• Название:

    культура Microsoft Word (3)

  • Размер: 0.04 Мб
  • Формат: DOC
  • или



релігія (від лат. religio – благочестя, святиня) може бути визначена як форма відбиття світу, в основі якої лежить віра в існування надприродного й опосередкованого зв’язку з ним людини.
Філосо́фія— особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципиреальностііпізнання,буттялюдини, відносинлюдиниісвіту
Мистецтво – це унікальний механізм культурної еволюції, воно є найдоступнішою формою засвоєння знань, формування цінностей та ідеалів, оскільки сприймається у конкретній формі справжньої життєдіяльності.
Утилітарний(фр., від лат., користь, вигода) 1. Розрахований виключно на практичне використання або вигоду.
Вид мистецтва - це реальні форми художньо-творчої діяльності, що різняться, перш за все, способом втілення художнього змісту, специфікою творення художнього образу.
Жанр— цe поділ будь-якого .виду мистецтва за тематичними, структурними або функціональнимипринципами.
Архітекту́ра(грец. αρχιτεκτονικη — будівництво), — це одночаснонаука і мистецтво проектування будівель, а також власне системабудівель та споруд, які формують просторове середовище для життя ідіяльності людей відповідно до законів краси.
Міф—цеоповідь про богів і героїв, які брали участь у створеннісвіту
Катарсис (від давногрецької κάθαρσις — підняття, очищення, оздоровлення) — поняття, що вживалося в античній філософії, медицині, естетиці й через свою поліфункціональність набуло чимало тлумачень.
Скульпту́ра (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів.
Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malřstv) — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, або гнучкі поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.
Декоративно-прикладе мистецтво (від лат.decoro - прикрашаю) - широкий розділ мистецтва, який охоплює різні галузі творчої діяльності, спрямованої на створення художніх виробів з утилітарними і художніми функціями
Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом і потреб людини, як утилітарних так і естетичних.
Графіка (нім.
Graphik, грец. graphikos написаний) — вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору.
Графічний — виконаний у стилі графіки.

мегаліти (від грец. megas - великий і litos - камінь) - археол. пам'ятники, споруджені з одного або багатьох блоків дикого або грубообработанного каменю.
М. п. називають: дольмени, гробниці з галереєю, масивні кам'яні ящики, криті галереї, менгір, кромлехи, кам алеї, а також гробниці, висічені в скелях або викопані в ґрунті, але наступні того ж плану, що і складені з великих каменів.
Трансценденталізм — напрям філософії який вивчає те, що лежить за межами досвіду, те що неможливо пізнати зважаючи на досвід.
Рефлексія (від лат. reflexio - звернення назад) — філософський метод, при якому об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) або знання, думка, вчинок (епістемологія).
Анімі́зм (від лат. anima — душа) — віра в існування душі і духів, які керують матеріальним світом.
У теорії релігії концепція духовного домінує над концепцією матеріального: наприклад, душа, як безтілесна копія тіла, може існувати самостійно як при житті, так і після нього
Магія (від грецького чаклунство, чарівництво) або чари — сукупність прийомів і обрядів, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин або людину.
Тотемзм — віра у містичний зв'язок, тобто кровну спорідненість певного роду, племені з якимось видом тварин чи рослин (тотемом).
Фетиши́зм (фр. fetichisme) — одна із ранніх форм релігійних вірувань; поклоніння предметам неживої природи — фетишам, які нібито наділені чудодійною силою.
Сугстія, суґстія – навіювання, голосова заборона, що з’явилась ще в біологічній природі передлюдей.
Катарсис (від давногрецької κάθαρσις — підняття, очищення, оздоровлення) — поняття, що вживалося в античній філософії, медицині, естетиці й через свою поліфункціональність набуло чимало тлумачень.

У якому випадку можна говорити про духовну культуру як особливу галузь культурного простору?
Про духовну культуру як особливу галузь культурного простору можна говорити у тому випадку, коли ця галузь виділяється не ознакою її нематеріальності, а за її розміщенням відносно когнітивної, ціннісної і регулятивній вісей.
Галузь духовної культури слід відділяти не від матеріальної культури, а від культурних форм, зорієнтованих на практичну регуляцію поведінки, тобто від технологічної і соціальної культури.
При такому підході галузь такої культури в основному співпадає з широко поширеним її визначенням як сфери духовного життя.
Проте галузь духовної культури набуває визначеності тоді, коли до неї відносять лише такі культурні форми, які зорієнтовані, головним чином, на вироблення знань, цінностей і ідеалів, які найменш спрямовані на безпосереднє обслуговування практичних потреб людини.