлених цілей; по-друге, за планом легко перевірити, на скільки він відповідає дійсності; більше того, рівень і якість плану значною мірою свідчать про професійну компетентність керівника;
репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи.
Отже, планування повинно упорядкувати освітню діяльність, забезпечувати виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів.

У залежності від спрямованості й характеру розв’язуваних завдань розрізняють три види планування: стратегічне, тактичне та оперативне.
Стратегічне планування ставить за мету дати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зустрітися колектив у майбутньому, і на цій основі розробити показники розвитку установи як конкурентно спроможної організації в довгостроковій перспективі.
Тобто, як показує аналіз літератури та реальної діяльності багатьох освітніх організацій у сучасних умовах, стратегічне планування на рівні навчальних закладів визначає місію закладу освіти та розробляє концепцію діяльності, обґрунтовує моделі та програми розвитку, визначає основні інноваційні ідеї та підходи, створює позитивний імідж.
При розробці стратегічного плану керівнику навчального закладу слід враховувати:
аналіз перспектив розвитку організації, завданням якого є виявлення тенденцій і факторів, що впливають на її розвиток;
аналіз реальних позицій у конкурентній боротьбі, завдання якого полягає у визначенні конкурентноздатності освітніх послуг даного закладу освіти в порівнянні з іншими освітніми організаціями аналогічного типу та на певній території обслуговування;
вибір стратегії діяльності навчального закладу на основі аналізу перспектив розвитку організації, визначення пріоритетів з конкретних видів діяльності з точки зору її ефективності й забезпеченості ресурсами;
пошук нових, більш ефективних видів діяльності, спроможних забезпечити конкурентноздатність установи на ринку аналогічних послуг;
визначення очікуваних результатів та тих перешкод, які можуть завадити їхній реалізації.
Стратегічне планування діяльності навчального закладу має адаптивний характер, тобто його альтернативність забезпечується за допомогою ситуативного підходу до планування діяльності в підсистемах організації й передбачає наявність резервних стратегій і планів, які можуть використовуватися в разі змін у середовищі функціонування організації.

Тактичне планування полягає у визначенні проміжних цілей діяльності організації на шляху досягнення стратегічних цілей і задач. При цьому детально розробляються засоби й способи розв’язування задач, використання ресурсів, впровадження нової технології.
Тактичне планування забезпечується в результаті складання річних, місячних, тижневих планів, які визначають спрямованість та зміст діяльності освітніх організацій на певний період.
Розробляючи тактичний план, керівник навчального закладу повинен звернути увагу на:
визначення тактичних цілей, які випливають із загальної стратегічної мети організації;
визначення виду або видів діяльності організації, які приведуть її до успіху й забезпечать досягнення запланованих кінцевих результатів;
раціональне використання людських ресурсів організації та часу на роботу з дітьми;
сприймання великих обсягів інформації, як внутрішньо-організаційної, так і з зовнішнього середовища;
ефективне опрацювання інформації та її передачу каналами зв’язку на нижчий рівень управління з метою використання під час виконання тактичних завдань.
Крім того, керівник завжди має пам’ятати, яким би досконалим не був розроблений тактичний план, успішна його реалізація все-таки залежатиме від того, хто і як його буде виконувати, тобто від раціонального розподілу й використання людських ресурсів, ухвалення управлінських рішень, розробки й здійснення необхідних заходів. Тобто менеджер може запропонувати чудову ідею, однак якщо вона не буде сприйнята персоналом, то працівники “провалять” її поганою реалізацією.

Наступним важливим компонентом стратегічного та тактичного планування діяльності організації є розробка й виконання оперативних (поточних) планів, у яких передбачені конкретні дії найближчого за часом періоду (план дня), спрямовані на досягнення оперативних цілей. Вони характеризуються вузькою сферою застосування й коротким строком реалізації, тому повинні розроблятися з урахуванням тих поточних змін, які відбуваються в діяльності закладу освіти.

