• Название:

    Культурологія

  • Размер: 0.09 Мб
  • Формат: DOC
  • или
КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Семінарське заняття №1

Змістовий модуль 1.
ПРИРОДА, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ

Тема 4. Поліморфізм культури.
Мета: проаналізувати внутрішньокультурну і ієрархію та основні форми культури, визначити характерні риси та роль у суспільстві повсякденної та спеціалізованої культури.

План семінарського заняття:
Поняття артефакту.
Повсякденна культура.
Спеціалізована культура.

Завдання: підготувати доповідь за темою.
Теми доповідей:
Природа як цінність культури: історичний аналіз.
Священне в культурі (за книгою М. Еліаде ”Священне та світське”).
Діяльність як основа культури: культурологічний аналіз роману Д. Дефо ”Робінзон Крузо”.

Завдання для самостійної роботи: підготувати реферат.
Теми рефератів:
Історико-генетичний метод дослідження культури (за розділами ІІІ, ІV “Пережитки в культурі” праці Е.Тайлора “Первісна культура”).
Порівняльно-історичний підхід до вивчення культури (за працею Д.Фрезера “Золота гілка”).
Повсякденна культура античної доби (за книгою:

Винничук Л. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1980.
Картина світу у повсякденній культурі /за матеріалами наукової збірки “Одиссей.
Человек в истории”). – М., 1990.
Повсякденна культура Львова /за книгами Ю. Винничука “Кнайпи Львова” /Львів, 2000/ та “Таємниці львівської кави” /Львів, 2001/.
Українські студенти у західноєвропейських університетах доби середньовіччя /За книгою Г. Нудьги “На літературних шляхах”. – К., 1990).

Література:
Бродель Ж. Структура повсякденності. Можливе і неможливе. – К., 1999.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. произведения. – М., 1990.
Гуревич А. Культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.
Золотухина-Аболина Е. Философия обыденной жизни: экзистенциальные проблемы. – Ростов-н/Д., 1994.
Кравец В. Идеалы и идолы науки. – Воронеж, 1993.
Культура, традиции, образование.
Вып.І. – М., 1990.
Малерб М. Религии человечества: миф, религия, культура. – М.-СПб, 1997.
Маркузе Г. Одномерный человек.
Исследование идеологии развитого индустриального общества. – М., 1994.
Морфология культуры.
Структура и динамика. – М., 1994.
Народные знания, фольклор, народное искусство. – М., 1991.
Одиссей.
Человек в истории. – М., 1990.
Пушканский Б. Обыденное знание. – Л., 1989.
Рюс Ж. Поступ сучасних ідей.
Панорама сучасної науки. – К., 1998.
Саймон Б. Общество и образование. – М., 1989 Семінарське заняття № 2

Змістовний модуль 2.
СОЦІОДИНАМІКА КУЛЬТУРИ

Тема 5. Поняття національної та світової культури.
Мета: визначити особливості взаємозв’язку культури та етносу, визначальні риси етнічної культури, сутність етнічних цінностей, поняття світової культури, роль загальнолюдських цінностей у пошуку шляхів співіснування культур.

План семінарського заняття:
Етнічна культура та її визначальні ознаки.
Поняття національної культури в сучасній культурології.
Світова культура та особливості сучасного культурного процесу.

Завдання: підготувати доповідь за темою.
Теми доповідей:
Дослідження української народної культури в працях Ф. Вовка.
Аналіз особливостей вітчизняної елітарної культури в працях українських вчених.
Сучасна молодіжна субкультура (за матеріалами культурологічного часопису “Ї”).

Завдання для самостійної роботи: підготувати реферат.
Теми рефератів:
Етнічна та національна культура: порівняльна характеристика.
Етнічне та національне в українській культурі.
“Захід” і “Cхід” як культурні парадигми.
Вернадський про культуру як космічне явище.
Норма та аномія: діалектика культурного життя.
Ціннісна ієрархія культури в тлумаченні А.Маслоу (за книгою А. Маслоу
“Новые рубежи в развитии человека”. – М., 1995).

Література:
Арутюнов С. Народы и культуры. – М., 1989.
Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2000.
Здіорук С. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХI століття.
К.:

Знання України, 2005.
Історія європейської ментальності / За ред.
П. Дінцельбахера. – Львів, 2004.
Конрад Н. Запад и Восток. – М., 1972.
Мистецтво і епос.
Культурологічний аспект. – К., 1991.
Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.
Чебоксаров Н., Чебоксарова И. Народы, расы, культуры. – М., 1985.
Шпенглер О. Закат Европы.
Очерки морфологии мировой культуры. – М., 1993.
Шубарт В. Европа и душа Востока // Культурология:

Хрестоматия. – М., 2000.
Этнокультурные процессы в национально-смешанной среде. – М., 1989. Семінарське заняття № 3
Тема 7. Культура і цивілізація.

Мета: розкрити процес виникнення поняття “цивілізація” таа його історичний розвиток, проаналізувати основні цивілізаційні концепції та футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору.

План семінарського заняття:
Еволюціоністське розуміння цивілізації.
Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності.
Соціокульурний аспект глобалізації.

Завдання: підготувати доповідь за темою.
Теми доповідей:
Історична еволюція уявлень про динаміку культури.
Еволюціоністська концепція закономірностей культурної динаміки.
Поняття культурної динаміки в сучасній культурології.
Ендогенні джерела та чинники культурної динаміки.
Взаємодія культур як рушійна сила їхнього розвитку.
Механізм культурної динаміки та типи культурних змін.
Особливості культурної динаміки в сучасну епоху.

Завдання для самостійної роботи: підготувати реферат.
Теми рефератів:
Особливості культурної динаміки в сучасну епоху.
Соціальні чинники культурної динаміки.
Модернізаційні процеси в сучасній українській культурі.
П. Сорокін про механізм соціокультурного розвитку.
Теорія Виклику-і-Відповіді А. Тойнбі.
О. Шпенглер про закономірності культурної динаміки.
Концепція цивілізації Е. Тайлора (за працею “Первісна культура”).
Поняття цивілізації у культурологічній концепції М. Бердяєва.
С. Хантінгтон про перспективи зіткнення цивілізацій.

Література:
Аникеева Е., Семушкин А. Диалог цивилизаций:

Восток–Запад // Вопросы философии. – 1999. – № 2.
Библер В. Цивилизация и культура. – М., 1993.
Бжезінський З. Велика шахівниця.
Америка: її провідна роль та геостратегічні імперативи // Всесвіт. – 1992. – № 2.
Джеджора О. Історія Європейської цивілізації. – Ч.І. – Львів, 1999.
Людина і культура в умовах глобалізації. Зб. наук. статей. – К., 2003.
Сравнительное изучение цивилизаций. – М., 1999.
Степин В. Эпоха перемен и сценарии будущего. – М., 1996.
Удовик С. Глобализация: семиотические подходы. – М.-К., 2002.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.
Семінарське заняття №4.
Тема 8. Типологія культури.

Мета: розкрити поняття типології культури, визначити основні види типологізації культур, окреслити їх характерні риси та особливості.

План семінарського заняття:
Етнічний компонент в регіональній культурі.
Націотворчий чинник регіональної культури.
Расові характеристики культури людства та регіону.
Регіональна історико-культурна спільнота.
Особливості становлення та розвитку культурних регіонів.
Типи міжкультурної регіональної взаємодії.
Регіональні особливості міжцивілізаційної взаємодії.
Регіональні культури і сучасні глобалізаційні процеси.

Завдання: підготувати доповідь за темою.
Теми доповідей:
Теорії географічного детермінізму в регіональній культурології.
Антропологічні методи дослідження регіональної типології культури.
Етнопсихологія як складник регіонально-культурологічного знання.
Національний характер і ментальність як поняття і як проблема.

Завдання для самостійної роботи: підготувати реферат.
Теми рефератів:
Традиція і новація в історичному розвитку культури.
Теорія культурного вибуху Ю.Лотмана.
Еволюційна модель культурного розвитку.
Теорія хвиль культурного розвитку у праці Дм.
Чижевського “Культурно-історичні епохи”.
Європейський тип цивілізаційного розвитку.
Японський тип цивілізаційного розвитку.
Антропологічні аспекти міжкультурної регіональної взаємодії.
Лінгвістичні проблеми регіональних культурних контактів. Література:
Батман Зигмунт.
Глобализация.
Последствия для человека и общества / Пер.
С англ.. – М.:

Издательство “Весь Мир”, 2004. – 188 с.
Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу:

Посібник. – К., 2003. – С.13-35.
Бек У. Что такое глобализация? / Пер. с нем.
А. Григорьева и В. Седельника;

Общая редакция и послесл.
А.Филиппова. – М.:

Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
Боков Х.Х. Национальные и региональные отношения. – М.:

Узд.-во ВИУ, 2000. – 66 с.
Вебер А. Избранное:

Кризис европейской культуры. – Санкт-Петербург, 1998. – С.7-40.
Гидденс Энтони.
Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.:

Издательство “ весь Мир”, 2004. – 120 с.
Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности.- М., 1990.
Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991. – С. 85-90, 91-106, 471-472, 477-492, 500, 508-509.
Динамика культуры // Антология исследований культуры.
Т.1. Интерпретация культуры.
Санкт-Петербург. – Университетская книга, 1997. – С.343 – 496.
Ерасов Б.С. Социальная культурология. – М., 1997.
КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання

Історичний розвиток уявлень про культуру та становлення культурології як науки.
Предмет культурології.
Структура культурології.
Методи культурології.
Сучасні підходи до визначення культури.
Культура і природа.
Діяльнісна основа культури.
Культура і суспільство.
Людина і культура.
Поняття артефакту.
Повсякденна культура.
Сфера пізнання та відображення світу в спеціалізованій культурі.
Сфера соціальної організації та регуляції у спеціалізованій культурі.
Сфера накопичення та трансляції культурних досягнень у спеціалізованій культурі.
Адаптивна функція культури.
Інтегративна функція культури.
Комунікативна функція культури.
Сигніфікативна функція культури.
Соціалізуюча функція культури.
Регулятивно-нормативна функція культури.
Ціннісно-орієнтаційна функція культури.
Поняття субкультури.
Види субкультур.
Субкультура та контркультура.
Молодіжна субкультура.
Студентська субкультура як різновид молодіжної субкультури.
Елітарна культура.
Масова культура.
Етнічна культура.
Національна культура.
Поняття світової культури.
Головні концепції закономірностей розвитку культури.
Аполлонічні та діонісійські основи як чинник культурної динаміки.
Взаємодія традиції та інновації в історичному розвиткові культури.
Рівні та механізм взаємодії культур.
Поліморфізм культурної динаміки та типи культурних змін.
Модернізація як провідна тенденція розвитку сучасної культури.
Виникнення поняття “цивілізація” та його історична еволюція.
Концепція цивілізації як вищого етапу розвитку культури.
Концепція цивілізації як вияву занепаду культури.
Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності.
Соціокультурний аспект глобалізації.
Принципи типологізації культури.
Регіональна типологія культури.
Історична типологія культури.
Питання до іспиту

Предмет, функції культурології та культури в цілому.
Монументальне будівництво в країнах Сходу.
Криза ціннісних настанов Західної цивілізації.
Багатоманітність визначень поняття “культура”.
Релігійно-етичні у Китаї.
Модерністські течії та їх характеристика.
Культурологія в системі гуманітарних наук.
Особливості культури Індії.
С. Далі, К. Малевич, П. Пікассо: характеристика творчості та мистецьких напрямків.
Актуальність і значення культурології.
Релігійні уявлення в Стародавньому Єгипті та Вавилоні.
Особливості розвитку культури ХХІ ст. Інваріанти розвитку культури.
Методи культурологічних досліджень.
Культура Стародавнього Єгипту.
Реалізм, сюрреалізм, театр абсурду.
Основні філософські концепції та їх мистецьке втілення.
Основні поняття культурології.
Вавилонська культура.
Модернізм як явище сучасної культури.
Функції культури в суспільстві.
Культура Крито-Мікенського періоду.
“Кризова свідомість ХХ ст.”. Передумови даного культурологічного явища та можливі шляхи виходу.
Типологія культур. (Етнічна, національна, локальна, світова культури).
Елліністична культура.
Місце української культури ХХ ст. в світовій культурі.
Культура і особистість.
Виникнення християнства та його вплив на культуру.
Кубізм, абстракціонізм, футуризм – модерністські течії сучасного мистецтва.
Зміст терміну “цивілізація”. Багатозначність поняття цивілізація.
Рицарська культура.
Культура Київської Русі.
Культурний консерватизм.
Культура Середньовічного Сходу.
Козаччина як культурне явище.
Погляди на культуру.
Концепції різних культурологічних шкіл.
Титани Відродження.
“Модерн” початку ХХ ст. і Україна.
Походження мистецтва та його функції.
Гуманізм як ідейних рух.
Тенденції розвитку сучасної української культури.
Ритуал та його функції в первісному суспільстві.
Французькі енциклопедисти.
Провідні тенденції сучасного культурного розвитку.
Розвиток техніки і глибинні зміни в культурі.
Культура Просвітництва.
Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.
Культура – цивілізація. Єдність і протиставлення цих понять.
Формування глобальної цивілізації.
Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
Культура і молодіжні субкультури.
Діалог культур як явище культурології.
Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
Американоцентризм як сучасна світоглядна установка.
Масова та елітарна культура.
Людина і світ в епоху Нового часу.
Вітчизняна культура на тлі європейської і світової культур.
Головні напрями і школи в культурології.
Сучасні підходи до визначення культури: антропологічний, соціологічний, філософський.
Природа як цінність сучасної культури.
Людина як суб’єкт культури.
Культура як продукт людської діяльності.
Культура і суспільство.
Соціальні детермінанти культури.
Субкультура: поняття, види, роль в системі культури.
Елітарна (висока) культура: специфіка та роль у суспільстві.
Народна культура та її зв’язок з елітарною культурою
Масова культура як феномен індустріальної та постіндустріальної доби.
Національна культура.
Етнокультурні стереотипи та культурна самобутність.
Поняття світової культури.
Роль загальнолюдських цінностей у пошуку шляхів співіснування культур.
Виникнення поняття “цивілізація” та його історичний розвиток.
Типологізація культур: основні принципи (географічний, історичний, Схід-Захід).
Феномен глобалізації в сучасному світі.
“Постмодернізм” як культурологічне поняття.
Поняття ментальності та національного характеру.
Українська ментальність.
Формування концепції європоцентризму.
Культура як система цінностей.
Глобалізація як чинник становлення масової культури.
Трансформація масової культури в постмодерну добу.

HYPER13 PAGE HYPER15 4