Проте, як показує досвід багатьох навчальних закладів, існує ряд перешкод, що заважають якісній реалізації намічених планів, а тому їх слід виявляти й усувати, якщо не вдалося вчасно спрогнозувати та уникнути. Найбільш поширеними з них є:
Стратегія організації розроблена не повністю, тому цілі для підрозділів і відділів освітньої організації не зовсім зрозумілі;
Вища ланка керівництва установи не дає достатньої інформації про цілі роботи, тому підрозділам і відділам складно підготувати свої власні конкретні пропозиції щодо реалізації стратегії розвитку навчального закладу;
Менеджери на більш низьких рівнях не вважають виконання плану своїм обов’язком, оскільки плани розроблялися безпосередньо керівництвом установи та вищою ланкою управління без їхньої участі;
Плани не цікаві, не забезпечують конкурентоспроможність установи на ринку освітніх послуг, тому не викликають у персоналу бажання їх виконувати;
Персонал побоюється очевидної твердості та нереальності планової системи, оскільки відчуває, що планування здійснюється фахівцями, у яких немає на сьогодні розуміння реального життя підрозділів та організації в цілому;
Відсутність системного підходу до планування діяльності організації (плани ієрархічних рівнів і різних структурних підрозділів не відображають цілісної системи, що випливає із запланованих цілей);
Слабка аналітична основа планування (аналіз реалізації запланованих цілей замінюється звичайним переліком проведених заходів, статистичними даними, що унеможливлює корегування роботи закладу освіти з метою надання освітніх послуг на більш високому рівні);
Відсутність взаємозв’язку: між станом та результатами навчально-виховного процесу в закладі освіти на момент визначення цілей і поставленими на майбутнє завданнями; між завданнями навчально-виховного процесу й запланованими на новий навчальний рік заходами тощо;
Нечітке визначення змісту заходу та його виконавця (відповідальний – “педагогічний колектив”, термін – “протягом року”); нерівномірність розподілу заходів між виконавцями та за термінами (перевантаженість заходами конкретних виконавців та певного періоду);
Відсутність погодження планів роботи навчальних закладів з органами управління освітою та з іншими службами, діяльність яких має відношення до системи освіти (за змістом, термінам тощо);
Планування нереальних для даного навчального закладу справ;
Незбалансованість заходів в управлінській та керованій підсистемах навчального закладу;
Відсутність контролю, самоконтролю, регулювання та корекції планів.
Під час організації планування діяльності навчального закладу, який міг б швидко реагувати на соціальне замовлення, внутрішні потреби, поточні ситуації, сплямуватися до саморозвитку та самореалізації, а саме, здійснювати перехід до адаптивного управління навчальним процесом, слід дотримуватися таких принципів:
Цілепокладання – постановка мети діяльності закладу освіти на рік, тобто передбачення кінцевого результату роботи;
Науковості – врахування вимог суспільства до освіти, психолого-педагогічних закономірностей навчання й виховання; досягнень психолого-педагогічної та суміжних наук; впровадження цих досягнень у діяльність педагогічного колективу;
Перспективності – врахування перспективних завдань розвитку навчального закладу, орієнтації педагогічного колективу на послідовне виконання проблемних завдань, які розраховані на тривалий період;
Конкретності – формулювання заходів без декларативності, передбачення проведення конкретної роботи, здійснення якої контролюється, чітке визначення термінів проведення заходу та відповідального за нього, актуальність заходу для даного навчального закладу, сприяння усуненню недоліків та подальшому розвитку закладу освіти;
Наступності – врахування результатів роботи за попередні роки, подальшого розвитку в обраному напрямку та передбачення ліквідації наявних недоліків;
Демократизму – залучення до розробки та реалізації плану роботи навчального закладу вчителів, батьківської громадськості, представників учнівського самоврядування, соціальних замовників;
Диференціації – визначення найбільш актуальних проблем чи аспектів діяльності навчального закладу й концентрація уваги на них педагогів; виділення пріоритетного завдання, розв’язання якого забезпечить успіх просування закладу освіти на вищий щабель на шляху переходу в якісно новий стан;
Педагогічної діяльності – передбачає врахування соціального замовлення на особистість як члена суспільства незалежної України, творця нових матеріальних і духовних благ, нових виробничих відносин, стану результативності діяльності навчального закладу на даному етапі його розвитку;
Об’єктивності – планування роботи закладу освіти на діагностичних даних про стан і результативність його функціонування, глибокого й всебічного аналізу окремих його складових, рівня творчого потенціалу працівників навчального закладу;
Координації – узгодження планування діяльності окремих підрозділів закладу освіти з метою забезпечення єдності дій педагогічного та учнівського колективів, кожного їхнього члена, батьківської громадськості, соціальних замовників, що сприятиме реалізації комплексного підходу до виконання всіх завдань, які стоять перед навчальним закладом;
Інтеграції – поєднання наукових ідей, теорій, змісту освіти; виховання і розвитку учнів на основі їх спорідненості, природної об’єктивної сумісності.
Крім того, план має бути конкретним, чітким, оперативним. У ньому повинно бути вказано, хто, коли, де, з ким буде виконувати ту чи іншу роботу, як буде здійснюватися перевірка виконання заходу. Обов’язковим при плануванні є врахування наслідків недоліків роботи за минулий період. У планах повинно мати місце наступництво досягнутого, аналіз недоліків і конкретні заходи щодо їх усунення.
Висновки з даного дослідження: Проведене дослідження проблеми ефективної організації планування діяльності навчального закладу показало, що якісне планування дає можливість вірно зорієнтувати всю управлінську діяльність, допомагає досягти оптимальних результатів і економити час.
Досягти успіху можна при дотриманні трьох головних умов:
знання того рівня, на якому перебуває колектив закладу освіти до початку планування;
чіткого уявлення про бажаний рівень, до якого треба дійти наприкінці запланованого рівня;
обирання ефективних шляхів і засобів запланованої реалізації діяльності.
Здійснення планування вимагає знань, умінь і навичок, які дають змогу чітко сформулювати завдання навчання та виховання, а також уміння глибоко аналізувати рівень досягнення поставлених завдань.



Список використаної літератури:
Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. Монографія. – К.: Логос, 1998. – 140 с.
Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект: Монографія. – К.: Школяр, 1996. – 302 с.
3. Сизоненко Г.С. Педагогіка успіху (досвід становлення акмеологічної системи ліцею) – К.: Гнозис, 2004. – 684 с.
Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти: Науково-методичний посібник / Л.М.Калініна, Н.М.Островерхова, А.Ф.Остапенко та ін. За ред. Л.М.Калініної. – К.: ПП Компанія “Актуал. освіта”, 2002. – 310 с.
Управление качеством образования: Практикоориентированная монография и методическое пособие. Издание второе, переработанное и дополненное / Под ред. М.М.Поташника. – М.: Педагогическое общество России, 2006. – 448 с.